УХВАЛА

10 липня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000719

адміністративне провадження №К/9901/15882/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Соколова В.М., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням доказів поважності його пропуску та доказу сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

На усунення недоліків касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач посилається на рішення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 2-3280/1, провадження № 61-1356св18 та стверджує, що він звільнений від обов`язку по сплаті судового збору не лише на стадії подання скарги на дії державної виконавчої служби, а й у разі подання ним апеляційної скарги на прийняте за результатами розгляду скарги рішення. Проте, в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2019 року про залишення касаційної скарги без руху судом вже надавалась оцінка зазначеним доводам - суд вважає таке обґрунтування помилковим, оскільки позивач подав позовну заяву до органу державної виконавчої служби в порядку, що визначеному статтею 287 КАС України, а не заяву у відповідності до правил статті 383 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження позивач посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 26 квітня 2019 року. При цьому, 20 травня 2019 року дану ухвалу було скеровано у Трускавецький відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, оскільки матеріали справи перебувають за місцем знаходження позивача.

Інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, які б стали перешкодою для звернення до суду касаційної інстанції, скаржником у зазначеному клопотанні не наведено, а тому колегія суддів вважає зазначені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

З огляду на те, що підстави пропуску строку звернення з касаційною скаргою, вказані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідачО. А. Губська

Судді В.М. Соколов

О. В. Калашнікова