справа №1-21/10

В  И  Р  О  К

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

    3 березня 2010 року                                         Знам’янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі :

    головуючого судді                                                               Проценко О.М.

    при секретарі                                                                        Тумановій С.В.

    з участю прокурора                                                              Мазій Д.В.

    захисника                                                                               ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам’янка Кіровоградської області кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянин, громадянин України, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює машиністом ТЧ-7, одружений, утриманців не має, раніше не судимий, –

за ч.1 ст.122 КК України,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним  для життя і не потягло  за собою наслідків, передбачених в ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, при наступних обставинах:

    13 липня 2008 року, приблизно о 17 год. 30 хв., ОСОБА_2, маючи умисел на здійснення, умисного тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, і реалізуючи його, знаходячись за адресою Кіровоградська область, сел.Знам’янка Друга Знам’янського району  вул.Комсомольська, в  ході сварки, яка виникла на вулиці між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, останній діючи навмисно, наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками по грудях, після чого разом  з ОСОБА_3 зайшов на територію її домоволодіння, а саме  до приміщення літньої кухні, де продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками по плечах і грудях, потім, схвативши останню за голову, штовхнув об стіну, від чого ОСОБА_3 впала на стільчик. Підійшовши до неї ОСОБА_2 почав бити ОСОБА_3 головою об стіну, взявши її рукою за волосся, остання почала відмахуватись від нього і в цей час ОСОБА_2 наніс їй один удар правою рукою по її лівій руці. Від сукупності локальних травматичних дій ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому лівої лучевої кістки, які згідно висновку експерта № 309 від 01.10.2008 року, відносится до категорії середньої тяжкості, такі, що потягли тривалий розлад здоров’я.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав і суду  пояснив, що 13 липня 2008 року,приблизно о 13 годині 30 хвилин він повернувся з лікарні,куди їздив на

2

перев»язку рани на руці. Після 14-ої години його дружина вирішила піти до ОСОБА_3,щоб забрати їх пилку,яку вони колись давали останній. Коли дружина вийшла на вулицю,то через 2-3 хвилини він почув,що на вулиці відбувається скандал. Вийшовши на вулиця Комсомольська,яка розташована в селищі Знам»янка,він побачив,що ОСОБА_3 кричить і намагається кулаками нанести удари його дружині,все це відбувалося також в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Підійшовши до них він сказав ОСОБА_3,щоб та припинили кричати на його дружину та віддала їх пилку,після чого взяв відро з водою,в яке потерпіла набрала воду з колодязя і поніс його до ОСОБА_3 до дому. Зайшовши на подвір»я останньої, він поставив відро біля літньої кухні. На подвір»я ОСОБА_3 також зайшла його дружина, яка підійшла до літньої кухні,підняла ковдру,якою був завішений вхід до кухні і побачила пилку, яку вони колись давали потерпілій і взяла її в руки. ОСОБА_4,яка також зайшла на подвір»я ОСОБА_3 побачила в приміщенні літньої кухні і свою пилку,яку вирішила забрати, однак ОСОБА_3 перша схопила пилку і вдарила ОСОБА_4 пилкою по руці. Зрозумівши, що знову виникне сварка,він вивів всіх з подвір»я ОСОБА_3 і попрямували до його будинку,де його дружина перев»язала ОСОБА_4 руку. Через деякий час до будинку ОСОБА_3,на таксі,приїхали її дочки,зайшли на подвір»я,потім вийшли і зайшли на подвір»я ОСОБА_6. Через 20 хвилин приїхала карета «швидкої допомоги» і забрала ОСОБА_3 в лікарню.

