Справа № 2-а-353/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

1 березня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого  судді Федько Г.М., при секретарі Мотрич В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про стягнення визнання бездіяльності неправомірною,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з адміністративним позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року; зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити їй щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1195 грн.20 коп, та в подальшому нараховувати 30% від мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що  відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни. Згідно ст.6 вказаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2009 році така допомога виплачувалась їй у неналежному розмірі, лише 10%, що не відповідає вимогам вищезгаданого Закону. Внаслідок чого, утворилась недоплата за 2009 рік у розмірі 1195 грн 20 коп.

Позивачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце  розгляду справи в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності.  

Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  та « Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,1 грн., з 01 липня 2008 року – 48,2 грн., та з 01 жовтня 2008 року – 49,8 грн. Оскільки інших нормативно-правових актів щодо розміру підвищення надбавки «дитина війни» не було прийнято, в 2009 році діяла означена постанова КМУ (№530 від 28.05.2008 року) на підставі якої управління ПФУ в Микитівському районі м. Горлівки протягом 2009 року цю надбавку виплачувало у розмірі 49,80 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано  не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік ” та ці положення втратили чинність. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік ” не передбачені виплати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тож підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення, не має. А також, посилаючись на положення ч.2 ст. 99, 100 КАС України, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус «дитина війни» (посвідчення  № 29862).

Виходячи з того, що позивачка є дитиною війни, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ”.  

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Микитівському районі м. Горлівки та отримує пенсію за віком, в тому числі надбавку „дитина війни ” з 01 січня 2009 року по теперішній час в розмірі 49,80 грн.

Зазначені обставини підтверджені довідкою Відділу Пенсійного забезпечення УПФУ у Микитівському районі м. Горлівки.

Частиною 2 статті 54 розділу VI Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн.  та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України - виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в України є парламент – Верховна Рада. Конституцією України не передбачено права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV „Про соціальний захист дітей війни ” у 2009 році не призупинялась.  

Відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену ч. 7 ст. 9 КАС України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів ” затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн. Частиною 1 статті 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік ” встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 листопада 2009 року у розмірі 573 грн.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2009  по 04 лютого 2009 року (дата подання позову до суду), а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни, за вказаний період на підставі ст. 100 КАС України.

                  Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

                  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

                  Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

                  Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню лише з 4 лютого 2009 року.

Виходячи з того, що позивачці починаючи з 01 січня 2009 року сплачується щомісячна доплата до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 04.02.2009 року по 31 грудня 2009 року відповідач повинен донарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати 30% від мінімальної пенсії за віком необхідно відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Крім того, відповідно до ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на правовідносини, які виникнуть у сторін в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 100, 160-161 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:                  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 04 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 04 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

На постанову до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляція протягом 20 днів, після подання протягом 10 днів з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, або закінчення строку передбаченого ст. 186 КАС України про подання апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                                                      Г.М.Федько