Судове рішення #8018586

Справа № 2-1090

2009 року

     

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 листопада 2009 року                Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді                  Льон О.М.

з участю секретаря с/з            ОСОБА_1

       позивача                                    ОСОБА_2

  представника відповідача            ОСОБА_3

 співвідповідача                              ОСОБА_4

  представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо  предмета спору ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради,   ОСОБА_4,   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо  предмета спору: управління Держкомзему в Канівському районі  про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась у Канівський міськрайонний суд з позовом до Територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. У позові вказала, що 15.04.2008  року померла її мати ОСОБА_6  в с. Келеберда Канівського району. Під час розпаювання земель КСП «Дніпро» у с. Келеберда Канівського району за життя спадкодавець використала своє право на отримання  земельної частки (паю) та отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку (ріллю) серія ІІІ ЧР № 032797  від 05.08.2003 р.. В той же час її право на отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку (сінокіс) для ведення товарного виробництва залишилось невикористаним. Після смерті спадкодавця відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.12.2008 року серія ВМВ №  249136 позивач отримала спадщину на 1!2 частину майна у вигляді земельної ділянки площею 1.1500 га для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва. З причин відсутності відповідного Державного акта на право власності на земельну ділянку  ( сінокіс), як правовстановлюючого документу позивач не має можливості оформити своє право на спадкове майно в нотаріальному порядку. У зв»язку з чим,  просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на земельну частку (пай) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташовану в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093159, виданого Канівською районною державною адміністрацією 22.11.1996  року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_6 право власності на 1!2 частину земельної частки (паю) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташованої в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі відповідного сертифікату.

Представник відповідача – територіальної громади с. Келеберда в особі Келебердянської сільської ради – ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечує проти їх задоволення, поскільки позивач дійсно є спадкоємцем за заповітом після смерті матері яка згідно відповідного сертифікату мала право на земельну частку (пай) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро»,  розташовану в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, але за життя не виготовила державний акт, що позбавляє можливості позивача оформити своє спадкове право в нотаріальному порядку.

Співвідповідач ОСОБА_4  у судовому засіданні позов визнала та пояснила, що вони  з позивачем є спадкоємцями за заповітом після смерті матері та отримали право на спадщину  у вигляді земельної ділянки для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва в рівних частинах. У зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (сінокоси) позивач змушена була звернутись до суду з відповідним позовом, а тому вона не заперечує стосовно його задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління  Держкомзему в Канівському районі – ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечує стосовно позову, поскільки відповідно до проекту розпаювання КСП «Дніпро» у с. Келеберда Канівського району загальна площа сільськогосподарських угідь, які підлягають паюванню складалась із ріллі, сіножаті та пасовищ. Спадкодавець за життя частково оформив право на земельну частку (пай) та отримав відповідний Державний акт на земельну ділянку (ріллю), а тому спадкове право позивача на сінокоси потребує захисту в судовому порядку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Так, законодавством визначено, що членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники – члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093159 ,  виданого 22.11.1996 р. на підставі рішення Канівської районної державної адміністрації від 19.06.1996р. № 188 на ім'я ОСОБА_6,  вбачається, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства «Дніпро», розташованого в с. Келеберда Канівського району Черкаської області розміром 2.96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

- згідно свідоцтва про смерть серії І-СР № 082042, виданого 16.04.2008 р. вбачається, що ОСОБА_6 померла 15.04.2008 р..

- згідно листа Канівської державної нотаріальної контори від 29.09.2009 року вбачається, що після смерті ОСОБА_6   спадщину за законом прийняли ОСОБА_4 та ОСОБА_2

- згідно  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.12.2008  року  зареєстрованого в реєстрі № 2-3152  вбачається, що спадкоємцем 1!2 частини майна ОСОБА_6   є позивач ОСОБА_2, яка прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.1500 га,  розташованої на території Келебердянської сільської ради Канівського району та яка  належала померлій на підставі Державного акту на право на приватної власності на землю, серія -ЧР №032797, виданого Келебердянською сільською радою 05.08.2003р..

Судом встановлено, що рішенням № 19-9 19 сесії 5 скликання Келебердянської сільської ради від 24.03.2008р. та розпорядженням першого заступника голови Канівської РДА від 10.06.2008р. № 474 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на розпаювання земель колективної власності полів №13, 16, 37, що знаходяться на території Келебердянської сільської ради, загальною площею 93.2 га (сіножаті -84.4 га, пасовища – 8.8га).

         Згідно положень Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994р. право на земельну частку (пай) мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право – а саме Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку у вигляді сіножатей та пасовищ.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позовних вимог суд за наявності для того законних підстав задовольняє їх (ст.174 ЦПК України).

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки судом встановлено, що позивач відповідно до ст.ст. 1223,1268 ЦК України  є спадкоємцем  за заповітом після смерті ОСОБА_6, яка мала право на одержання Державного акту на право приватної власності на земельну частку (пай) у вигляді сіножатей та пасовищ, що розташовані на території Келебердянської сільської ради та належали на праві колективної власності КСП «Дніпро».

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 294  ЦПК України, ст.ст. 328, 1223, 1268 ЦК  України, суд

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_2  - задовольнити повністю.

 Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 право власності на 1!2 частину земельної частки (паю) у вигляді сінокосів із земель реорганізованого КСП «Дніпро», розташованих в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093159, виданого Канівською районною державною адміністрацією 22.11.1996  року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

               Головуючий                                                                            О.М. Льон

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація