У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

      14 серпня  2006  року                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                  Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Сектор з охорони права дитинства Сімферопольського міського відділу освіти про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та за зустрічним позовом прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, третя особа Сектор з охорони права дитинства Сімферопольського міського відділу освіти про визнання права користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду  м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Центрального районного суду  м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2006 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні АДРЕСА_1в м. Сімферополі, що належить ОСОБА_1 Виселено  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

У задоволенні  зустрічного позову прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням відмовлено.

           Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, у якій  просить скасувати постановлені у справі рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції  в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

              Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

 Рішення Центрального районного суду  м. Сімферополя від 3 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2006 року залишити без зміни.

             Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню не підлягає.