ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/6207/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:                                                  Гінди О.М.

суддів:                                                                      Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань –                     Чопко Ю.Т.   

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області  від 16 травня 2019 року (головуючий суддя: Яковець Н.В., місце ухвалення - м. Чортків) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Теребовлянського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області майор поліції Пастернака Андрія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Національної поліції в Тернопільскій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

встановив:

ОСОБА_1 09.04.2019 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДОП18 № 495803 від 03.04.2019 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовує позов тим, що 03.04.2019 року приблизно о 19.40 годин він керував транспортним засобом Ауді 80, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Дружба-Мишковичі Теребовлянського району Тернопільської області. Його автомобіль було зупинено працівниками патрульної поліції з тих причин, що в порушення п. 9.8 ПДР України, поза межами населеного пункту не користувався денними ходовими вогнями або режимом ближнього світла фар, та на нього за ч. 2   ст. 122 КУпАП, було складено постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Вважає, що таке притягнення до адміністративної відповідальності   є незаконним, не обґрунтованим та недоведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП018 № 495803 від 03.04.2019 року підлягає скасуванню, оскільки жоднох порушень ПДР України не вчинив.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області  від 16 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася третя особа та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене всупереч фактичним обставинам справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивач всупереч вимогам п. 9.8 ПДР України поза межами населеного пункту не користувався денними ходовими вогнями або режимом ближнього світла фар чим порушив норми ч. 2   ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувану постанову працівником поліції винесено в межах повноважень та з дотриманням закону.

В апеляційній скарзі, представник апелянта, просив проводити слухання справи без його участі у зв`язку із зайнятістю по службі.

Позивачем 25.06.2019 подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03 квітня 2019 року серія ДПО18 № 495803, яка винесена інспектором СРПП Теребовлянського ВП ГУНП у Тернопільській області майором поліції Пастернак А.І., ОСОБА_1 . 03.04.2019 о 19 год. 40 хв. на а/д Дружба-Мишковичі Теребовлянського району Тернопільської області керуючи транспортним засобом Ауді 80, номерний знак НОМЕР_1 , поза межами населеного пункту не користувався денними ходовими вонями або режимом ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова ДПО18 № 495803 від 03 квітня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, а тому позов необхідно задовольнити.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 9.8   Правил дорожнього руху, затверджених      постановою Кабінету Міністрів України      від 10.10.2001 № 1306 (далі – ПДР України), з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суб`єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, покладено обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення   правил дорожнього руху, а саме вимог п. 9.8   ПДР України, оскільки в матеріалах справи, наявних доказів на підтвердження вчинення порушення не має.

Апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано рішення суду першої інстанції, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322,  КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду Тернопільської області  від 16 травня 2019 року у справі № 608/689/19 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. М. Гінда

судді В. М. Багрій

В. В. Ніколін