Справа № 305/728/19

Закарпатський апеляційний суд

  П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І м е н е м У к р а ї н и

12.07.2019                 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Мишинчук Н.С., розглянув апеляційну скаргу особи, яка притягнута до відповідальності ОСОБА_1 на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та , накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб. Вилучені в ОСОБА_1 речі (гідрокостюм) конфісковано в дохід держави.

Cтягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 грн. судового збору.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у тому, що він 17.04.2019 близько 06 год. 20 хв. був затриманий прикордонним нарядом від відділення інспекторів прикордонної служби «Ділове» ВПС «Ділове» на березі річки Тиса, на відстані 20 метрів від лінії державного кордону на напрямку 314 прикордонного знаку. Рус ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , у складі групи осіб ( ОСОБА_4 ), вчинив спробу перетину державного кордону України з Румунією з метою переміщення тютюнових виробів, чим порушив вимоги ст.ст. 9,12, Закону України «Про Державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №0052534 від 17.04.2019, протоколом про адміністративне затримання від 17.04.2019, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.04.2019, рапортами службовців прикордонної служби від 17.04.2019, актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 17.04.2019.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що судом справа розглянута однобічно без врахування його пояснень та порушення його права на захист. Зокрема, судом не враховано того факту, що він не визнавав свою вину у вчиненому і не взяв до уваги того, що він не мав наміру перетинати Державний кордон України і на час затримання знаходився в автомобілі в якості пасажира. Крім того зазначає, що судом не було враховано того, що він був затриманий та незаконно утримувався прикордонниками у ПВ «Ділове» більше трьох годин, що є грубим порушенням його прав. Судом невірно встановлено, що в автомобілі в якому він перебував в якості пасажира були виявлені ящики з тютюновими виробами, однак, таких не було в автомобілі і вони не вилучалися працівниками прикордонної служби. Також судом не враховано, що з боку працівників прикордонної служби до нього застосувався психологічний тиск.

Щодо вилучених гідрокостюмів, то вказує, що такі належать його товаришу ОСОБА_4 , які він мав намір продати своєму знайомому, мешканцю с. В.Бичків АДРЕСА_2 Рахівського району, куди саме вони і направлялися. Заперечує факт намагання перетнути Державний кордон України. Визнає, що під час його затримання при собі не мав документів, які посвідчують особу, однак наявність таких не була обов`язкова, оскільки він їхав в сусідній населений пункт в межах району.

Крім того, судом не враховано його прохання щодо призначення йому адміністративного стягнення у вигляд штрафу, а не адміністративного арешту, так як він часто хворіє, а тому, перебування в ІТТ може значно погіршити стан його здоров`я.

Також вважає, що справа розглянута з грубим порушенням вимог ст. 286 КУпАП, а оскаржувану постанову - невмотивованою. Наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини судом детально не з`ясовані, їм не надано об`єктивної та належної оцінки, докази носять формальний характер, що призвело до застосування до нього найсуворішого адміністративного стягнення.

Апеляційний розгляд проводиться на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП за відсутності апелянта ОСОБА_1 , який в судове засідання апеляційного суду не з`явився двічі 17.05.2019 та 12.07.2019, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 26).

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримано.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів.

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ№0052534 від 17.04.2019, протоколом про адміністративне затримання від 17.04.2019, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.04.2019, рапортом прикордонної служби від 17.04.2019, актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 17.04.2019, які складені у відповідності до вимог закону, права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 було роз`яснено.

ОСОБА_1 вчинив спробу перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску державного кордону з України до Румунії спільно з іншим громадянином, особа якого встановлена, тобто групою осіб, без відповідних документів, з метою переміщення через державний кордон тютюнових виробів, про що особисто пояснив при затриманні. В суді першої інстанції хоча вину не визнав, однак, як видно з постанови суду, підтвердив факт того, що його по телефону попросили здійснити переміщення тютюнових виробів, що він і в подальшому з ОСОБА_4 на автомобілі поїхали, щоб це зробити, однак були затримані прикордонниками.

Диспозицією ч.2 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинене групою осіб.

Таким чином, кваліфікація дій ОСОБА_1 є правильною за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Доводи апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

Убачається, що суд провів розгляд справи з дотримання вимог ст.ст.268, 280, 245 КУпАП, та його рішення є обгрунтованим, а призначене стягнення у виді адміністративного арешту таким, що узгоджується з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилання апелянта на те, що судом йому не було роз`яснено його прав та обов`язків, не залучено захисника, спростовується матеріалами справи, оскільки при адміністративному затриманні ОСОБА_1 було роз`яснено право користуватися послугами адвоката, однак, останній відмовився та виявив бажання захищати себе особисто і в судовому засіданні не заперечував даний факт.

Щодо посилань апелянта про те, що його незаконно утримували працівники прикордонної служби ПВ «Ділове» більше трьох годин,з психологічним тиском, то такі доводи також є безпідставними, оскільки таке затримання відбулося у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 вимог закону щодо перетину державного кордону та з метою з`ясування обставин правопорушення, що узгоджується з положеннями ст.ст. 259, 261, 262, 263 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне затримання від 17.04.2019 ОСОБА_1 був затриманий о 06 год. 20 хв. по 12 год. 30 хв., у протоколі будь-яких застережень апелянт не зазначив, та вказаний час зараховано судом першої інстанції у строк відбування адміністративного арешту.

Також апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Підстав для зміни накладеного адміністративного стягнення апеляційний суд не вбачає, при цьому враховує й те, що жодних обгрунтувань про платоспроможність в підтвердження прохання про зміну виду адміністративного стягнення, апелянт в апеляційній скарзі не навів.

Таких порушень норм процесуального права чи невірного застосовання норм матеріального закону, які б слугували підставою для скасування постанови, апеляційний суд не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 17 квітня 2019 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП  – залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: