справа № 2а-136/ 2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року                                                                                                              смт. Краснопілля

    Краснопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Косар А.І.  

при секретарі Литвин А.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області смт. Краснопілля адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ВДАІ УМВС України в Сумській області   в особі інспектора ДПС взводу супроводження ВДАІ м. Суми Кривошеєва Олега Павловича

про   поновлення строку для звернення до адміністративного суду та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про   визнання протиправною   та скасування постанови від 10.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує позивач тим, що 10.01.2010 року інспектором ДПС взводу супроводження ВДАІ м. Суми Кривошеєвим О.П. було складено протокол про адміністративне правопорушення від  18.01.2010 року, згідно якого він о 17.40 год. 10.01.2010 року в м. Суми по вул. Роменська, керуючи автомобілем ЗАЗ-1102 д. н. НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу ЗАЗ з виїздом на смугу зустрічного руху ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, його визнано винним за порушення п. 14.6 (в) ПДР, постановою від 18.01..2020 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП  та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

    Крім того позивач  просив при розгляді адміністративної справи поновити пропущений строк на звернення до адміністративного суду , посилаючись на хворобливий стан у період з 18 по 20 січня 2010 року, що підтверджується довідкою В.Бобрицької дільничної лікарні Краснопільського району Сумської області.

Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки при її складанні допущені порушення норми чинного законодавства України, своїми діями не порушував пункту 14.6 (в) ПДР України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач на  судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином,  про що свідчить розписка про одержання судової повістки,  причину неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення проведення судового засідання не надійшло.

Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність відповідача на підставі ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду  докази та перевіривши наведені у позовній заяві доводи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.01.2010 року інспектором ДПС взводу супроводження ВДАІ м. Суми Кривошеєвим О.П. було складено протокол серії ВМ № 069636 від 18.01.2010 р. про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 10 січня 2010 року о 17.40 год. в м. Суми по вул. Роменська, керуючи автомобілем ЗАЗ-1102 д. н. НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу ЗАЗ з виїздом на смугу зустрічного руху ближче ніж 50 метрів перед пішохідним переходом, його визнано винним за порушення п. 14.6 (в) ПДР і постановою серії ВМ № 079527 від 10.01.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності за  ч. 2 ст. 122 КУпАП  та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., що підтверджується копією  протоколу та постанови  /ас. 5-6/.

Зі слів позивача, 10.01.2010 року він дійсно рухався по вул. Роменській в м. Суми і був зупинений інспектором ДПС і йому було вказано на те, що він здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом. Він з цим не погодився і потребував надати докази щодо вчинення ним вказаного правопорушення, але ніяких доказів з боку інспектора не отримав. Оскільки ніякі заміри , які зазначені в протоколі не проводилися, свідки не залучалися, тобто ніяких доказів вини  позивача ні в протоколі,  ні в постанові про адміністративне правопорушення не наведено, то позивач відмовився від підпису протоколу  в присутності свідків, які були залучені лише для підтвердження факту відмови позивача  від підписання протоколу.    

Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах  і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом  передбачено адміністративну відповідальність. Тобто, правопорушенням визнаються лише винні дії особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин  кожної справи,   вирішення її в точній відповідності із законом.

Ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні   дані,   на   підставі   яких   суд   встановлює   наявність   або   відсутність   обставин,   що  обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП наступає у випадку перевищення водіями  транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів..

Згідно розділу  14.6 (в) ПДР України, обгін заборонено, ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 метрів – поза населеним пунктом.

Відповідач по справі не надав ніяких пояснень або заперечень щодо правомірності своїх дій та не спростував позовні вимоги позивача ОСОБА_1 тому суд при вирішенні спору виходить із доводів позивача та наявних матеріалів справи.

Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серія ВМ № 069636 від 10.01.2010 року складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП: ОСОБА_2, а саме: передбачені законом права та обов’язки йому не роз’яснювалися; особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, по суті порушення відмовився від  його підпису та дачі пояснень у присутності двох свідків, проте відсутні їх письмові пояснення; не зазначено П.І.П. водія, який був за кермом автомобіля, який обігнав позивач, у нього не відібрано пояснення.

Крім того, оскаржувана постанова серії ВМ № 079527 від 10.01.2010 року не містить печатки органу, який виніс постанову.    

Таким чином, органами  Сумського ВДАІ Сумської області  в особі інспектора ДПС взводу супроводження ВДАІ м. Суми Кривошеєва О.П. допущені істотні порушення чинного законодавства, які істотно вплинули на правильність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для скасування винесеної у справі постанови із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

У свою чергу відповідач не звернувся до суду з письмовою заявою про відмову у задоволенні адміністративного позову на підставі пропущення строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для розгляду справи по суті.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

    Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 7, 9, 283 - 289, 293 КУпАП, п. 14.6 (в)  ПДР, ст. ст. 7 – 9, 11, 14, 69 – 72, 86,  87, 94, 128, 159, 160 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

                                            П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС взводу супроводження ВДАІ м. Суми Кривошеєва Олега Павловича серії ВМ № 079527 від 10.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. з закриттям провадження у справі.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

            Суддя                                                                                           А.І.Косар

Повний текст постанови  виготовлений та підписаний 15 лютого 2010 року о 16 год.00 хв.