ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"05" липня 2019 р.                                                                                      Справа № 924/829/18  

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Розізнана І.В.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючому судді Крейбух Олені Геннадіївні у справі №924/829/18  

при розгляді заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №924/829/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС"      

до Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс"      

про стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться заява Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2019р. у справі №924/829/18.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2019 року у справі № 924/829/18 поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду призначено на 02.07.2019 року об 12:00 год.

02.07.2019 року в судовому засіданні відповідачем ТДВ "Адамс" подано заяву про відвід судді Крейбух О.Г. у даній справі, в подальшому зареєстровану за вх.№ 24256/19.

Обґрунтовуючи дану заяву заявник, посилаючись на п.5 ч.1 ст. 35 ГПК України, зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 12.01.2007 року № 12/2007 Крейбух ОСОБА_1 призначено суддею господарського суду Рівненської області строком на п`ять років. Тобто 5-річний строк повноважень судді мав би закінчитись 12.01.2012 року. Однак, відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.01.2012 року № 4324-VI, ОСОБА_2 обрано на посаду судді господарського суду Рівненської області безстроково. Отже, на думку заявника, суддю Крейбух О.Г. обрано безстроково на посаду судді у незаконний спосіб, оскільки, ухвалення рішення про обрання відбулося до закінчення п`ятирічного строку повноважень, визначеного Указом Президента від 12.01.2007 року № 12/2007. Тому усі подальші рішення щодо обрання судді Крейбух О.Г. є неправомірними.

Заявник вважає, що суддя Крейбух О ОСОБА_3 Г. повинна була усвідомлювати, що її було обрано на посаду судді безстроково у незаконний спосіб, однак при цьому не відмовилась виконувати повноваження незаконно обраного судді. У зв`язку із чим відсутні підстави довіряти цьому складу суду. Суддя, яка обрана на посаду незаконно, не заслуговує на довіру під час розгляду цієї справи, вона не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву щодо відсутності своєї безсторонності.

Згідно з частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 колегія суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О., суддя Коломис В.В., визнала необґрунтованою заяву ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючого судді Крейбух О.Г. та зупинила провадження у справі №924/829/18 за заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі № 924/829/18 у порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку, визначеному частиною 1 статті 32 ГПК України, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2019, заяву ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючого судді Крейбух О.Г. у справі №924/829/18 передано на розгляд судді Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнаній І.В.

Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України” (Заява №7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що “безсторонність”, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

За рішенням у справі “Олександр Волков проти України” від 9 січня 2013 (104) як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах “Фей проти Австрії”, від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та “Веттштайн проти Швейцарії”, заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі “Кіпріану проти Кіпру”, заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі “Пуллар проти Сполученого Королівства”, п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, “має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється”. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі “Де Куббер проти Бельгії”, Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі “Сасілор-Лормін проти Франції”, заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З огляду на зміст вказаної заяви про відвід, підставою сумнівів в безсторонності головуючого судді Крейбух О.Г. є те, що постановою Верховної Ради України від 12.01.2012 року № 4324-VI, ОСОБА_2 обрано на посаду судді безстроково у незаконний спосіб, оскільки, ухвалення вказаного рішення про обрання відбулося до закінчення п`ятирічного строку повноважень, визначеного Указом Президента від 12.01.2007 року №12/2007.

З наведеного вбачається, що фактично обґрунтування заяви ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючому судді Крейбух О.Г. у справі №924/829/18 зводиться до незгоди сторони з прийнятою Верховною Радою України постановою про обрання судді Крейбух О.Г. від 12.01.2012 року № 4324-VI.

Суд звертає увагу заявника, що згідно ст.85 Конституції України (в редакції станом на 12.01.2012) та п.5 ч.3 ст. 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції станом на 12.01.2012) обрання суддів безстроково належить до повноважень Верховної Ради України.

Наразі постанова Верховної Ради України від 12.01.2012 року № 4324-VI є чинною та ніким не скасована, а тому будь-які підстави чи сумніви щодо незаконності призначення ОСОБА_2 на посаду судді безстроково відсутні. Доказів протилежного заявником всупереч положенням ст.ст.38, 39, 74 ГПК України не надано.

Більше того, зазначені у заяві твердження заявника жодним чином не свідчать про упередженість або відсутність об`єктивності судді по відношенню до розгляду справи, а також не містять підстав вказаних у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України вказано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведені у заяві ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючому судді Крейбух О.Г. у справі №924/829/18 обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 ГПК України, для відводу головуючого судді Крейбух О.Г., а заявником в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надано жодного доказу на підтвердження упередженості та необ`єктивності головуючого судді Крейбух О.Г. при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючому судді Крейбух О.Г. у справі №924/829/18 не підлягає задоволенню, як безпідставна та необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ТДВ "Адамс" (вх.№24256/19 від 02 липня 2019 року) про відвід головуючому судді Крейбух О.Г. у справі №924/829/18 при розгляді заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 у справі №924/829/18.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

        Головуючий суддя                                                                        Розізнана І.В.