У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року справа № А23/331
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді – Проценко О.А. (доповідач)
суддів – Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі – Галоян О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинська
постанови господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 року у справі №А23/331,
за позовом: Закритого акціонерного товариства «АДА», м.Дніпродзержинськ
до відповідача: Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинськ
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року Закрите акціонерне товариство «АДА» звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинськ від 22.01.2007р. №602/15-2/01236265/33886/2, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 50% в сумі 3510,72грн., та №602/15-2/01236265/33886/2 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 141,50грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем безпідставно, без врахування мораторію на задоволення вимог кредиторів, протягом якого штрафні санкції не нараховуються, а також того, що 23.11.04р. затверджений реєстр вимог кредиторів, до числа яких включений відповідач з вимогами, в тому числі і по комунальному податку. Відповідач повинен був заявити свої грошові вимоги по штрафним санкціям за затримку сплати комунального податку в строк до затвердження реєстру кредиторів, в іншому випадку такі вимоги в силу п.5 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними. Крім того, розрахунок штрафних санкцій відповідача має розбіжності, та не врахований факт своєчасної сплати позивачем поточних платежів по комунальному податку за зобов’язаннями, які виникли під час дії мораторію.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 року позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.01.2007р. №602/15-2/0123626/33886/2 в частині нарахування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати комунального податку в розмірі 20% в сумі 46,58грн. та в частині нарахування штрафних санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати комунального податку в розмірі 50% в сумі 2710,63грн. В іншій частині позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов’язання та зобов’язання щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, а заходи, спрямовані на їх забезпечення виконання цих зобов’язань, не діють. Рішення суду обґрунтовано посиланням на п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.1, ч.1 ст.23 Закону України 'Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, Державна податкова інспекція м.Дніпродзержинськ оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, зазначає, що підставою для винесення неправомірного рішення, стало неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити позивачу у позові повністю. З посиланням на норми пп.3.2.1 п.3.2 розділу 3 «Порядку обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.02.201р. №62 апелянт не погоджується із судом першої інстанції щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій в сумі 1718,68грн. (50% узгодженої та несплаченої суми податкового зобов’язання за квітень2002р. - березень 2003р. та П квартал 2003р.; наполягає на тому, що на момент здійснення перевірки було відомо про сплату підприємством заборгованості із затримкою більше ніж 90 календарних днів з дати останнього дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Щодо нарахування штрафних санкцій за період П квартал 2004 р. – 1 квартал 2006р. апелянт наполягає на тому, що нарахування санкцій правомірно проведено в особовому рахунку після сплати підприємством 20.07.2006р. суми боргу, з урахуванням того, що під час дії мораторію позивачем платежі неправомірно зараховувались в погашення попередніх зобов’язань. При цьому апелянт посилається на ст.1, п.4 ст.12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,, з урахуванням обставин затвердження мирової угоди між ЗАТ «АДА» та ДПІ у м.Дніпродзержинськ у справі про банкрутство даного підприємства. Апелянт стверджує, що судове рішення прийнято лише на підставі доказів позивача у даній справі, без врахування доказів відповідача (апелянта).
Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що оскаржувана відповідачем постанова суду першої інстанції від 21.09.2007 року є законною, прийнятою з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. В задоволенні апеляційної скарги просить відмовити.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинськ не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.01.07р. Державною податковою інспекцією м.Дніпродзержинськ на підставі акту перевірки діяльності позивача з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по комунальному податку від 23.08.06р. №519/15-2/01236265 винесені податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку і в результаті винесені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2007р. за №602/15-2/01236265/33886/2, якими до позивача застосовано штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати комунального податку - 7021,44грн. в розмірі 50% в сумі 3510,72грн., та санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати комунального податку - 707,50 грн. в розмірі 20% в сумі 141,50грн.
Аналіз матеріалів справи та норм права, яке регулює спірні правовідносини показав наступне.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата визначених в податкових деклараціях (розрахунках) з комунального податку узгоджених податкових зобов'язань повинна здійснюватись протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
При цьому, у разі, коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем! граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, вищевказані норми визначають, що платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки.
Відповідно до затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.01р. на виконання зазначеного Закону України Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби передбачено, що у вищевказаних випадках складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. N253.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.04р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство позивача (справа №Б15/63/04) та введено мораторій на задоволення вимог кредитора. 23.11.04р. затверджено реєстр вимог кредиторів, до числа яких включено відповідача з вимогами, в тому числі і по комунальному податку в загальній сумі податкових зобов’язань (основного платежу) – 5968,68грн. з терміном виникнення 02.01.02-19.02.04 року, пені - 711,48грн., а всього: на суму по комунальному податку - 6680,34грн.
У даній справі про банкрутство 13.06.06р. затверджено мирову угоду між боржником - ЗАТ "АДА" та кредитором - ДПІ у м.Дніпродзержинськ. За умовами мирової угоди боржник визнає заборгованість у розмірі по комунальному податку 8238,36грн., що існує перед кредитором, з яких основний платіж - 6502,80грн., 735,56грн. - пеня. З грошових коштів, переданих боржнику в рамках Інвестиційного проекту, на погашення податкового боргу по комунальному податку направлено 8129,56грн., по решті суми кредитор надає боржнику відстрочку платежу на 4 роки. При цьому провадження у справі про банкрутство припинено. На виконання даної мирової угоди сума 8129,56грн. підприємством позивача перерахована в рахунок погашення податкового боргу по комунальному платежу20.07.06р.
За розрахунком відповідача суми штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані позивачеві за затримку - сплати узгоджених податкових зобов'язань комунального податку по податковим деклараціям (розрахункам) за період І квартал 2001 року - І квартал 2006 року.
