Справа № 1-373/10

В И Р О К

  І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

         02 березня 2010 року                 Солом’янський районний суд м. Києва

         у складі: головуючого - судді                        Губко А.О.,

                        при секретарі                                    Якимовій Ю.Б.,

                        з  участю прокурора                        Білошицького М.В.,    

         розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням  

ОСОБА_1,

        ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

        у  вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

         14.11.2009 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, у приміщенні майстерні по ремонту автомобілів з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить гр. ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон „Нокіа 6500S”, IMEI НОМЕР_3 чорного кольору, вартість якого становить 1900 ( одна тисяча дев’ятсот ) гривен, з сім – карткою оператора мобільного зв’язку „Київстар” № НОМЕР_1, яка цінності не представляє, спричинивши матеріальний збиток на загальну суму 1900 ( одна тисяча дев’ятсот ) гривен.

          Отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим мобільним телефоном, ОСОБА_1 15.11.2009 року продав його за 400 гривен. Отримані гроші використав на власні потреби.

        Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю і суду показав, що 14.11.2009 року приблизно о 13.00 годині, він приїхав д о майстерні по ремонту автомобілів АДРЕСА_2 зі своїм батьком для ремонту автомобіля, на якому працює батько. У майстерні ще знаходились наглядно знайомі чоловіки на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ОСОБА_3 працює в даній майстерні, займається ремонтом автомобілів. В майстерні розташована кімната для відпочинку. ОСОБА_1 разом з усіма ремонтував автомобіль, а в перервах від роботи всі заходили до кімнати відпочинку де вживали пиво, після чого виходили періодично на вулицю з майстерні для паління цигарок. Під час відпочинку в кімнаті ОСОБА_1 звернув увагу на те, що на столі лежить мобільний телефон "Нокіа 6500S" чорного кольору, який він вирішив таємно забрати з метою продажу. Близько 15.30 годин в черговий раз всі вийшли?на вулицю палити цигарки, ОСОБА_1 скориставшись цим, повернувся в майстерню до кімнати відпочинку і скориставшись тим, що в кімнаті нікого не було і за ним ніхто не спостерігає, взяв зі стола мобільний телефон "Нокіа 6500S" ІМЕІ: НОМЕР_3 чорного кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „Київстар" № НОМЕР_1, виключив його і поклав собі до кишені штанів. Після чого повернувся до ремонту автомобіля. Через декілька хвилин один із знайомих батька ОСОБА_1, на ім'я ОСОБА_2, повідомив, що у нього пропав мобільний телефон моделі "Нокіа 6500", який він залишив на столі у кімнаті для відпочинку, що знаходиться в майстерні для ремонту автомобілів АДРЕСА_2. Почувши дану інформацію, ОСОБА_1 вирішив промовчати, розуміючи, що здійснив крадіжку чужого майна. 15.11.2009 року вказаний телефон ОСОБА_1 продав своєму наглядно знайомому на ім'я Вадим, повних анкетних даних та місце проживання йому невідомі, за 400 гривень. Сім карту витягнув з мобільного телефону та викинув. Отримані гроші потратив на особисті потреби.

04.01.2010 року ОСОБА_1 в 11.00 годин на вулиці Чорнобильській у м. Києві, номер будинку не пам'ятає, випадково зустрів Вадима, який при зустрічі повернув йому телефон. В подальшому ОСОБА_1 вирішив сам користуватися вказаним телефоном.

          06.01.2010 року АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було затримано працівниками міліції та мобільний телефон "Нокіа 65008" ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору, що належить ОСОБА_2 вилучено. У вчиненому щиро кається.

На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.  

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1, який своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка),  винний у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості,  його особу, раніше не судимого, позитивно характеризується за місцем проживання (а. с.22), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а. с. 20 - 21), його відношення до вчиненого злочину, щире каяття, не настало тяжких наслідків і потерпілий ні матеріальних, ні моральних претензій до нього не має, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.

  Цивільний позов по справі не заявлено.

  Речові докази: мобільний телефон „Нокіа 6500”, IMEI НОМЕР_3 чорного кольору, вартість якого становить 1900 гривен, з сім – карткою оператора мобільного зв’язку „Київстар” № НОМЕР_1, які передані під охоронну розписку потерпілому ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити у потерпілого (а. с. 26).  

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

         Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому  покарання – 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання  з випробуванням – іспитовим строком на 2 (два) роки.      

            На підставі  ст. 76 КК України покласти на  засудженого ОСОБА_1 обов’язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.      

            Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

            Цивільний позов по справі не заявлений.      

      Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через  Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

            Суддя: