ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

"09" липня 2019 р. Справа № 906/282/16

Судді Савченка Григорія Івановича щодо Постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі №906/282/16

Рішенням господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2017 року у справі №906/282/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2017 року, в позові Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича про стягнення 40702,96 шв.франка (станом на 21 березня 2016 року за курсом НБУ 1103381,21 грн) та 66254,46 грн заборгованості по пені відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2017 року у справі №906/282/16 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2017 року та рішення господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2017 року у справі №906/282/16 скасовано. Справу №906/282/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2018 року у справі №906/282/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2018 року, в позові Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича про стягнення 40702,96 шв.франка (станом на 21 березня 2016 року за курсом НБУ 1103381,21 грн) та 66254,46 грн заборгованості по пені відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №906/282/16 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2018 року у справі №906/282/16 задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2018 року у справі №906/282/16 скасовано. Справу №906/282/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року у справі №906/282/16 в позові Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича про стягнення 40702,96 шв.франка (станом на 21 березня 2016 року за курсом НБУ 1103381,21 грн) та 66254,46 грн заборгованості по пені відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі №906/282/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року у справі №906/282/16 залишено без змін.

Керуючись частиною 3 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, висловлюю окрему думку щодо прийнятого рішення.

Постановою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №906/282/16 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2018 року у справі №906/282/16 задоволено частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2018 року у справі №906/282/16 скасовано. Справу №906/282/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

При цьому, касаційним судом було вказано, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення не надали належної правової оцінки усім доводам та доказам наявним у матеріалах справи, а саме тому, що банк неодноразово посилався на наявність рішення апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у справі №296/9910/15-ц, у якому встановлені обставини, що мають преюдиційне значення при вирішенні даного спору. Тобто судами не досліджено наявність чи відсутність преюдиційності обставин встановлених у рішенні апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у справі №296/9910/15-ц.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року у справі №906/282/16 апеляційний господарський суд підтримав висновок місцевого суду про те, що оскільки, ФОП Дубина Р.М . не брав участі у справі №296/9910/15-ц відсутні підстави для застосування статті 75 ГПК України. Крім того, апеляційним судом додатково зазначено, що рішення Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у справі №296/9910/15-ц не має преюдиціального значення, оскільки при розгляді даної справи не перевірялися обставини щодо надання ФОП Дубині Р.М. кредитних коштів саме в іноземній валюті - швейцарських франках, як і не досліджувалося питання щодо наявності документального підтвердження (оригіналу або завіреної копії первинних бухгалтерських документів - розпорядження, заяви на продаж валюти, заяви на купівлю та переказ валюти), яке б свідчило, що продаж швейцарських франків та зарахування грошових коштів на гривневий рахунок було здійснено саме за розпорядженням ФОП Дубини Р.М. , не перевірялися обставини щодо відсутності/наявності заяви позичальника ФОП Дубини Р.М. про відкриття такого поточного рахунку та договору на відкриття та обслуговування вказаного поточного рахунку.

Проте, на мою думку, такі висновки суперечать приписам чинного процесуального законодавства, з огляду на наступне.

28 серпня 2015 року Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано позов до Корольовського районного суду м.Житомира про стягнення 38102,17 шв.фр. заборгованості по кредитному договору №11130378000 від 20 березня 2007 року солідарно з фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 16 лютого 2016 року закрито провадження у справі №296/9910/15-ц в частині вимог до фізичної особи-підприємця Дубини Руслана Миколайовича .

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 07 вересня 2016 року за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_4 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим - зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_4 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим задоволено. Визнано зобов`язання, що виникло з договору поруки №11130378000/2/п від 20.03.2007, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" таким, що припинило свою дію 26.12.2007. Зустрічний позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим задоволено. Визнано зобов`язання, що виникло з договору поруки №11130378000/1/п від 20.03.2007, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" таким, що припинило свою дію 26.12.2007. Первісний позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у справі №296/9910/15-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2017 року, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено частково. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 07 вересня 2016 року у частині припинення зобовязання ОСОБА_4 за договором поруки скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову. Присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11130378000 від 20 березня 2007 року, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та фізичною особою-підприємцем Дубиною Русланом Миколайовичем в сумі 38102,17 швейцарських франка, що за курсом Національного банку України на 07 грудня 2016 року становить 985245,91 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 36071, 42 швейцарських франка, що за курсом Національного банку України на 07 грудня 2016 року становить 932734,77 грн., прострочена заборгованість за процентами - 2030,75 швейцарських франка, що за курсом Національного банку України на 07 грудня 2016 року становить 52511,13 грн., та пеню в сумі 27895,99 грн. Присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судові витрати в сумі 7673,4 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Апеляційним судом Житомирської області було встановлено, що: "Між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21.12.2009 Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та фізичною особою-підприємцем Дубиною Русланом Миколайовичем , укладено кредитний договір №11130378000 від 20.03.2007 з наступними змінами, внесеними додатковими угодами №1 від 26.12.2007, №1 від 19.02.2009, №2 від 21.02.2009, №3 від 25.02.2010, №4 та №5 від 24.09.2010, №6 від 29.11.2011.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору ФОП Дубина Р.М. отримав кредит у сумі 96 600.00 швейцарських франків шляхом зарахування коштів на свій поточний рахунок та зобов`язався щомісячно погашати кредит згідно з графіком погашення кредиту, а з 29.12.2011 останній зобов`язався повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 862,69 шв.франка 25-го числа кожного місяця, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 20.03.2016, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору, п.1.1 додаткової угоди №4 від 24.09.2010). Сторони також домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватися як номер договору, зазначений при його укладення, а саме № 11130378000 , так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 11130378001 (п. 1 додаткової угоди №6 від 29.11.2011).

Як вбачається із матеріалів справи основний боржник - ФОП Дубина Р.М. належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 17.08.2015 становить 38102,17 швейцарських франка, з яких: 36071, 42 швейцарських франка заборгованість за кредитом, 2030,75 швейцарських франка прострочена заборгованість за процентами та пеня в сумі 27895,99 грн."

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. (Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №921/759/16-г/7).

Фізична особа-підприємець Дубина Р.М не брав участі у справі №296/9910/15-ц, однак стороною у справі був банк - ПАТ "УкрСиббанк" та рішенням апеляційного суду було встановлено, що ФОП Дубина Р.М. отримав від банку кредит у сумі 96 600.00 швейцарських франків шляхом зарахування коштів на свій поточний рахунок та станом на 17 серпня 2015 року заборгованість становить 38102,17 швейцарських франків.

Вказані обставини встановлені рішенням суду в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи, оскільки у даній справі бере участь ПАТ "УкрСиббанк" стосовно якого встановлено ці обставини.

Крім того, фізичною особою-підприємцем Дубиною Р.М. не надано доказів та пояснень на спростування преюдиціальних обставин, встановлених рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 07 грудня 2016 року у справі №296/9910/15-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2017 року, а саме, що ним не було отримано від банку на виконання кредитного договору №11130378000 від 20 березня 2007 року кошти в іноземні валюті - швейцарських франках.

Отже, з огляду на вищевказане, апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" слід було задоволити, а рішення господарського суду Житомирської області від 15 квітня 2019 року у справі №906/282/16 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Суддя Савченко Г.І.