РІШЕННЯ

Іменем   УКРАЇНИ.

Справа номер 2-127/2007р.

26 лютого 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно

встановив:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно. Посилається на те, що на неї, її рідну матір яка померла, та неповнолітню дочку була приватизована квартира. Вони разом із померлою стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях. Оскільки її рідна матір померла, то виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини. Так як не було вказано розмір частки (долі) кожного з них, то просить провести поділ майна, визнати за кожним з них право власності на 1/3 частку, а також визнати за нею право на спадщину у вигляді 1/3 частки у житловому приміщенні, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

На попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, просила їх задовольнити в повному об'ємі.

Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.І74 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

2

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1996 року виданого згідно з розпорядженням генерального директора ВО "Чорнобильська АЕС" за НОМЕР_1, позивач - ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_2., та мати позивачки ОСОБА_3, стали співвласниками житлового приміщення яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Право їхньої спільної сумісної власності на це приміщення 19 травня 1997 року було зареєстровано Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області у реєстровій книзі за реєстровим НОМЕР_2.

Відповідно до цього правовстановлюючого документу вказані особи стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях, оскільки між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній сумісній власності під час оформлення приватизації.

Із свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 З цієї причини у позивача виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини її рідної матері, до якої відноситься її доля у їх житловому приміщенні, належному їм на праві спільної сумісної власності.

З оглянутої спадкової справи вбачається, що при зверненні до державного нотаріуса з питання про відкриття спадкової справи позивачці повідомлено, що вона не зможе оформити своє право на спадщину у їхньому житловому приміщенні, яка залишилася після смерті її матері, так як в Свідоцтві про право власності на житло від 23.12.1996 року не було вказано розмір частки /долі/ кожного з них.

Із оглянутих у судовому засіданні документів вбачається, що на даний час співвласниками їхньої квартири, є позивач ОСОБА_1, дочка позивача ОСОБА_2., та мати позивача ОСОБА_3, яка померла. Але оформити належним чином спадщину у встановленому законом порядку позивач не може, так як під час приватизації житла не були визначені частки кожного з співвласників.

У відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Ніякої домовленості, ні усної, ні письмової, щодо часток кожного з них у житловому приміщені, під час отримання його у власність, в них не було. Інше законом також не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них, позивачки - ОСОБА_1, її дочки ОСОБА_2., та померлої ОСОБА_3, - на 1/3 частину житлового приміщення.

З наданих документів суд зробив висновок, що серед спадкоємців першої черги за законом на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3, на сьогоднішній день залишилась тільки позивач. Тому відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України позивач, як єдиний спадкоємець першої черги за законом, має право на отримання у спадщину 1/3 частки житлового приміщення, що залишилася після смерті ОСОБА_3

Суд також вважає, що позивач в судовому засіданні довела, що на момент

з

смерті її матері ОСОБА_3, яка є спадкодавцем, вона була зареєстрована та проживала разом з померлою за однією адресою, в цій же квартирі позивач мешкає по цей час і несе всі витрати по її утриманню. Тому відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, позивач належним чином у встановленому законом порядку прийняла спадщину та вступила в управління спадковим майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  130,174,209,215,218 ЦПК України, ст.ст. 364, 368-370, 372, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Провести поділ майна у вигляді житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що є у спільній сумісній власності у відповідності до Свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 1996 року, яке було зареєстровано 19 травня 1997 року Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим НОМЕР_2, та визнати:

за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її долю у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що залишилася як спадок, у розмірі 1/3 частки вищевказаного житлового приміщення;

за ОСОБА_1, право на 1/3 частку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1;

за ОСОБА_2, право на 1/3 частку у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, право на спадщину у вигляді 1/3 частки у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2., судовий збір у сумі 287 гривень 22 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя