АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/552/19 Справа № 712/1302/19

Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "21" червня 2019 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого директором з кадрів служби режиму,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ,-

в с т а н о в и в :

       Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 227175 від 24.01.2019 року ОСОБА_1 24.01.2019 року о 02 год. 05 хв., в м. Черкаси, по вул. Благовісна, 160, керував автомобілем Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився згідно висновку лікаря-нарколога КЗ «ЧОНД» № 59,  чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави  судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.

Не погодившись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього було висунуто неконкретне, суперечливе обвинувачення у вчиненні діянь, які виключають відповідальність при їх одночасному вчиненні, яке за своєю суттю не відповідає і суперечить диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, апелянт вказує, що в протоколі не конкретно зазначено суть правопорушення: керування автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, однак, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність або за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а через те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд він повинен пройти, не мав можливості надати однозначну відповідь.

ОСОБА_1 вказує, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також ст. 266 КУпАП під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки йому не пропонувалось проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки та він не відмовлявся від його проходження. Зазначає, що лише у разі його відмови від проходження огляду на місці зупинки або не згоди з результатами такого огляду, працівники поліції повинні були направити його до медичного закладу для проведення відповідного огляду.

Також апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія у заклад охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння та його не відстороняли від керування автомобілем, що в своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.

Пояснення свідка, вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть братися до уваги, на думку апелянта, оскільки він не був очевидцем зупинки його транспортного засобу працівниками поліції, в його присутності не пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а його пояснення стосуються лише фіксації факту відмови підписувати протокол про адміністративне правопорушення та отримання цього протоколу.

Вказує, що огляд в медичному закладі з проведенням лабораторних досліджень йому не пропонувався, тому висновок КЗ «ЧОНД» № 59 від 24.01.2019 року не є належним доказом його вини.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що він був позбавлений права на захист, оскільки суддею проведено розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі письмових доказів, незважаючи на наявність клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, у зв`язку із перебуванням на лікуванні та післяопераційної реабілітації.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 24.01.2019 року належним йому автомобілем Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , 24.01.2019 року керував не він, а ОСОБА_2 Автомобіль під керуванням ОСОБА_2 потрапив у сніговий замет, тому ОСОБА_2 пішов шукати трактор, щоб витягти автомобіль. ОСОБА_1 залишився в автомобілі і щоб зігрітися сів на сидіння водія. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, оскільки не керував автомобілем.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суддя вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом,  забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що суддею місцевого суду 15.04.2019 року було розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 без його участі.

При цьому, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням на лікуванні у лікаря-травматолога з приводу лікування кінцівки, що є поважною причиною неявки в судове засідання (а.с. 24-25).

Таким чином, розглянувши справу про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за наявності клопотання про відкладення розгляду справи, суддею місцевого суду було порушено права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП.

У зв`язку з наведеним, постанова судді місцевого підлягає до скасування із постановленням нової постанови.

Переглядаючи наявні в матеріалах справи докази, а також доводи апеляційної скарги, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 227175 від 24.01.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 24.01.2019 року о 02 год. 05 хв., в м. Черкаси, по вул. Благовісна, 160, керував автомобілем Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: стійкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився згідно висновку лікаря-нарколога КЗ «ЧОНД» № 59,  чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП;

- письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , відібраних поліцейським роти № 23 батальйону УПП в Черкаській області ОСОБА_4 , про те, що 24.01.2019 року близько 02 год. 30 хв. він рухався на своєму автомобілі Нісан Альмера, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Благовісній в м. Черкаси, яка є вулицею з одностороннім рухом транспортних засобів, поблизу Центрального ринку побачив попереду автомобіль Міцубісі Пажеро, д.н.з. НОМЕР_1 ., який рухався в зустрічному йому напрямку. Наближаючись до вказаного автомобіля, водій останнього різко повернув кермо праворуч, внаслідок чого заїхав у сніжний замет. Свідок ОСОБА_5 повідомив про вказаний факт на лінію 102, після чого очікував приїзд патрульної поліції. Коли приїхала патрульна поліція, водій автомобіля Міцубісі вийшов з нього та було помітно, що він знаходиться з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода;

- письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих 24.01.2019 року, згідно яких він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з тим, що не керував автомобілем Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- висновку № 59 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.01.2019 року, про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , наданими в суді апеляційної інстанції.

Так, свідок ОСОБА_3 , поліцейський роти № 3 УПП в Черкаській області, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 пояснив, що під час їх чергування надійшло повідомлення, що «позашляховик» їхав по зустрічній смузі руху по вул. Благовісній в м. Черкаси. Коли вони приїхали на місце, автомобіль був у сніговому заметі, а водій не заперечував, що керував даним транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Свідок ОСОБА_4 – поліцейський роти № 3 батальйону УПП в Черкаській області, підтвердив пояснення ОСОБА_3 та зазначив, що водій автомобіля ОСОБА_8 підтвердив, що відпочивав в кафе, після чого керував транспортним засобом. Водій спочатку погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в наркодиспансері, а коли вони приїхали до КЗ «ЧОНД», відмовився від проходження огляду.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив надані ним письмові пояснення під час складання протоколу, та зазначив, що він особисто водія автомобіля Міцубісі не бачив.

Суддя критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про те, що автомобілем Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , керував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 , який після заїзду автомобіля в сніжний замет, пішов шукати трактор, щоб витягти автомобіль. Так, вказані особи є зацікавленими у вирішенні справи, а свідок ОСОБА_7 взагалі не був на місці пригоди, а повідомив про дані обставини зі слів свого батька ОСОБА_1

Також в суді апеляційної інстанції було переглянуто відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Драгер або в медичному закладі, однак, ОСОБА_1 відмовлявся від проходження такого огляду.

Суддя враховує, що відеокамера поліцейського не зафіксувала факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки поліцейські прибули на місце пригоди за викликом свідка ОСОБА_5 Проте, на  час приїзду поліцейських ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, а його пояснення щодо не керування ним транспортним засобом, суддя вважає наданими з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі та надані в судовому засіданні, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу та спростовуються сукупністю даних, досліджених в суді  апеляційної інстанції та тих, що містяться в матеріалах провадження.

Посилання апелянта на порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, не підтверджені відповідними доказами.

Так, згідно п.п. 6-7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи направлення поліцейського про направлення водія для проходження огляду на стан сп`яніння до закладу охорони здоров`я, що, на його думку, свідчить про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, оскільки таке направлення відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, надається лише при згоді особи пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, у працівників поліції були відсутні підстави для надання направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання апелянта на те, що працівниками поліції не пропонувалось йому проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів спростовуються відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що Тищенку пропонувалось пройти огляд за допомогою тестеру Драгер або в КЗ «ЧОНД».

Твердження апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення висунуто не конкретне обвинувачення, є безпідставними. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД № 227175 від 24.01.2019 року ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, зазначення працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та вказує на те, що ОСОБА_1 є саме водієм, тобто суб`єктом адміністративного правопорушення, а не будь-якою іншою особою, яка відмовилась від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, в протоколі вказано, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, тому посилання апелянта на те, що йому було не зрозуміло який саме огляд необхідно йому пройти, є безпідставними.

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного  чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. 

Згідно ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Враховуючи наведене, оскільки на час винесення постанови судді апеляційного суду з дня вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – 24.01.2019 року пройшло більше трьох місяців, на підставі ст. 38 КУпАП провадження у справі про вказане адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, оскільки постанова судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 винесена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає до скасування із постановленням нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням на час розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Керуючись  ст. 38, ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, - скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                Ю. В. Биба