Справа № 2а - 231/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 березня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді - КУЛИКОВСЬКОЇ О.М.
при секретарі - Любіш О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим про визнання не законною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим про визнання не законною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свій позов мотивує тим, що 31.01.2010 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення серія АВ№114472, у якому зазначено, що 31.01.2010 року о 09.20 він керуючи транспортним засобом ФОРД Транзит державний номер 847-44КР, здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, чим порушив п.п. 14,6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122ч.2 КпАП України. Після складення протоколу сержантом міліції ОСОБА_2 була прийнята постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 гривень. Але він вважає, що при складанні протоколу посадовою особою Республіканської роти ДПС для обслуговування доріг державного значення при управлінні ДАІ ГУ МВС України в АР Крим були порушені норми ст.. 62 Конституції України, протокол складений без належного фіксування порушення, та без зазначення місця проживання понятого. Дані обставини і змусили його звернутись до суду з вказаним позовом про визнання постанови недійсною.
У судовому засіданні позивач та його представник свої позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Позивач пояснив суду, що керував транспортним засобом Форд Транзит державний номер 847-44КР на автодорозі Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта 668 км 700 метрів ним було здійснений обгін на відстані 60-65 метрів до пішохідного переходу, а не ближче 50 м , як вказано в протоколі . Інспектор не зміг йому надати докази того , що відстань при обгоні була ближче ніж 50 м до пішохідного переходу . Також позивач пояснив, що при складанні адміністративного протоколу йому не роз’яснювались права, та не відбирались пояснення у нього та у свідка. Копія протоколу про адміністративне правопорушення ним була отримана одночасно з копією постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Інші пояснення позивача були аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не сповістив. Про дату, час, місце розгляду справи відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням від 26.02.2010 року № 190863, доказів до матеріалів справи до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Приймаючи до уваги викладене суд вважає можливим ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вислухав позивача, його представника дослідив надані докази, оцінив їх у сукупності, прийшов до наступного.
Судом встановлені слідуючи обставини справи.
З матеріалів справи вбачається , що відносно ОСОБА_1 31.01.2010 року було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення серія АК№ 114472.( а.с.4 ) Згідно змісту даного протоколу ОСОБА_1 ,керуючи транспортним засобом марки Форд Транзит державний номер 847-44КР, здійснив обгін транспортного засобу , ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу на автодорозі Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта 668 км 700 метрів , чим порушив п.п. 14.6 »в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України. (а.с.3). ОСОБА_1 був ознайомлений з даним протоколом, підписав його с зауваженням, оскільки був не згодний з фактом вказаного у протоколі правопорушення .
Постановою АК№333092 від 31.01.2010 року, прийнятою інспектором Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень (а.с.4).
Але з матеріалів адміністративної справи не вбачається , а суду не надано жодного доказу того , що ОСОБА_1 31.01.2010 року здійснив обгін ближче ніж за 50 м. до пішохідного переходу . В протоколі відсутні данні та не конкретизоване місце обгону та не проведено фіксування ( заміри ) відстані від місця обгону до пішохідного переходу. . Тоді як позивач в судовому засіданні пояснив , що при складені протоколу він просив надати йому докази порушення відстані обгону . Копія протоколу про адміністративне правопорушення ним була отримана одночасно з копією постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В супереч нормі ст.222 КУпАП оскаржувана постанова АК№333092 від 31.01 2010 року винесена не від імені Органу внутрішніх справ, а особисто інспектором Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експертів, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що до матеріалів справи не надано доказів того, що при притягненні до адміністративної відповідальності позивача були виконані всі вимоги діючого законодавства , а саме складався протокол про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст. 256 КпАП України, допитувались свідки, роз’яснювались права та обов’язки передбачені до ст.268 КпАП України.
У відповідності зі ст. 280 КУАП України орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було зроблено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його здійсненні, чи підлягає воно адміністративної відповідальності, чи маються обставини зм'якшуючи відповідальність.
Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але, будучі сповіщеним належним чином, представник відповідача по справі до суду не з’явився, розпорядившись своїми правами на власний розсуд, письмових пояснень та доказів у підтвердження винних дій позивача суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови серія АК№333092 від 31.01.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження винних дій позивача у скоєнні адмінправопорушення та відповідно відсутні підстави про притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.9,33,ч.2ст.122,222,251,254,255,256,268,280,283, 284,288 КпАП України, ст. 4,6, 9, 11,69,71, 102,128,161 – 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим про визнання не законною постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати не законною та скасувати постанову інспектора Республіканської роти дорожньо-патрульної служби для обслуговування доріг державного значення при управлінні державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономної Республіці Крим від 31.01.2010 року серія АК№333092 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КпАП України .
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Куликовська