З матеріалів справи вбачається також, що по зобов’язаннях за І квартал 2001 року - III квартал 2001 року, жовтень, листопад 2001 року нарахування штрафних санкцій здійснено по факту оплати визначених за ці періоди податкових зобов’язань до порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: 02.07.01р. - 31.03.04р. (штраф в розмірі 20% склав суму 94,92грн., в розмірі 50% - 800,09грн.).
З урахуванням порушення відносно підприємства позивача справи про його банкрутство (12.05.04р.) та введення мораторію відповідач з посиланням на Порядок обліку сум податкового боргу платників податків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затверджений наказом ДПА України від 15.02.01р. №62, 30.06.04р. здійснив нарахування штрафних санкцій згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" по податкових зобов'язаннях за період з квітня 2002 по березень 2003 року, II квартал 2003, III квартал 2003 року, тобто по зобов'язаннях, які виникли у позивача до порушення провадження у справі про банкрутство і не були сплачені на момент порушення провадження про банкрутство. Загальна сума нарахованих таким чином штрафних санкцій складає - 1718,68грн. (50% узгодженої та несплаченої суми податкових зобов'язань). Решта суми штрафних санкцій нарахована позивачем за затримку сплати сум узгоджених податкових зобов'язань по комунальному податку, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство за період: II квартал 2004 - І кварти 2006 року (20% в сумі 46,58грн. по декларації за І квартал 2006 року, 50% в сумі 991,95грн. по деклараціям за II квартал 2004 року - IV квартал 2005 року). За цей період нарахування штрафних санкцій здійснено відповідачем на дату оплати позивачем суми податкового боргу за умовами укладеної в межах справи про банкрутство мирової угоди, тобто на 20.07.06р.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст.11, абз.1 ч.4 ст.12 вищевказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ст.1 Закону України ‘‘Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом’’ мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. З приписами ч.4 ст.12 цього Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють. Одночасно мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Такий висновок кореспондується зі змістом ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Виходячи з положень пп.17.1.7 па. 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до яких право на нарахування передбачених цим підпунктом штрафних санкцій у податкового органу виникає з моменту погашення платником податку суми податкового боргу, відповідач вправі нараховувати позивачеві штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань по комунальному податку за період: І квартал 2001 року - III квартал 2001 року, жовтень, листопад 2001 року виникло у відповідача до порушена провадження у справі про банкрутство. А оскільки мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів діє протягом провадження у справі про банкрутство, то штрафи, визначені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону у цей період дії мораторію не нараховуються.
Враховуючи те, що 13.06.06р. провадження у справі №Б15/63/04 припинено, з цієї дати дія мораторію вважається припиненою, тобто, підстави, які зумовили заборону нарахування штрафних санкцій, усунені, а право відповідача нараховувати штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань поновлюється.
При цьому, враховуючи, що право нараховувати штрафні санкції, передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у податкового органу виникає лише з моменту сплати суми узгодженого податкового боргу і ніяким чином не пов'язаний з датою подачі платником податку податкової декларації, суд обґрунтовано зазначив, що встановлений пп.15.1.1 ст.15 цього Закону строк давності не обмежує права податкового органу нараховувати штрафні санкції в порядку, передбаченому пп.17.1.7 п. 1.7.1 ст.17 цього ж Закону, поза його межами.
Таким чином, суд обґрунтовано визначився щодо правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 20% у сумі 94,92грн., в розмірі 50% у сумі 800,09грн. Щодо нарахованих штрафних санкцій в сумі 1718,68грн. (50% узгодженої та несплаченої суми податкових зобов'язань за період квітень 2002 - березень 2003 року, II квартал 2003, III квартал 2003 року), дії відповідача є неправомірними.
Вірним також є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки станом на 30.06.04р. діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача, останній платіж позивачем в рахунок погашення податкового боргу з комунального податку до введення мораторію здійснений ним 31.03.04р., з урахуванням норм, які визначають порядок застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, відповідно до яких розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання розраховується виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу, право податкового органу на нарахування штрафу, і, відповідно, обов'язок платника податку сплатити штраф за порушення цих строків, виникають з моменту сплати (погашення) суми податкового боргу, таким чином, є неправомірним нарахування позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з комунального податку в зазначеній вище сумі за період виникнення зобов'язання по сплаті цього податку по дату винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство у справі №Б15/63/04 від 12.05.04р. (на дату внесення зазначеної ухвали в картку особового рахунку позивача - 30.06.04р.) без фактичного погашення позивачем суми податкового боргу.
З аналізу вищезазначених норм вірним є також висновок суду про неправомірність нарахування штрафних санкцій за затримку погашення податкових зобов'язань по комунальному податку, які виникли після введення мораторію, за період II квартал 2004 - І квартал 2006 року (20% в сумі 46,58грн. по декларації за І квартал 2006 року, 50% в сумі 991,95грн. по деклараціям за II квартал 2004 року - IV квартал 2005 року) по факту здійсненої позивачем 20.07.06р. оплати суми податкового боргу у відповідності з умовами укладеної в межах справи господарського суду Дніпропетровської області №Б15/63/04 мирової угоди. Оскільки таке нарахування здійснено відповідачем без урахування викладених вище положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та здійснюваних позивачем в цей же період платежів в погашення податкових зобов'язань по комунальному податку.
Отже, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими. Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 року у справі №А23/331 слід залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.
Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Дніпродзержинськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 року у справі №А23/331 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2007 року у справі №А23/331 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А.Проценко
Судді: А.О. Коршун
Л.П. Туркіна