ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 663/213/18 Головуючий у І інстанції Шабрацький Г.О.

Номер провадження 22-ц/819/1200/19 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бугрика В.В.

розглянувши у місті Херсоні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області, ухваленого 25 квітня 2019 року о 16 годині 53 хвилини у місті Скадовську під головуванням судді Шабрацького Г.О. та складенням повного тексту 03 травня 2019 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2018 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 11 жовтня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Вербовською Л.Д., позивачі є батьками відповідачки ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 був чоловіком їхньої дочки, шлюб між ними було розірвано рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2015 року.

У вересні 2004 року позивачі виявили бажання придбати собі у власність житловий будинок у селі Новомиколаївка Херсонської області, мали для цього достатньо коштів та почали підшукувати будинок, ними також розглядалася можливість надати будинок для тимчасового проживання дочці з її сім`єю до того часу, поки відповідачі не придбають собі власний будинок.

У жовтні 2004 року позивачі домовилися з ОСОБА_5 про покупку спірного будинку та узгодили деякі деталі укладення договору, 06 жовтня 2004 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 за житловий будинок 9800 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою, 11 жовтня 2004 року позивачі разом з відповідачами прибули до приватного нотаріуса Вербовської Л.Д. з метою укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, в офісі вони зустрілися з власником будинку ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю у позивачів оригіналів паспортів та ідентифікаційних кодів, з метою скоротити витрату часу, позивачі та власник будинку ОСОБА_5 домовилися формально оформити договір купівлі-продажу будинку на відповідачів, де у присутності нотаріуса було зареєстровано спірний договір, відповідно до його пункту 3 продаж будинку було вчинено за 39027 гривень, які продавець отримав від покупців повністю до підписання договору та засвідчив своїм підписом про підтвердження факту повного розрахунку та відсутність будь-яких претензій фінансового характеру, у договорі формально було вказано вартість продажу за оцінкою Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 01 жовтня 2004 року вартість будинку складала 39027 гривень, тоді як ОСОБА_5 отримав від позивачів 9800 доларів США, що на той час було еквівалентно 52012,50 гривням, таким чином фактично спірний будинок було придбано позивачами.

Після розірвання шлюбу між відповідачами ОСОБА_4 відмовився залишати будинок і змінювати місце проживання та таємно заволодів документами на будинок, з погрозами насильством у 2017 році вигнав з будинку ОСОБА_3 , проживає у ньому один, за даним фактом було подано заяву про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з посиланням на те, що строк позовної давності почав свій відлік саме з моменту розірвання шлюбу 24 вересня 2015 року, коли ОСОБА_4 втратив статус члена їхньої сім`ї, у позові просили визнати недійсним в частині покупців договір купівлі-продажу від 11 жовтня 2004 року житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Вербовською Л.Д., зареєстрований за № 1077, визнати ОСОБА_1 покупцем спірного житлового будинку, визнати за позивачами право спільної сумісної власності на спірний будинок.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Власенко Д.В. від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав, що у ньому зазначені, в обґрунтування скарги покликався на те, що суд першої інстанції помилково послався на положення ст. 229 ЦК України, позивачі під час розгляду справи неодноразово наголошували, що спірний будинок був свідомо оформлений на відповідачів за порадою юриста для того, щоб уникнути його примусової реалізації в рахунок погашення їх боргів перед ОСОБА_6 , так як остання погрожувала звернутися до суду, а тому ніякої помилки не було, про вказані обставини позивачі не бажали повідомляти відповідачів та в приміщенні нотаріальної контори запевнили їх, що забули паспорти і не мають можливості оформити на себе будинок, у позивачів не було жодного сумніву в порядності їх дочки та ще на той момент її чоловіка, вони домовилися, що на першу вимогу спірний будинок буде переоформлений на позивачів, тобто справжніми покупцями є подружжя позивачів, що підтверджується розпискою ОСОБА_5 та його свідченнями у судовому засіданні, свідченнями свідка ОСОБА_6 щодо надання у 2003 році їм у борг 5000 доларів США.

До суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Від адвоката Власенко Д.В., який діє від імені позивачів, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його участю у слідчих діях в місті Каховці, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення даного клопотання, оскільки ухвалою від 03 липня 2019 року розгляд даної справи було визначено без повідомлення учасників справи у відповідності до ст. 369 ЦПК України, за якою апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, ч. 4 ст. 274 ЦПК України дана справа не зазначена в переліку таких, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 жовтня 2004 року між ОСОБА_5 та відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у нотаріальній формі було укладено договір купівлі-продажу, за яким останні купили в рівних частках житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 за 39027 гривень, які продавець отримав від покупців повністю до підписання даного договору, відповідачі з 17 листопада 2001 року перебували у шлюбі, який 24 вересня 2015 року розірвано рішенням Скадовського районного суду Херсонської області, ОСОБА_3 є донькою позивачів, у спірному будинку з моменту його придбання проживали відповідачі, позивачі мешкають у цьому ж селі за іншою адресою.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Підставою для задоволення позову у ньому зазначено відсутність волевиявлення фактичних покупців-позивачів на купівлю спірного будинку на ім`я відповідачів, намір придбати його за власні кошти саме для себе, зазначення у договорі даних відповідачів з причини відсутності у позивачів у день укладення угоди при собі паспортів та ідентифікаційних кодів та наміру ухилитися від можливої боргової відповідальності.

За положеннями ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, в іншому випадку він є недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Ст. 204 цього Кодексу встановлює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом.

За ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, згідно з його ст. 235 удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином предметом доведення для сторони позивачів у даній справі є підтвердження наявності обставин, вказаних саме у останніх нормах права, тобто визнання спірного договору удаваним в частині покупців з відповідними правовими наслідками, відповідне посилання на це у позові відсутнє, посилання у мотивувальній частині рішення судом першої інстанції щодо вчинення правочину під впливом помилки є хибним, разом з тим рішення у справі по суті прийнято вірне, оскільки доводи позову не знайшли свого підтвердження у суді, традиційно придбання житла для громадян України має велике та визначальне життєве значення, посилання на відсутність у позивачів відповідних особистих документів на момент укладення спірної угоди та як наслідок її укладення на користь відповідачів не є переконливими, оскільки у такому випадку лишаються незрозумілими необхідність її укладення саме цього дня та присутність відповідачів при цьому, за матеріалами справи позивачі мають інше житло, доказів їх потреби у спірному будинку матеріали справи не містять, не є ґрунтовними і посилання на загрозу боргових санкцій від третіх осіб, з обставин справи вбачається намір придбання будинку саме для відповідачів, які не були забезпечені самостійним житлом, з метою надання спірній угоді юридичної вірогідності у відповідності до закону вона укладена нотаріально, при цьому походження грошових коштів або їх частини від позивачів не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки це вже інші правовідносини, які виходять за межі спору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний договір купівлі-продажу відповідав дійсним намірам сторін, передбачені законом підстави для задоволення позову відсутні.

За приведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Власенка Дмитра В`ячеславовича від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, на неї протягом тридцяти днів може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий підпис Г.В. Семиженко

Судді: підпис Л.В. Базіль

підпис В.В. Бугрик

З оригіналом згідно:

Копія постанови оформлена 15 липня 2019 року

Постанова набрала законної сили 15 липня 2019 року

Суддя Г.В. Семиженко

Секретар І.О. Давиденко