УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №826/27884/15

адміністративне провадження №К/9901/17298/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/27884/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - Фонд, Уповноважена особа) в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" у розмірі 198000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що Фонд не відшкодовує кошти лише за наявності виключних підстав, перелік яких визначений у частині четвертій статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в той час як позивач не належить до кола осіб, на яких поширюється дія вказаної правової норми.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за вкладом в Публічному акціонерному товариству "Радикал Банк" у розмірі 198000 гривень.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що у даному випадку відсутні достатні правові підстави, засновані на законі, для визнання нікчемними операцій по перерахуванню коштів на рахунок позивача, а тому, як наслідок, не подання до Фонду інформації щодо ОСОБА_1 , як вкладника у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом, є протиправним.

На вказані судові рішення, в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження лише у визначених законом випадках.

За приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В свою чергу пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом же пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У розумінні пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

В той же час перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, визначено статтею 257 КАС України.

Такими справами, у розумінні наведеної правової норми процесуального закону, є справи незначної складності, а також будь-які інші справи, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет спору та суб`єктний склад учасників справи, зважаючи на значення справи для сторін, її категорію та складність, і обраний позивачем спосіб захисту, а також приймаючи до уваги відсутність даних про те, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати дану справу такою, що є справою незначної складності.

Обставини, що у розумінні частин третьої та четвертої статті 12, статті 257 КАС України зумовлюють віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а також випадків, які б вказували на необхідність застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не вбачаються та у касаційній скарзі не містяться.

Таким чином, оскільки дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016, переглянута в апеляційному порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, касаційному оскарженню не підлягає.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/27884/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С. Г. Стеценко

Судді: А. І. Рибачук

Л. В. Тацій