УХВАЛА

11 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/309/18

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Стефанишин Людмили Євгенівни

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018 (суддя Андрусик Н.О.)

та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (головуючий суддя Зварич О.В., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.)

у справі № 921/309/18

за позовом фізичної особи - підприємця Стефанишин Людмили Євгенівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільавтотранс 16100»

про визнання поновленим договору оренди нежитлового приміщення № 104 від 03.01.2018

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільавтотранс 16100»

до фізичної особи - підприємця Стефанишин Людмили Євгенівни

про визнання припиненим договору оренди приміщення № 104 від 03.01.2018, виселення та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

12.06.2019 ФОП Стфанишин Л.Є . надіслала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 921/309/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.07.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Могил С.К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий бір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 установлено в розмірі 1 762 грн.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, в задоволенні первісного позову про визнання поновленим договору оренди приміщення відмовлено, зустрічний позов в частині виселення та стягнення коштів задоволено.

Як вбачається з касаційної скарги, скаржник оскаржує рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 921/309/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Отже, виходячи з приписів Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги), судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 10 572 грн (1 762 грн + 1 762 грн + 1 762 грн) x 200 %).

Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору у відповідному порядку і розмірі, не зазначив підстав для звільнення від сплати судового збору, як і не додано документів, що підтверджують підстави звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга ФОП Стефанишин Л.Є. на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 921/309/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржникові строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, а саме: необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 10 572 грн, у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 3, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Стефанишин Людмили Євгенівни на рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.12.2018 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 921/309/18 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі - підприємцю Стефанишин Людмилі Євгенівні строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач Случ О.В.