РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В..

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „АТЗТ „Коростенський фарфор" (далі - Товариство) на рішення Коростенського міськрайонного суду від 10 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким позов ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з Товариства на її користь 4300 грн. заборгованості по заробітній платі та 11256 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку. Цим же рішенням з Товариства стягнуто 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Апелянт зазначає, що суд розглянув справу за відсутності представника апелянта без належного повідомлення про час та місце розгляду справи а також не навів розрахунків стягнутих сум. Із вказаних підстав апелянтом порушується питання про направлення справи на новий розгляд.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 працювала на посаді бухгалтера Товариства з 26 жовтня 1981 року по 11 січня 2008 року і була звільнена з роботи за власним бажанням. При звільненні з роботи з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку, а саме, не була виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 3964 грн. 46 коп. Вказані обставини сторонами визнаються.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Частиною 1 статті 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції постановив рішення на неповно з'ясованих обставинах справи, зокрема: не з'ясував розміру заборгованості Товариства перед позивачкою по заробітній платі; не визначився із середньоденним заробітком ОСОБА_2 Вказані недоліки призвели до невідповідності висновків суду обставинам справи щодо розміру заборгованості по заробітній платі та розміру середнього заробітку, що підлягав стягненню у зв'язку з несвоєчасним розрахунком.

Згідно довідки Товариства від 23 вересня 2008 року № 124 сума заборгованості апелянта перед позивачкою становить 3954 грн. 46 коп. Оскільки позивачкою не надано суду інших документальних підтверджень розміру заборгованості, стягненню підлягає заявлена Товариством сума.

Заробітна плата позивачки за два попередні місяці до звільнення становила 1270 грн. 91 коп. (429.77 грн. у листопаді та 841.14 грн. у грудні 2007 p.). Кількість робочих днів за цей період - 43. А відтак, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становила 29 грн. 56 коп. (1270.91 грн.: 43 р. дні). На користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 12 січня 2008 року (з дня звільнення) по 10 вересня 2008 року (ухвалення рішення судом першої інстанції). У вказаний період нараховується 169 робочих днів, а тому розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з Товариства на користь ОСОБА_2 за час затримки розрахунку, становить 4995 грн. 64 коп. (29.56 грн. х 169 р. днів).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в порядку ст. 309 ЦПК України шляхом зменшення сум, що підлягають стягненню.

Також зміні підлягає рішення суду в частині стягнення судового збору, оскільки його розмір має становити 89 грн. 50 коп. (1% від суми стягнення).

Доводи апелянта щодо розгляду справи судом першої інстанції без представника відповідача, який не був повідомлений про час та місце розгляду справи, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи (а.с. 19) є розписка до судової повістки про виклик до суду на 10 вересня 2008 року на 13 год. 30 хв. представника Товариства з відміткою про одержання останнім повістки під розпис.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „АТЗТ „Коростенський фарфор" задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду від 10 вересня 2008 року в частині стягнення з ВАТ „АТЗТ „Коростенський фарфор" на користь ОСОБА_2 4300 грн. заборгованості по заробітній платі та 11256 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінити, зменшивши розмір стягнутої заборгованості по заробітній платі з 4300 грн. до 3954 грн. 46 коп., а розмір стягнутого середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні зменшити з 11256 грн. до 4995 грн. 64 коп.

Рішення Коростенського міськрайонного суду від 10 вересня 2008 року в частині розподілу судових витрат змінити, збільшивши розмір стягнутого з ВАТ „АТЗТ „Коростенський фарфор" судового збору з 51 грн. до 89 грн. 50 коп.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа № 22ц/33 Головуючий у суді 1-ї інстанції Лешко С.М.

Категорія 53 Суддя-доповідач Матюшенко І.В.