Справа №22-ц-233/10                                        Головуючий в 1 інстанції: Денісов В.П..

Категорія: 2                                                  Доповідач: Завидовська-Марчук О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

3 березня  2010 року                                                                                 місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого – судді   Завидовської-Марчук О.Г.

суддів –  Данилюк В.А., Осіпука В.В.

при секретарі  -  Дуткіній Ж.П.

з участю:

         представник позивача   ОСОБА_1 – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та виключення його із акту опису й арешту за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 29 жовтня 2009 року,-

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 29 жовтня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та виключення його із акту опису й арешту – повернуто позивачу, оскільки позовна заява не підсудна даному суду.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, покликаючись на її незаконність та необґрунтованість, просила зазначену ухвалу скасувати, а позовну заяву направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у даній справі.

В даному судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно доп.3 ст. 312 ЦПК України , розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву подану ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та виключення його із акту опису й арешту,  суддя виходив з того, що оскільки наказом № 9/101-1 Господарського суду Волинської області від 11 серпня 2009 року з ОСОБА_4 стягнуто в користь ТзОВ «Софіт-Люкс» заборгованість в розмірі 91801.21 грн., на підставі якого було проведено опис і арешт майна боржника, то відповідно до ст. ст.115, 117 ГПК України вищезазначений спір не підсудний даному суду.

Однак погодитись з таким висновком неможливо.

Статтею 15 п. 1 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За ст. 16 ч.2 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно та звільнення майна з під-арешту.

Відповідно до вимог ст. ст. 391, 392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном і може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зі змісту позовної заяви і інших матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулися з позовом до суду про захист своїх порушених прав на майно, на яке було накладено арешт, що є підставою для розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.

При зазначених обставинах справи, колегія суддів приходить висновку, що в зв’язку порушеннями суддею порядку вирішення питання про відкриття провадження в даній справі, оскаржувану ухвалу слід скасувати, а вказане питання – передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 29 жовтня 2009 року у даній справі скасувати, а справу направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: