ун. № 759/12136/19

пр. № 3/759/5133/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Степанова Сніжана Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 212-14 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 06.07.2019 року, об 11:00 годин, за адресою АДРЕСА_1 , порушив встановлений законом порядок розміщення агітаційних матеріалів, помістивши їх у забороненому законом місці, а саме розмістив агітую на зовнішній стороні вікна.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 268 КУпАП його явка не обов`язкова.

Судом було досліджено докази, надані до суду, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 134332 від 06.07.2019 року, рапорт працівника поліції від 06.07.2019 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.07.2019 року, фото.

Диспозиція ч. 1 ст. 212-14 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином.

Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм.

Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов`язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки, порушене особою, відповідальність не настає.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 134332 від 06.07.2019 року відносно ОСОБА_1 міститься лише посилання на загальні ознаки правил поведінки, без зазначення положення конкретного нормативного акту, який був порушений.

При цьому, про необхідність правильного викладення суті адміністративного правопорушення за ст.212-14 КУпАП наголошується також і в Узагальненні судової практики застосування судами України законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 212-7-212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення), та злочини проти виборчих прав і свобод (статті 157-160 Кримінального кодексу України) Верховного суду України.

Так, в Узагальненні наголошено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, (в тому числі за ст.212-14 КУпАП) недостатньо послатися тільки на назву та частину статті КУпАП. Слід розкрити її зміст і зазначити вчинені дії.

На підтвердження порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами громадянином у протоколі про адміністративне правопорушення слід зазначити: по-перше, який порядок розміщення порушено та в якій формі оформлено друковані та/або ­аудіовізуальні агітаційні матеріали чи політичну рекламу; по-друге, які норми виборчого законодавства порушено, навести докази і додати матеріали на підтвердження вчиненого; по-третє, чи порушено порядок розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами; по-четверте, що особа, яка порушила порядок, є суб`єктом правопорушення і не є посадовою особою підприємства-розповсюджувача реклами; по-п`яте, що порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів здійснено на користь партії, кандидат якої офіційно зареєстрований ЦВК; по-шосте, права яких суб`єктів виборчого процесу порушено такими протиправними діями.

До протоколу необхідно долучати матеріали на підтвердження викладеної інформації, зокрема копію рішення ЦВК про реєстрацію кандидата, примірники вилучених агітаційних матеріалів чи політичної реклами, копію рішення місцевого органу влади про визначення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації чи зовнішньої реклами.

Однак, всупереч наведеному, такі дані в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia",рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оскільки всупереч вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містить належного викладення суті адміністративного правопорушення, до суду не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-14 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а почате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, керуючись ч. 1 ст. 212-14, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 283, п. 3. ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 212-14 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя С.В. Степанова