Справа № 2-1243

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 25 листопада 2009 року                Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді                  Льон О.М.

з участю секретаря с/з            ОСОБА_1

       позивача                                    ОСОБА_2  

  представника відповідача            ОСОБА_3

  представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо  предмета спору ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради,   ОСОБА_5,   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо  предмета спору: управління Держкомзему в Канівському районі  про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у Канівський міськрайонний суд з позовом до Територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом. У позові вказав, що 05.01.2007  року помер його батько ОСОБА_6 в с. Келеберда Канівського району. Під час розпаювання земель КСП «Дніпро» у с. Келеберда Канівського району за життя спадкодавець використав своє право на отримання  земельної частки (паю) та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку (ріллю) серія ІІІ ЧР № 032651  від 06.08.2003 р.. В той же час його право на отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку (сінокіс) для ведення товарного виробництва залишилось невикористаним. Після смерті спадкодавця відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2007 року серія ВКА № 335150 позивач отримав спадщину на 1!2 частину майна, а саме на земельну ділянку площею 6,89 га для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому на підставі вказаного державного акту. З причин відсутності відповідного Державного акта на право власності на земельну ділянку  ( сінокіс), як правовстановлюючого документу позивач не має можливості оформити своє право на спадкове майно в нотаріальному порядку. У зв»язку з чим, позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті  батька  ОСОБА_6 право власності на земельну частку (пай) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташовану в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093016, виданого Канівською районною державною адміністрацією 22.11.1996  року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 право власності на 1!2 частину земельної частки (паю) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташованої в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093016, виданого Канівською районною державною адміністрацією 22.11.1996  року.

Представник відповідача – територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради – ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечує проти їх задоволення, поскільки позивач дійсно є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, який згідно відповідного сертифікату мав право на земельну частку (пай) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташовану в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, але за життя не виготовив державний акт, що позбавляє можливості позивача оформити своє спадкове право в нотаріальному порядку.

Співвідповідач ОСОБА_7 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що вони  з позивачем є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 та отримали право на спадщину  у вигляді земельної ділянки для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва в рівних частинах. У зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (сінокоси) позивач змушений був звернутись до суду з відповідним позовом, а тому він не заперечує стосовно його задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління  Держкомзему в Канівському районі – ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує стосовно позову, поскільки відповідно до проекту розпаювання КСП «Дніпро» у с. Келеберда Канівського району загальна площа сільськогосподарських угідь, які підлягають паюванню складалась із ріллі, сіножаті та пасовищ. Спадкодавець за життя частково оформив право на земельну частку (пай) та отримав відповідний Державний акт на земельну ділянку (ріллю), а тому спадкове право позивача на сінокоси потребує захисту в судовому порядку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Так, законодавством визначено, що членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники – члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093016 , виданого 22.11.1996 р. на підставі рішення Канівської районної державної адміністрації від 19.06.1996р. № 188 на ім'я ОСОБА_6, вбачається, що йому належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства «Дніпро», розташованого в с. Келеберда Канівського району Черкаської області розміром 2.96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

- згідно свідоцтва про смерть серії І-СР № 054652, виданого 05.01.2007 р. вбачається, що ОСОБА_6 помер 05.01.2007  р..

- згідно листа Канівської державної нотаріальної контори від 13.10.2009 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6 спадщину за законом прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

- згідно  свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.10.2007  року  зареєстрованого в реєстрі № 2-2126 вбачається, що спадкоємцем 1!2 частини майна ОСОБА_6  є його син ОСОБА_8, який прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,89 га, яка розташована на території Келебердянської сільської ради Канівського району та яка  належала померлому на підставі Державного акту на право на приватної власності на землю, серія -ЧР №032651, виданого Келебердянською сільською радою 06.08.2003р..

Судом встановлено, що рішенням № 19-9 19 сесії 5 скликання Келебердянської сільської ради від 24.03.2008р. та розпорядженням першого заступника голови Канівської РДА від 10.06.2008р. № 474 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на розпаювання земель колективної власності полів №13, 16, 37, що знаходяться на території Келебердянської сільської ради, загальною площею 93.2 га (сіножаті -84.4 га, пасовища – 8.8га).

         Згідно положень Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994р. право на земельну частку (пай) мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право – а саме Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку у вигляді сіножатей та пасовищ.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позовних вимог суд за наявності для того законних підстав задовольняє їх (ст.174 ЦПК України).

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки судом встановлено, що позивач відповідно до ст.ст. 1223,1261 ЦК України  є спадкоємцем  за законом першої черги після смерті ОСОБА_6, який мав право на одержання Державного акту на право приватної власності на земельну частку (пай) у вигляді сіножатей та пасовищ, що розташовані на території Келебердянської сільської ради та належали на праві колективної власності КСП «Дніпро».

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 294  ЦПК України, ст.ст. 328, 1223, 1261-1265, 1268 ЦК  України, суд

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_8 до Територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо  предмета спору: управління Держкомзему в Канівському районі  про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

 Визнати за ОСОБА_8 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 право власності на 1!2 частину земельної частки (паю) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро», розташованих в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093016, виданого Канівською районною державною адміністрацією 22.11.1996  року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

               Головуючий                                                                            О.М. Льон