справа №2а- 126/ 2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                                                                                               с. м. т. Краснопілля  

Краснопільський районний суд Сумської області в складі:

            головуючого судді - Косар А.І.

при секретарі Литвин А.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області  смт. Краснопілля адміністративну справу

за позовом   ОСОБА_2

до  Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області

про  визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області та зобов’язання нарахувати та виплатити пенсію в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком,                                                                                                                              

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним  позовом до   Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області, в якому просив суд  визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області протиправними та зобов’язати нарахувати та виплатити пенсію в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, що становить 5730грн., а також сплатити різницю між встановленим та отриманим розміром пенсії, починаючи з 25.05.2009 року, що становить 26261,14 грн. положень ст. 48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

Свій позов позивач обгрунтовує тим, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом І групи  внаслідок Чорнобильської катастрофи і  відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної пенсії у розмірі, який не відповідає вимогам Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

На судовому засіданні  представник позивача за дорученням доводи позовної заяви підтримала у повному обсязі.

Відповідач на судове засідання не прибув, у листі просив розглядати справу без участі його представника, надав заперечення на позов, в яких заперечував проти позову у повному обсязі та зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 25.05.2009 р. та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно ст. 54 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “. З 01.07. 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.08 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», в якій передбачено, що розмір пенсії ( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) у інвалідів 1 групи   одержувачів пенсії по інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок  з  Чорнобильською катастрофою не може бути меншою ніж 870 грн. Розмір пенсії розраховано відповідно до чинного законодавства, підстав для проведення перерахунку не вбачає.

Суд вважає можливим справу розглянути у відсутність відповідача на підставі ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду  докази та перевіривши наведені у позовній заяві доводи, встановив наступне.

ОСОБА_2 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 с /ас. 4/; є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією вкладки до посвідчення НОМЕР_2 с /ас. 4/,  а також є інвалідом 1 групи, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_3 /ас. 5/.

Позивач перебуває на обліку в у правлінні Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області, отримує пенсію як інвалід першої групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією розпорядження  /ас. 15/.

Згідно листа від 12.02.2010 р. управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області ОСОБА_3 отримує пенсію у розмірі 1513,20 грн.

Відповідно до ст. 49 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються  у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після винесення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону України” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва  чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина з заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком.

Зі ст. 54 Закону України” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ випливає, що під час визначення розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даної норми співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року № 523.  

Згідно зі ст. 28 Закону України „Про  загальнообов’язкове  пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначаються Законами України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії – встановлені законами  мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно – правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.    

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для призначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є  певним стандартом, в порівнянні з якими визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для призначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії, призначеної по  Закону України” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно – правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.02.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд не бере до уваги посилання  відповідача на частину п’яту  статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якщо передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності , що настала внаслідок  каліцтва чи захворювання , і пенсій у зв’язку з втратою годувальника  внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України , оскільки надання  законодавцем  такого права кабінетом Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження міста та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень.

Згідно статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України за 20008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум становить з 1 січня  470 гривень, з 1 квітня 481 гривня, з 1  липня 482 гривня, з 1 жовтня 498 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії в розмірі, що не відповідає Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області різницю між встановленим та отриманим розміром пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’ язання відповідача вчинити певні дії,іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини  і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.

Питання про судові витрати суд уважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 94 КАС України.

    На підставі ст. 46 Конституції України, Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, ст. 28 Закону України „Про  загальнообов’язкове  пенсійне страхування”, керуючись ст. ст. 7 – 9, 11, 14, 69 – 72, 86,  87, 94, 99, 159, 160 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2  до управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області та зобов’язання нарахувати та виплатити пенсію в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області .

           Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії як інваліду 1 категорії захворювання, отриманого внаслідок аварії на ЧАЕС, виходячи з розміру 10 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст.50,54 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали в наслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС ”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України „Про  загальнообов’язкове  пенсійне страхування” та провести відповідні виплати недоплаченої пенсії з 25 травня 2009 року

            В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2  - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, а якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                        А.І.Косар

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 лютого  2010 року об 16 год. 00 хв.