КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/2210/2019 Головуючий в 1-й інстанції: Омельченко М.М.

Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,

розглянувши 06 червня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Грушовець А.С. на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстроваий за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18 квітня 2019 року постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Малюту Р.М. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн на користь держави.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн 20 коп.на користь держави.

Згідно з постановою, 24.01.2019, близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_2 , влаштував конфлікт з дружиною ОСОБА_2 , під час якого хватав її за руки, чим вчинив домашнє насильство, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Своє прохання захисник обґрунтовує тим, що викладені в постанові суду обставини вчиненого правопорушення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки матеріали останньої не містять доказів, які б вказували на умисні дії ОСОБА_1 по відношенню допотерпілої.

Крім того, захисник вказує, що суд необґрунтовано взяв до уваги в якості доказу вини її підзахисного пояснення свідка ОСОБА_4 , яка знаходиться в прямому фінансовому підпорядкуванні до потерпілої. Самі по собі свідчення вказаного свідка не є належними доказами, так як вона неодноразово зазначала що нічого не бачила і лише після тиску з боку ОСОБА_2 , вказала, що після виходу з ванної кімнати у потерпілої ймовірно йшла кров з носу, в результаті дій ОСОБА_1 Натомість суд в мотивувальній частині постанови вказав, що у потерпілої кров текла з носу, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Також апелянт вказує й на прийняття до уваги довідки з лікарні, наданої ОСОБА_2 , без відповідних печаток, та інших необхідних реквізитів, у зв`язку з чим такий доказ не може вважатись допустимим. Крім того, з довідки вбачається, що потерпіла звернулась до лікаря лише 27 січня 2019 року, в той час як конфлікт між подружжям трапився 24 січня 2019 року, що також вказує на неналежність цього доказу. У відповідь на адвокатський запит до КНП "Центр первинної медико-санітораної допомоги Києво-Святошинської районної ради" та Боярської центральної районної лікарні отримано відповідь, що ОСОБА_2 у період з 24 по 27 січня 2019 року у вказані установи не зверталась, що свідчить про неналежність та недопустимість цих доказів.

Натомість суд першої інстанції належної правової оцінки діям учасників конфлікту не надав, свій висновок зробив виключно на припущеннях одного з подружжя.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 , які заперечили проти апеляційної скарги та просили врахувати їх письмові пояснення та долучені докази, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_6 вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 379832серії ГР від 09.02.2019 вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2019, о 08.30, перебуваючи по АДРЕСА_2 вчинивконфлікт із дружиною, під час якого чинив психологічний тиск, хватав за руки.

До протоколу додано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому вказані обставини сварки, а також письмові пояснення потерпілої. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, керуючись ст. 63 Конституції України.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції додатково надано медичні довідки, які підтверджують те, що 26.01.2019 ОСОБА_2 звернулась до КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської районної ради» з приводу отримання травми під час сварки 24.01.2019. Під час апеляційного розгляду надано документальне підтвердження того, що ОСОБА_2 26.01.2019 зверталась до приймального відділення КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради», була обстежена лікарем травматологом та хірургом з поставленням діагнозу здавлена гематома в ділянці нижньої третини передпліччя лівої верхньої кінцівки, забій м`яких тканин обличчя носа. Тому доводи апеляційної скарги захисника про те, що надані медичні довідки є недопустимим доказом вважаю безпідставними, оскільки потерпіла зверталась за наданням медичної допомоги не в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради" чи Боярську центральну районну лікарню, куди стороною захисту були направленні адвокатські запити, а до приймального відділення КНП «ЦРЛ Києво-Святошинської райради».

Доводи апелянта про те, що у діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення, спростовуються, в тому числі, показаннями свідка ОСОБА_6 , яка є дочкою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й будучи допитаною під час апеляційного розгляду підтвердила факт сварки між її батьками 24.01.2019, що супроводжувалась підвищенням голосу з боку її батька ОСОБА_1 на адресу її матері ОСОБА_2 , яке остання сприйняла як психологічний тиск.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про неналежність та недопустимість пояснень свідка ОСОБА_4 , яка була допитаною в судовому засіданні суду першої інстанції та надала послідовні та логічні пояснення з приводу сварки між подружжям. При цьому ОСОБА_4 вказала, що ОСОБА_2 була засмученою, плакала і з носа у неї текла кров, а ОСОБА_1 повідомив, що на такі дії його спровокувала дружина.

Абз. 3 п.1 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, суд першої інстанції об`єктивно та повно дослідивши обставини справи, прийшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини.

За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Грушовець А.С. залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 квітня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В.Жук