П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 лютого 2010 року                                                                     справа № 2а-110/10/2370

11 год. 50 хв.                                     м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Веліхановій О.С.

за участю:

позивач – не з’явився,

представника відповідача – Сучила А.О. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області до Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області про визнання протиправними дій та примусове виконання, як суб’єкта владних повноважень, відповідачем обов’язків щодо казначейського обслуговування позивача з проведення операцій по перерахуванню коштів на видатки, передбачені бюджетом і стягнення коштів загального фонду Державного бюджету в сумі 4611 грн. 32 коп., списаних з рахунків позивача,

ВСТАНОВИВ:

Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області про визнання протиправними дії відповідача – суб’єкта владних повноважень про не проведення операцій з казначейського обслуговування позивача та списання коштів загального фонду Державного бюджету України в сумі 4611 грн. 32 коп. з рахунків позивача за КЕКВ 1131, 1138, 1139 на утримання апарату та відділів, стягнути з відповідача кошти в сумі 4611 грн. 32 коп., які списані з рахунку позивача внаслідок протиправних дій відповідача та зарахувати їх на рахунок позивача №35212002000920 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 04061286, зобов’язати відповідача вжити дії щодо проведення операцій з розрахунково-касового обслуговування позивача з перерахунку коштів в сумі 4611 грн. 32 коп. загального фонду Державного бюджету згідно платіжних доручень від 18 грудня 2009 р. № 464, від 24 грудня 2009 р. № 483, № 484, № 487, від 25 грудня 2009 р. № 488.  

Позивач зазначив, що у грудні 2009 року позивач подав належним чином оформленні платіжні доручення на здійснення платежів до відповідача. Відповідач мав здійснити платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів. Однак вказаних дій відповідач не вчинив, у встановлений строк платіжні доручення не повернув, тому бездіяльність відповідача призвела до прострочення платежів та списання коштів у сумі 4611 грн. 32 коп. загального фонду Державного бюджету України з рахунків позивача.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, надіславши заяву (вх.№2741/2а-110/10/2370 від 18.02.2010 р.) про підтримання позовних вимог та просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що всі платіжні документи від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного, обласного бюджетів та інших клієнтів приймалися до 14-ої години 30 грудня 2009 року та були внесені в програму «Клієнт-Банк». Проте в зв’язку з відсутністю коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку та завершення роботи Системи електронних платежів Національного банку України по закінченню бюджетного року здійснити оплату вказаних платіжних доручень було неможливо. Відповідачем здійснено всі дії передбачені законодавством, а тому не можуть бути визнані судом протиправними.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову,  заслухавши пояснення представника відповідача, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Організація, повноваження та порядок діяльності Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області визначається Законом України від 09.04.1999 р. № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації». Відповідно вказаного Закону, місцеві державні адміністрації є юридичними особами. Місцеві державні адміністрації мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в установах банків України. Фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Згідно п.1 Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінетом Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується.

Повноваження Державного казначейства України, в тому числі і з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, визначені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Бюджетному кодексі України, Положенні про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 р. та інших нормативно-правових актах.

У Положенні про Державне казначейство України визначені завдання Державного казначейства України: забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку (передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів); здійснення управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються; визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Управління Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області відповідно до Довідки № 02-2-2767, виданої головним управлінням статистики у Черкаській області, є філією (іншим відокремленим) підрозділом і має правовий статус – без права юридичної особи.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №617230, державна реєстрація Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області проведена виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.11.2006 р., номер запису 1 026 123 0000 006737, ідентифікаційний код 22808168.

Суд зазначає, що положенням пункту 14 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2008 року між управлінням Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області та Тальнівською районною державною адміністрацією укладено Договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до якого казначейство відкриває Тальнівській районній державній адміністрації бюджетні та не бюджетні рахунки та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державного казначейства України і Національного банку України та умов цього Договору.

Судом встановлено, що у грудні 2009 року позивач подав до управління Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області належним чином оформленні платіжні доручення № 487 від 24.12.2009 р. на суму 2610 грн. 70 коп., № 464 від 18.12.2009 р. на суму 186 грн. 00 коп., № 483 від 24.12.2009 р. на суму 601 грн. 62 коп., № 484 від 24.12.2009 р. на суму 204 грн. 18 коп. та №488 від 25.12.2009 р. на суму 1008 грн. 82 коп. на здійснення платежів до відповідача, у відповідності з положенням п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України. У зв’язку з цим відповідач мав здійснити платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до п. 12.8 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за № 716/9315, платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Державного казначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень в письмовій формі. Відмови обов'язково реєструються органами Державного казначейства в журналі реєстрації відмов у прийнятті до виконання платіжних доручень.

Однак вказаних дій відповідач не вчинив, тому бездіяльність відповідача призвела до  прострочення платежів та списання коштів у сумі 4611 грн. 32 коп. загального фонду Державного бюджету України з рахунків позивача.

Судом встановлено, що відповідно до положень статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №332 від 4 квітня 2006 року, до основних завдань Головного управління Держаного казначейства України відносяться, зокрема, розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.

У зв'язку з цим, у процесі касового виконання державного бюджету Головне управління Державного казначейства України здійснює проведення видатків розпорядника бюджетних коштів через оплату рахунків підприємств, установ, організацій, суб'єктів підприємницької діяльності, які виконали роботи, надали послуги чи товар розпоряднику коштів.

Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно виписок з рахунків з урахуванням КЕКВ рахунок № 90752002000920 за 18.12.2009 р., отримані асигнування з державного бюджету по КЕКВ 1131 в сумі 186 грн. 00 коп., за 22.12.2009 р. – по КЕКВ 1138 в сумі 331 грн. 80 коп., за 24.12.2009 р. – в сумі 474 грн. 00 коп., за 30.12.2009 р. зараховані асигнування в сумі 1008 грн. 82 коп.

В засіданні встановлено, що кошторисом на 2009 рік Тальнівської районної державної адміністрації, затвердженого головою районної державної адміністрації 27.02.2009 року, передбачались позивачеві бюджетні асигнування по загальному фонду на загальну суму 1473610 грн. 00 коп., в тому числі вищевказані суми коштів в розмірі 23040 грн. 00  коп.

Судом встановлено, що у грудні 2009 року позивач (розпорядник бюджетних коштів) прийняв рішення про оплату побудови, створення і впровадження локальної мережі згідно акту прийому-передачі виконаних робіт № 2402 від 24.12.2009 р., господарчих товарів, згідно накладної № 878 від 17.12.2009 р., телекомунікаційних послуг за жовтень, листопад 2009 р. та подав до управління Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області належним чином оформленні платіжні доручення № 487 від 24.12.2009 р. на суму 2610 грн. 70 коп., № 464 від 18.12.2009 р. на суму 186 грн. 00 коп., № 483 від 24.12.2009 р. на суму 601 грн. 62 коп., № 484 від 24.12.2009 р. на суму 204 грн. 18 коп. та № 488 від 25.12.2009 р. на суму 1008 грн. 82 коп. на здійснення платежів у відповідності з положенням п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Платіжні доручення, подані позивачем прийняті та зареєстровані управлінням Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області.

У зв'язку з цим, відповідач повинен був здійснити платежі за дорученням розпорядника бюджетних коштів, оскільки були наявні відповідні бюджетні зобов'язання для платежу; наявні бюджетні кошти невикористаних бюджетних асигнувань у Тальнівській районній державній адміністрації; напрями витрачання бюджетних коштів відповідали бюджетному асигнуванню, згідно п. 8 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Однак, вказаних дій відповідач не вчинив, тому відповідно до вимог п.7 ст.23 Бюджетного кодексу України невикористані бюджетні призначення розпорядника коштів, в даному випадку, коштів позивача, втратили чинність після закінчення бюджетного періоду (календарного року) і були спрямовані відповідачем у дохід Державного бюджету України на загальну суму 4611 грн. 32 коп.

Суд встановив, що відповідні платіжні документи для оплати на загальну суму 4611 грн. 32 коп. подавались Тальнівською районною державною адміністрацією до управління Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області вчасно, а саме до 28 грудня 2009 року включно.

Також судом встановлено, що відповідно до положень п.3 Указу Президента України № 1109/2009 від 25.12.2009 р. «Про невідкладні заходи щодо казначейського обслуговування місцевих бюджетів» постановлено Державному казначейству України забезпечити проведення до 30 грудня 2009 року включно органами Державного казначейства України реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників коштів місцевих бюджетів та здійснення в день одержання платіжних доручень відповідних платежів щодо погашення зобов’язань за всіма статтями видатків.

У зв’язку з тим, що наявні бюджетні асигнування розпорядника коштів позивача не були використані, а неправомірно спрямувались відповідачем у дохід Державного бюджету, залишився невиконаним договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 17.06.2008 року.

Будучи допитаним в якості свідка заступник начальника управління-головний бухгалтер управління Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства України у Черкаській області Канєвська Людмила Василівна пояснила, що управлінням отримані платіжні доручення Тальнівської районної державної адміністрації. В зв’язку з відсутністю коштів на субрахунку єдиного казначейського рахунку, оплата вказаних платіжних доручень не проводилась. У встановлений строк платіжні доручення нею не повернуті Тальнівській районній державній адміністрації, у зв’язку з тим, що вона сподівалась, що кошти надійдуть на казначейський рахунок.

Стаття 19 Конституції України проголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач не виконав свого обов’язку про неповернення не пізніше наступного робочого дня платіжних доручень позивачу, чим порушив п. 12.8 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за № 716/9315.

Отже, суд, приходить до висновку, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України, Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за № 716/9315.

Задовольняючи позов частково суд зазначає, що відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Пункти 1,2 частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачають, що в Україні зокрема застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Аналізуючи договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 17 червня 2008 року, укладеного між управлінням Державного казначейства у Тальнівському районі Головного управління Державного казначейства у Черкаській області, суд приходить до висновку про те, що даний документ не регулює питання відповідальності відповідача у разі невиконання п.2.3.2 договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування  від 17 червня 2008 року.

Разом з тим, суд звертає увагу, що наказ від 09.08.2004 р. № 136  Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України» розроблено на виконання статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні.

Аналіз норм Бюджетного кодексу України та наказу від 09.08.2004 р. № 136  Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України» вказують на той факт, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, а тому при здійсненні господарської діяльності розпорядники бюджетних коштів повинні керуватись положенням частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно з яким будь-які зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведений аналіз норм чинного законодавства, а також той факт, що кошторис Тальнівської районної державної адміністрації на 2010 рік позивачем наданий суду не був, а позивач у своїй заяві від 18.02.2010 року (вх.№2741/ 2а-110/10/2370), в якій він заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, чітко зазначив, що вважає, що ним надано всі докази та доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, то суд приходить до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог, а також обрання ним неналежного способу захисту своїх порушених прав в частині зобов’язання відповідача вжиття заходів щодо проведення операцій з розрахунково-касового обслуговування позивача згідно платіжних доручень, які датовані 2009 роком і фактично повернуті позивачу, та в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 4611 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 99, 100, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного управління Державного казначейства України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, код 22808168) про непроведення операцій з казначейського обслуговування Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 28, код 04061286) та списання коштів загального фонду Державного бюджету України в сумі 4611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 32 коп. з рахунків Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області за КЕКВ 1131, 1138, 1139 на утримання апарату та відділів.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 26 лютого 2010 року