Категорія 6.13
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року Справа № 2а-28312/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
при секретарі судового засідання Глазуновій О.О.,
за участю сторін:
від позивача – завідуючий юридичного сектору управління
Грідін К.С. (довіреність від 08.01.2010 № 175/09-25)
від відповідача – не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області
до державного підприємства «Первомайськвугілля»
про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 у загальному розмірі 2710395,14 грн.,
ВСТАНОВИВ:
02 грудня 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Первомайськвугілля» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період січень-вересень 2009 року та Списком № 2 за період грудень 2008 року та січень-вересень 2009 року у загальному розмірі 2710395,14 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзивом від 17.02.2010 б/н на адміністративний позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за необґрунтованістю та недоведеністю. Зокрема, вказує на те, що: до матеріалів справи позивачем не доданий відповідний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, не надані довідки на осіб, зазначених в розрахунках, які уточнюють особливий характер роботи та умови праці, що вони були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, відносно яких у позивача в наявності законні підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій. Вважає, що у УПФУ в м. Первомайську Луганської області відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, внесеними Законом України від 31 травня 2005 року № 2613-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку», з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, названі об’єктом оподаткування Законом України від 17 листопада 1999 року № 1222-XIV «Про внесення змін до деяких законів України», у законодавчому порядку не обумовлюються як витрати платника, у якого особи, яким нарахована така пенсія, працювали і від якого вийшли на пенсію.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Гірська» державного підприємства «Первомайськвугілля» зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списками № 1 та № 2.
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України р озмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за відповідний період (арк. справи 48-225).
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
У зв’язку з тим, що з 25 січня по 25 вересня 2009 року відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках за січень-вересень 2009 року суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 в сумі 2426958,84 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
У зв’язку з тим, що з 25 грудня 2008 року по 25 вересня 2009 року відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках за грудень 2008 року та січень-вересень 2009 року суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 в сумі 283436,30 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Сума заборгованості підтверджується розрахунками суми боргу підприємства щодо фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (арк.. справи 7-15) та карткою особового рахунку відповідача (арк. 43-47).
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Щодо доводів викладених відповідачем у запереченнях, суд зазначає, що діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов’язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, і законом не визначена залежність відсутності обов’язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.
Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.
Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1 та Списком № 2, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Первомайськвугілля» (ідентифікаційний код 32320594, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд. 18-А) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (ідентифікаційний код 21792413, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, буд. 16-А) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25 січня 2009 року по 25 вересня 2009 року за Списком № 1 та за період з 25 грудня 2008 року по 25 вересня 2009 року за Списком № 2 в загальній сумі 2710395,14 грн. (два мільйона сімсот десять тисяч триста дев’яносто п’ять гривень чотирнадцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 01 березня 2010 року.
Суддя Т.І. Чернявська