У х в а л а

іменем   україни

14 серпня 2006 року                                                           м. Київ

Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Левченко Є.Ф.,

розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України звернулося відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька з касаційною скаргою на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 24.03.2006 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30.06.2006 р., яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 17000 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працюючи у ВАТ “Донецькміськгаз” під час виконання трудових обов'язків 3.06.2005 р. отримала виробничу травму. Висновком МСЕК від 22.09.2005 р. їй встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 30 % безстроково та визнано інвалідом ІІІ групи.

Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір грошової суми у відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив з фактичних обставин справи, характеру й глибини фізичних та душевних страждань позивачки, істотності вимушених змін у її життєвих стосунках та додаткових зусиль, необхідних для організації життя позивачки, а також з того, що на спірні правовідносини поширюється дія ст.ст. 21 та 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з рішенням місцевого суду та залишив його без змін.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька  у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                       Є.Ф. Левченко