Свою вину у вчиненні злочину не визнає,оскільки ніяких тілесних ушкоджень потерпілій він не спричиняв.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнає, однак його вина в скоєнні зазначеного злочину в повному обсягу пред’явленого обвинувачення встановлена судом і підтверджується поясненнями потерпілої, свідків, а також матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом в судовому засіданні.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 13 липня 2008 року,приблизно о 14 годині 30 хвилин,вона,перебуваючи в себе дома,вирішила набрати води з колодязя.Зустрівши на вулиці біля колодязя ОСОБА_7,вона почала розмовляти з останньою. В цей час по вулиці проходили ОСОБА_8 та ОСОБА_4  Проходячи мимо них, ОСОБА_8 штовхнула ОСОБА_7 і почала ображати її нецензурною лайкою,остання,не бажаючи сварки, пішла до себе до дому. В цей час,вона,потерпіла,витягля з колодязя воду,перелила її в своє відро і,залишивши відро з водою біля колодязя,підійшла до ОСОБА_6,щоб поговорити з нею. До них підійшли ОСОБА_8 і ОСОБА_4 і остання попросила її віддати пилку,на що вона погодилася,ОСОБА_8 також почала кричати на неї,щоб вона повернула і її пилку,яку вона нібито брала в них. На слова ОСОБА_8 вона відповіла,що її пилки в неї не має,на що ОСОБА_8, підійшовши до неї ближче, вдарила кулаком правої руки в грудну клітину,а потім штовхнула, внаслідок чого вона, потерпіла, впала на коліна, а ОСОБА_8 почала ображати її нецензурною лайкою. В цей час до них підбіг ОСОБА_2 і спричинив їй 2 удари – по спині та по рукам, після чого взяв її відро з водою і поніс до її будинку. Попрямувавши за ОСОБА_2 і зайшовши на подвір»я, слідом за ними зайшли ОСОБА_8 і ОСОБА_4.

Зайшовши до літньої кухні, вона віддала ОСОБА_4 її пилку і, в цей-же час, до літньої кухні увійшла ОСОБА_8  і почала шукати свою пилку. У кутку кухні знаходилися різні інструменти і побачивши пилку «Дружба»,ОСОБА_8 забрала її собі, на що вона, потерпіла, пояснила, що ця пилка належить їй дочці. В цей час до приміщення літньої кухні увійшов ОСОБА_2 і почав спричиняти їй удари кулаками, а саме вдарив двічі кулаком по голові, потім двічі вдарив по плечам, після чого штовхнув її руками і вона, поточившись, сіла на стілець, який знаходився біля стінки, між піччю та столом. Підійшовши до неї, ОСОБА_2 схватив її лівою рукою за волосся на голові і 4 рази вдарив головою об стіну літньої кухні, захищаючись, вона підняла ліву руку і ОСОБА_2

3

вдарив своєю рукою по її руці, від цього удару її рука вдарилася об стіл, вона відчула різкий біль в руці і побачила, що рука почала розпухати, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли з її подвір»я. Приблизно хвилин через 5-10 до неї на подвір»я зайшла ОСОБА_7, яка розпитала в неї, що відбулося, після чого взяла в неї номер телефону її доньки і пішла телефонувати. Через деякий час приїхали її доньки і побачивши, що в неї розпухла рука, викликали «швидку допомогу»,в лікарні, коли їй зробили рентгенологічний знімок виявили, що в неї перелам лучової кістки.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що 13 липня 2008 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин вона поверталася до себе до дому від дочки. Коли вона підходила до свого будинку, зустріла ОСОБА_3, з якою почала розмовляти. В цей час по вулиці проходили ОСОБА_8 і ОСОБА_4 і, підійшовши до них, ОСОБА_8 штовхнула її руками в груди і виразилася на її адресу нецензурною лайкою, не бажаючи вступати в конфлікт, вона повернулась та попрямувала до себе до дому.  Йдучи до свого подвір»я вона чула, що ОСОБА_8 кричить на ОСОБА_3. Зайшовши на подвір»я,вона зачинила хвіртку і вирішила дізнатися, як будуть далі розвиватися події.

Діставши з колодязя воду, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_6 і почала розмовляти з останньою. До них знову підійшла ОСОБА_8 і почала кричати на ОСОБА_3, після чого схопила потерпілу за верхній одяг і штовхнула її в сторону відсіва, який знаходився на вулиці. Потім вона побачила, що по вулиці йде ОСОБА_2, який підійшовши до місця конфлікту, теж почав кричати на ОСОБА_3, а потім почав наносити останній удари в різні частини тіла, після чого сказав, щоб ОСОБА_3 брала відро та йшла до себе до дому, але ОСОБА_3 плакала і не хотіла нести відро з водою. ОСОБА_2, взявши відро з водою, попрямував до подвір»я  ОСОБА_3, слідом за ним пішли ОСОБА_3, ОСОБА_2 та сім»я ОСОБА_4.  Коли всі вони зайшли на подвір»я ОСОБА_3, то що там відбувалося – вона не бачила, чули лише крики. Через деякий час з подвір»я ОСОБА_3 вийшли ОСОБА_4, у ОСОБА_4 в руках знаходилася пилка, а ще через деякий час з подвір»я вийшли ОСОБА_2. Вирішивши дізнатися, що відбулося, вона зайшла на подвір»я ОСОБА_3 і побачила, що потерпіла сидить в приміщенні літньої кухні і плаче. Запитавши у ОСОБА_3, що відбулося, остання відповіла, що ОСОБА_2, схопивши її за волосся на голові, декілька раз вдарив її головою об стіну кухні, а коли вона захищалася, то вдарив своєю рукою по її руці і показала їй руку,яка розпухла. Вона, дізнавшись номер телефону однієї з дочок ОСОБА_3, зателефонувала. Через деякий час прихали дочки потерпілої, а ще через деякий час приїхала «швидка допомога» і відвезла ОСОБА_3 до лікарні.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду пояснила, що потерпіла по справі ОСОБА_3 її матір.

13 липня 2008 року, приблизно о 16 годині, на її домашній телефон зателефонувала сусідка матері ОСОБА_7 і повідомила, що її матір побив ОСОБА_2, внаслідок чого у матері опухла рука і вона не може поворушити рукою. Вона передзвонила своїй сестрі і повідомила про те, що їй розповіла ОСОБА_7, після чого викликала таксі, заїхала за сестрою і вони вдвох приїхали до матері. Коли вони приїхали до матері, то остання розповіла їм, що її побив ОСОБА_2 і показала їм ліву руку, яка сильно опухла. Вона відразу-ж побігла до ОСОБА_6 і від неї викликала «швидку допомогу»,після чого матір доставили до лікарні і лікар, після того, як був зроблений рентгенологічний знімок, встановив, що у матері переламана ліва рука.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала суду аналогічні пояснення,які надала свідок ОСОБА_9

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила що ОСОБА_2 приходиться їй чоловіком. 13 липня 2008 року вона вирішила забрати пилку у ОСОБА_3,  яку остання взяла в них. Вийшовши на вулицю, вона зустріла ОСОБА_4 і вони вдвох підійшли до ОСОБА_3, яка в цей час розмовляла з ОСОБА_6 і вона попросила

4

потерпілу, щоб та повернула її пилку. ОСОБА_3 почала кричати і кинулася до неї битися, вона, свідок, відштовхнула ОСОБА_3 від себе і та впала на коліно. Потім вони пішли до ОСОБА_3 до дому, в літній кухні вона забрала свою пилку, а коли ОСОБА_4 хотіла також забрати і свою пилку, яку вона виявила в літній кухні, то ОСОБА_3 вихватила пилку у ОСОБА_4 з рук і вдарила останню пилкою по руці, після чого сіла на стілець і почала битись головою об стінку і кричати. Вона та ОСОБА_4 вийшли з подвір»я ОСОБА_3 і пішли до дому, де почали вживати пиво.

Свідок уточнила, що її чоловік не наносив ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень ні на вулиці, ні в її літній кухні, до приміщення літньої кухні ОСОБА_2 не заходив, до того-ж, ОСОБА_3 в той день, під час конфлікту, перебувала в стані алкогольного сп»ягніння.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4І та ОСОБА_5 надали суду аналогічні пояснення, які надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_8

Вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України підтверджується також матеріалами кримінальної справи дослідженими в судовому засіданні, а саме: постановою про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченою ч.1 ст.122 КК України (а.с.1), рапортом старшого слідчого СВ Знам’янського МВ УМВС України в Кіровоградській області про те, що до Знам»янської залізничної лікарні було доставлено ОСОБА_3 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого колінного суглобу, забій лівої кісті (а.с.5),довідкою відділкової лікарні ст.Знам»янка про те, що 13 липня 2008 року, об 18 годині,на приймальний покій «швидкою допомогою» була доставлена ОСОБА_3 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого колінного суглобу, забій лівої кісті (а.с.6),заявою ОСОБА_3 про притягнення до відповідальності ОСОБА_2,ОСОБА_8 та ОСОБА_4, які 13 липня 2008 року, об 15 годині 30 хвилин спричинили їй тілесні ушкодження (а.с.8),висновком експерта №309 від 1 жовтня 2008 року (а.с.20-21), відповідно до якого:1. Згідно даних медичної документації (історія хвороби № 2192 Знам’янської відділкової лікарні, хірургічне відділення) у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої лучової кістки, струс головного мозку, які утворилися від дії тупих твердих предметів і від не менше 2 травматичних впливів, по давності утворення можуть відноситися до строку 13 липня 2008 року і по тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров»я.

2. Надати висновок про характер травмуючого предмета, а також про кількість травматичних впливів не вбачається можливим, так як в історії хвороби відсутні описи конкретних пошкоджень.

3.Утворення вищевказаних тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту з послідуючим ударом об предмети оточуючої обстановки не виключається.

4. Тілесні ушкодження характерні для боротьби чи самозахисту в історії хвороби не описані.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11 грудня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 розповіла та показала про події, які мали місце 13 липня 2008 року в селищі Знам»янка Кіровоградської області, по вулиці Комсомольській (а.с.36-39),постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 (а.с.42,44),протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20 січня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розповіли та показали про події, які мали місце 13 липня 2008 року в селищі Знам»янка Кіровоградської області, по вулиці Комсомольській (а.с.     ).

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази по даній кримінальній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 винен в спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених в ст.121 КК

5

України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я і органом досудового слідства дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України кваліфіковані вірно.

Суд не приймає як достовірні пояснення підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що він не спричиняв ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень під час конфлікту, який мав місце 13 липня 2008 року, оскільки пояснення підсудного в цій частині спростовуються показами потерпілої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_7, а також матеріалами кримінальної справи, які були досліджені судом під час судового слідства.

Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які суду пояснили, що 13 липня 2008 року ОСОБА_2 потерпілій ніяких тілесних ушкоджень не наносив, що ОСОБА_3, коли зайшла на своє подвір»я і знаходилася в приміщенні літньої кухні, сама билася головою об стінку кухні, перебуваючи в нетверезому стані, оскільки судом, під час судового слідства було встановлено, що ОСОБА_8 – дружина підсудного і даючи такі свідчення, остання намагається виправдати ОСОБА_2 з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності за скоєний злочин, суд також враховує і те, що представником потерпілої в судовому засіданні була надана довідка за підписом головного лікаря «Відділкової лікарні ст..Знам»янка» ДП «Одеська залізниця» про те, що ОСОБА_3, на момент її прийому в хірургічне відділення лікарні перебувала в тверезому стані, а також суд враховує те, що свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, під час їх допиту в судовому засіданні надавали суду плутані та нелогічні пояснення.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним умисного, закінченого злочину, який закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_2, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею.

Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

 Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_2, особу підсудного, відсутність  обставин, які пом’якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши до підсудного положення ст.75 КК України.

Потерпілою ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_2  заявлено цивільний позов про стягнення з останнього 480 грн. 32 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, завданої злочином.

Враховуючи, що потерпілою по справі ОСОБА_3 надані докази в частині понесених нею затрат на лікування в сумі 480 грн. 32 коп. (а. с.133-145),суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в цій частині підлягають задоволенню в повному обсягу і, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 480 грн. 32 коп.

 Щодо позовних вимог потерпілої в частині відшкодування їй 5000 грн. в рахунок заподіяної моральної шкоди, то суд враховує ступінь моральних страждань, які вона перенесла під час конфлікту, який мав місце 13 липня 2008 року, що ОСОБА_3 тривалий час була позбавлена можливості вести звичайний спосіб життя, що після спричинення їй підсудним тілесних ушкоджень в потерпілої погіршився стан здоров»я, з урахуванням майнового стану підсудного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілої в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь потерпілої 1000 грн. матеріальних затрат, які ОСОБА_3 понесла на оплату праці її представника на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді (а.с.144а,185).

Суд також вважає необхідним задовольнити цивільний позов Знам»янського міжрайонного прокурора, поданого до суду в інтересах держави в особі закладу «Відділкова лікарня ст.Знам»янка» ДП «Одеська залізниця» до ОСОБА_2 про

6

стягнення з останнього вартості витрат на лікування потерпілої в сумі 1621 грн. 36 коп.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.  

У відповідності зі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в закону силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 480 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. понесених затрат на оплату праці представника.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного закладу «Відділкова лікарня ст.Знам»янка» ДП «Одеська залізниця» 1621 грн. 36 коп.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя  Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                               ОСОБА_11