Справа № 22-ц-1170/2006                          Головуючий 1 інст.- Бараненко С.М.

Доповідач - Литвиненко І.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2006 року                                                                        м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі

головуючого-судді:           ЛИТВИНЕНКО І.В.

суддів:                     ЗАБОЛОТНОГО В.М., ІШУТКО В.М.

при секретарі:           Котляр І.І.

з участю:                 позивача та представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Новгород-Сіверського районного суду від 22 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Новогород-Сіверської міської ради про визнання права власності на 1/2 гаражу, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду як незаконне та необгрунтоване через невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням суду відмовлено позивачці у задоволенні позову до Н-Сіверської міської ради про визнання за нею права власності на 1/2 гаражу, дозвіл на будівництво якого давав виконком Н-Сіверської міської ради 17.06.1988 року на її колишнього чоловіка ОСОБА_2,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1року. Суд виходив з того, що гараж в експлуатацію не приймався, а також тих обставин, що гараж добудовувався після розлучення позивачки з ОСОБА_2., під час перебування його у шлюбі з ОСОБА_3., залученої до справи в якості третьої особи.

ОСОБА_1в апеляційній скарзі не погоджується з застосуванням судом ст.331 ч.2 ЦК України, яка передбачає виникнення права власності з моменту прийняття нерухомого майна в експлуатацію, і наполягає на тому, що відповідно до ст.ст. 12,16 Закону України „Про власність" вона має право власності на 1/2 гаражу, так як цей гараж будувався під час перебування у шлюбі з померлим, а з новою дружиною ОСОБА_2проводив лише ремонт і це не вплинуло на вартість гаражу і на ту частку, яка їй припадає за ст.ст.22, 28 КпроШС України.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку . що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, як встановлено в судовому засіданні, спірний гараж не зданий в експлуатацію і відсутні документи які підтверджують право власності на майно, яким до дня смерті користувався померлий ОСОБА_2

Новгород-Сіверська міська рада не є власником спірного гаража, не отримала цей гараж у спадок і не користується ним, дозвіл на будівництво гаражу видавав виконком міськради, а тому вимоги позивачки до Новгород-Сіверської міськради про визнання за нею права власності на частину майна у спільній сумісній власності є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги стосуються відносин між позивачкою та спадкоємцями померлого ОСОБА_2., які брали участь у справі як треті особи і до них позивачка вимог не заявляла, а тому ці доводи не можуть вплинути на відмову у задоволенні позову до Новгород-Сіверської міської ради.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315, 319 , 325 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Новгород-Сіверського районного суду від 22 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення , але вона може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.