Справа № 22-63 98

Головуючий у 1-ій інстанції - Зарицька Ю. Л.

Доповідач- Карпенко С. О.

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01601,   м.   Київ,   МСП,   вул.   Володимирська,   15

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С.  О.
суддів     Наумчука М.  І.,   Кадєтової О.В.,  

при секретарі     Ярошенку С.  В.,  

з участю позивачів ОСОБА_3,   ОСОБА_4

та їх представника - адвоката ОСОБА_5,   відповідача ОСОБА_6,  

представників ОСОБА_7 - ОСОБА_8   та ОСОБА_9,   представника ОСОБА_10 - ОСОБА_11  ,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7,   до якої приєдналися ОСОБА_10 та ОСОБА_12,   на рішення Подільського районного суду міста Києва від 3 квітня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3,   ОСОБА_4 до ОСОБА_7,   ОСОБА_12,   ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,   зобов'язання відновлення зовнішніх меж,  

встановила:

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03.-04.08 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_7,   ОСОБА_12 та ОСОБА_10 не чинити перешкод ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні земельною ділянкою,   що уАДРЕСА_1,   та зобов'язано відновити зовнішні межі між земельними ділянками будинковолодінь АДРЕСА_3; в іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7,   ОСОБА_12 та ОСОБА_10  В на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 51 грн судового збору та 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 30.05.08 року у вказаному рішенні виправлені описки і повернуто ОСОБА_3 сплачений нею 05.11.07 року судовий збір.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7,   до якої приєдналися ОСОБА_10 та ОСОБА_12,   просить рішення суду скасувати і провадження у справі закрити. Зазначає,   що співвласником земельної ділянки,   що по АДРЕСА_2,   крім неї,   є також ОСОБА_13  ,   яка участі у справі не брала,   а користуються вони вказаною ділянкою спільно. Вважає,   що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи і постановив рішення з порушенням норм матеріального права,   застосувавши   ст.  349 ЦК України,   яка не поширюється на дані правовідносини. Вказує,   що суд не мав постановлювати рішення попередньому судовому засіданні,   так як відповідачі позов не визнавали.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_7 - ОСОБА_8   та ОСОБА_14,   а також відповідач ОСОБА_12 та представник відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11  ,   апеляційну скаргу підтримали з підстав,   наведених у скарзі,   і просили апеляційну скаргу задовольнити.

Позивачі та їх представник - адвокат ОСОБА_5,   апеляційну скаргу не визнали і просили рішення суду залишити без змін,   вважаючи його правильним.  

Інші особи,   які беруть участь у справі,   у судове засідання не з'явилися,   проте їх неявка розглядові справи не перешкоджає.

Колегія суддів,   перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,   заявлених у суді першої інстанції,   дійшла висновку,   що рішення підлягає скасуванню,   а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив,   що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 і кожна з них є власником 1/3 частини та 2/3 частин відповідно земельної ділянки,   межі якої визначені кадастровим планом та зазначені у свідоцтві про право власності на земельну ділянку.

Задовольняючи позов,   суд виходив з того,   що належна позивачам земельна ділянка межує із земельною ділянкою,   власниками якої на праві спільної власності є ОСОБА_10 та ОСОБА_12,   та із земельною ділянкою,   яка перебуває у користуванні ОСОБА_7 (з урахуванням плану встановлення меж між нею та ОСОБА_13  ).

Проте повністю з таким висновком погодитись не можна.

Так,   з державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1 вбачається,   що Уг земельної ділянки,   яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2,   належить на праві приватної власності ОСОБА_7,   а інша Уг - ОСОБА_13  

Доказів,   які б підтверджували встановлення між ОСОБА_7 та ОСОБА_13   порядку користування земельною ділянкою,   у матеріалах справи немає.

Копія акту встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж земельної ділянки,   що по АДРЕСА_2,   не є належним доказом,   оскільки він не підписаний ні ОСОБА_7,   ні ОСОБА_13   (а.с.  62 зворот).

Відповідно до чинного цивільного законодавства співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями,   пов'язаними із спільним майном.  

Оскільки встановлено,   що ОСОБА_13   є співвласником земельної ділянки,   розташованої по АДРЕСА_2,   а до участі у справі вона притягнута не була,   колегія суддів дійшла висновку,   що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись   ст.    ст.  303,   307,   309,   314,  315 ЦПК України,   колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7,   до якої приєдналися ОСОБА_10 та ОСОБА_12,   задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 3 квітня 2008 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,   але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.