Справа № 2-220/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 лютого 2010 року

            Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

            в складі головуючого судді Сєчко В.Л.

            при секретарі                 Паращенко Л.І.

             адвоката                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Козятині

цивільну справу за  позовом  ОСОБА_2 до КП «Глухівціводоканал» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з незаконним звільненням

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, звернувся в суд з позовною заявою про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.01.2008 року наказом №2 по КП «Глухівціводоканал» був прийнятий на роботу машиністом насосних установок. Наказом №33 від 30.11.2009 року був незаконно звільнений з роботи по п.3 ст. 40 КЗпП України. Порушенням  роботодавцем законних прав на працю, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків які вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, так його сім’я складається із чотирьох чоловік і у зв’язку звільненням його та дружини не мала коштів на існування.

В судовому засіданні позивач  змінив свої позовні вимоги. У зв’язку з поновленням його на роботі на підставі наказу по підприємству і виплатою коштів за вимушений прогул просить розглядати справу тільки, що до позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача суду пояснив, що позивач був поновлений на роботі на підприємстві відповідно до наказу №37/к від 24.12.2009 року і йому були виплачені кошти за час вимушеного прогулу. Вважає, що позивачу не завдана моральна шкода і просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши сторони і дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, працював машиністом насосних установок КП «Глухівціводоканал». Наказом №33 від 30.11.2009 року був звільнений з роботи по п. 3 ст 40 КЗпП України. Наказом №37/к від 24.12.2009 року  наказ №33 від 30.11.2009 року скасований, а ОСОБА_2, поновлений на роботі на посаді машиніста насосних установок.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Із змісту зазначеної норми витікає, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника. До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені. Не відповідає змісту ст. 2371 КЗпП стягнення з власника моральної шкоди лише на підставі заяви про наявність такої шкоди, якщо немає обставин, зазначених у частині першій ст. 2371 КЗпП (моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і необхідності додаткових зусиль для організації працівником свого життя). Ні в наданих суду матеріалах справи, ні в поясненнях самого позивача не зазначено в чому полягали його моральні страждання,  втрати нормальних  життєвих зв’язків, яких додаткових зусиль від позивача вимагається для організації свого життя. Один лиш факт на думку позивача незаконного звільнення з роботи не може служити підставою для стягнення моральної шкоди. Таким чином суд приходить до висновку, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди в результаті незаконного звільнення.

Посилання позивача на той факт, що в результаті звільнення дружини, яка також працювала на даному підприємстві, він та  його сім’я залишилася без засобів на існування, суд не може взяти до уваги, так як звільнення  дружини не має відношення до звільнення позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 231, 2371 КЗпП України, ст. 213-215  ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Глухівціводоканал» про стягнення моральної шкоди у зв’язку з незаконним звільненням.

Рішення може бути оскаржене а апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької   області через Козятинський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку  передбаченим  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення в повному обсязі  виготовлене1 березня 2010 року.

Суддя   -