ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4384/19 Справа № 204/1444/17 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року                        Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого         -        Лаченкової О.В.

суддів         -        Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі         -        Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2017 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

В травні 2017 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа Сьома дніпровська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.57, ідентифікаційний код 36296382) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом – задоволено частково.

       Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину на квартири АДРЕСА_3 .

       У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

       Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа Сьома дніпровська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.57, ідентифікаційний код 36296382) про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно – задоволено частково.

       Надано ОСОБА_2 право на спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 .

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_2 – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року по справі №204/1444/17 частково і відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року просить рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

       Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, яка у встановлені законом строк та спроб прийняла спадщину, але не може реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину і єдиним ефективним способом реалізації її права є визнання за нею права власності на таке спадкове майно.

       Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу, а саме протягом всього часу перебування спадкодавця у безпорадному стані, опікувалася ОСОБА_3 та надавала йому матеріальну та іншу допомогу (забезпечувала харчуванням, перевезенням, підтримкою, відвідувала в лікарні, залучала свого чоловіка до надання спадкодавцю допомоги).

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , яка після укладення шлюбу змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », є донькою ОСОБА_3 (т.1 а.с.10, 11).

        ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 (т.1 а.с.111-113).

        ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 01 грудня 1997 року, виданого Державним житлово-комунальним підприємством «Південне» належала квартира АДРЕСА_3 (т.1 а.с.57, 107).

        ОСОБА_3 знаходився на обліку в Правобережному ОУПФУ Красногвардійського району та отримував щомісячно з червня 2015 року по червень 2016 року пенсію за віком при неповному пільговому стажі у розмірі 1226,83 грн., а також працював електрогазозварником 5р в Комунальному підприємстві «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпровської міської ради з 01 січня 2015 року по 12 червня 2016 року, де за даний період отримав дохід у сукупному розмірі 91325,83 грн. (т.1 а.с.136, 137).

       З 29 березня 2016 року до 12 червня 2016 року ОСОБА_3 перебував на лікарняному через інфаркт міокарда (т.1 а.с.97-99, 138, 187-190).

        ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер внаслідок перенесеного у минулому інфаркту міокарда (т.1 а.с.52, 102).

       Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

       Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

       Згідно ч.1 , ч.2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

       Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

       Згідно з частини 1, частини 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

       Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяці, який починається з часу відкриття спадщини.

       16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 (т.2 а.с.129 зворотна сторона).

       Постановою державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори від 17 січня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на ім`я сестри на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_3 , через наявність спадкоємця першої черги до майна спадкодавця (т.2 а.с.133 зворотна сторона).

       26 січня 2017 року постановою державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Коліщинській І.О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на ім`я доньки на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_3 , через відсутність оригіналів документів, що підтверджують право власності спадкодавця на нерухоме майно (т.1 а.с.7, т.2 а.с.134).

       Листом КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 15 травня 2018 року позивачу було відмовлено у отриманні дублікату правовстановлюючого документу на спадкове майно (т.1 а.с.135).

       Отже, законом визначено порядок прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове нерухоме майно, якого повинні дотримуватись спадкоємці.

       Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

       Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

       Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

       За вказаних обставин,  якщо  ОСОБА_2  не надає правовстановлюючі документи, то способом захисту порушеного права є витребування таких документів, а не визнання права власності на спадкове майно та позивач не позбавлена права звернутися до суду з позовом про зобов`язання відповідача передати правовстановлюючі документи. Відтак позивач обрала не вірний спосіб захисту свого порушеного права.

31 серпня 2017 року до судунадійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , в якій вона просила визнати за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , в порядку спадкування за законом, а також покласти на позивача за первісним позовом судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є сестрою померлого ОСОБА_3 та 17 січня 2017 року внаслідок наявності спадкоємця першої черги, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Однак відповідач вважає, що вона з позивачем має рівні права щодо спадкування, оскільки увесь час завжди підтримувала померлого брата ОСОБА_3 та надавала йому допомогу. Зазначає, що будучи самотнім чоловіком він постійно потребував підтримки зі сторони рідних, яку вона йому надавала, як матеріально, так і психологічно. Зазначає, що на початку 2016 року її брат почав скаржитися на стан свого здоров`я, що викликало необхідність у частих його відвідуваннях та надання допомоги з приготування їжі, прання, прибирання, психологічної підтримки та іншого. У той же час в нього стався інфаркт міокарда, після чого він фактично весь час до смерті перебував на лікуванні. Вважає, що будучи у безпорадному стані після інфаркту, померлий постійно потребував сторонньої допомоги, а тому вона разом зі своїм чоловіком до самої смерті постійно опікувалися ним фактично щодня. Крім того, забезпечували його необхідними ліками, привозили їжу та одяг, доглядали за квартирою, сплачували за можливості комунальні послуги. Оскільки стан ОСОБА_3 погіршувався, лікар повідомив йому про необхідність проведення операції, про що він розповів позивачу за первісним позовом. Однак відповідач зазначає, що після цієї розмови її брат був пригнічений, а тому вона зробила висновок, що донька просто покинула батька у той момент, коли йому була необхідна допомога. Як зазначає відповідач, не маючи грошей на операцію він звернувся до неї та під розписку 22 березня 2016 року взяв у її чоловіка 4200 доларів США строком на 18 місяців. Також, 12 травня 2016 року чоловік відповідача – ОСОБА_6 надаючи допомогу у підготовці до операції, привіз його до лабораторії, де сплатив вартість аналізів, яка становила 10400 грн. Враховуючи тривале лікування та постійний догляд у відповідача разом з чоловіком вже не лишилося жодних коштів, а тому, як вона зазначає, вони були змушені позичати гроші у інших. Увесь тягар по оформленню документів у лікарні, морзі, похоронах ліг на їх плечі та був здійснений за їх кошти. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 вважає, що має повне право на спадщину разом з позивачем.

       Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

       Статтею 1262 ЦК України визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні сестри спадкодавця.

       Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є рідною сестрою спадкодавця.

       09 грудня 2016 року ОСОБА_2 також звернулася до нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_3 (т.2 а.с.132).

       Постановою державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори від 17 січня 2017 року відповідачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3  на ім`я сестри на нерухоме майно – квартиру  АДРЕСА_3 , через наявність спадкоємця першої черги до майна спадкодавця (т.2 а.с.133 зворотна сторона).

       Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

       Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

       Зміна черговості одержання права на спадкування – це встановлення іншого, ніж передбачено законом, порядку закликання до спадкування спадкоємців за законом. Положення цієї статті щодо можливості зміни черговості одержання права на спадкування обумовлено, по-перше, ідеєю справедливості та, по-друге, необхідністю стимулювати потенційних спадкоємців до турботливого ставлення до спадкодавця за його життя.

       Статтею 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

       Згідно з ч. 2 ст. 1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

       Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

       У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Доказами безпорадності спадкодавця можуть бути документи, що підтверджують тяжкість стану здоров`я: виписки з історії хвороби, амбулаторні картки, висновки медичних закладів, документи про інвалідність тощо.

       У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що поняття “тривалий час” належить до оціночних категорій і саме суд повинен визначатися з його змістом, ураховуючи конкретні обставини справи та виходячи із засад розумності, добросовісності та справедливості.

       Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та лікування.

       Ухилення особи від надання спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Отже,  ОСОБА_2  не доведено відповідними засобами доказування наявність вказаних юридичних фактів у їх сукупності, а саме: не підтверджено факту безпорадного стану ОСОБА_3  та його потреби в сторонньому догляді, а тому належні докази, які б давали їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом у матеріалах справи відсутні.

       Відповідно до довідки №46 від 21.06.2017 року виданою КП “ТПТЕ” “Теплотранс”, спадкодавець працював з 13.10.2010 року по 12.06.2016 року у КП “Транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпровської міської ради на посаді електрозварювальника 5 років.

       Також, з довідки №47 від 21.06.2017 року про перебування на лікарняному працівника КП “ТПТЕ Теплотранс” ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 року по 12.06.2016 року виданої КП “Транспортування покупної теплової енергії “Теплотранс” Дніпровської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 у 2015 року на лікарняному не знаходився (а.с. 138 т.1).

       Тобто, був працездатною людиною та не потребував сторонньої допомоги від родичів, друзів та постійної опіки з боку ОСОБА_2

Спадкодавець працював до дня смерті, мав доходи від пенсії та заробітної плати, міг виконувати фізичні навантаження, а тому міг себе забезпечувати, не перебував у безпорадному стані та не потребував опікування від сторонніх осіб, матеріальної та іншої допомоги.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 знаходився на обліку в Правобережному ОУПФУ Красногвардійського району та отримував щомісячно в червня 2015 року по червень 2016 року пенсію за віком при неповному пільговому стажі у розмірі 1226,83 грн.

       Показання свідків щодо тяжкості стану ОСОБА_3 , на які посилається в ОСОБА_2 , є суперечливими, не можуть бути покладені в основу визнання померлого ОСОБА_3 таким, що перебував в безпорадному стані і їхні покази оцінюються у сукупності з іншими доказами.

       В судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги спадкодавцю, а саме винну поведінку, яка б свідчила, що позивачка мала можливість виконувати обов`язок щодо допомоги спадкодавцю, але не вчиняла необхідних дій для цього. Не доведено потреби ОСОБА_3 в отриманні допомоги саме від відповідача, яка проживала окремо. За життя померлий ОСОБА_3 не звертався про допомогу до ОСОБА_1 і судом не встановлено про відмову останньої від надання такої допомоги.

У відповідності до висновку експерта КЗ “Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи” ДОР” №140 судово-медична комісія прийшла до наступних підсумків: згідно аналізу наданої медичної документації у ОСОБА_3 з 12.03.2016 року встановлено захворювання ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда з ураженням діафрагмальної ділянки, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка, що виник внаслідок стенозуючого системного атеросклерозу судин серця (просвіт судин серця звужений на 70%) на тлі гіпертонічної хвороби ІІІ стадії, ІІІ ступеня, високий ризик. На час лікування тяжкого захворювання серцево-судинної системи з 12.03.2016 року ОСОБА_3 лікарями кардіологами було рекомендовано, крім кардіологічних препаратів, максимально знизити фізичне навантаження з метою запобігання розповсюдження ішемічного вогнища в серці (зона інфаркта), тобто він потребував стороннього догляду та допомоги в побуті з вказаного періоду (т.2 а.с. 66-78).

Отже, спадкодавець не перебував у безпорадному стані, внаслідок похилого віку, тяжкої хвороби або каліцтва і ОСОБА_2 такий стан ОСОБА_3 не доведено.

       Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо зміни черговості одержання права на спадкування, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у позивача могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року підлягає скасуванню.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно — відмовити.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

       Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С. Городнича