Справа №22-ц-2087/2010р. Головуючий в 1 інстанції Мамаєва О.В.
Доповідач Берзіньш В.С.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-
ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Шестакової Н.В.
Суддів: Берзіньш В.С.
Куртлушаєва І.Д.
при секретарі Печуріні Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2009 року ,
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2009р. Комунальне підприємство теплових мереж м.Красноперекопськ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання у сумі 1764,14грн.. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є організацією, яка надає послуги теплопостачання, а відповідач є власником і проживає в АДРЕСА_1 і є споживачем цих послуг, проте не в повному обсязі виконує зобов’язання по оплаті послуг підприємства і станом на 01.11.2009р. заборгованість складає зазначену в позові суму. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.12.2009р. у сумі 1689,33грн. та до участі у справі було залучено в якості третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 25.12.2009 року позов Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопськ суму заборгованості у розмірі 1689,33 грн. та судові витрати у розмірі 30 грн., а всього 1719,33 грн.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на його незаконність, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що Комунальне підприємство теплових мереж м. Красноперекопськ не надало доказів того, що він відмовився укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, тому з його сторони нема факту ухилення від укладення договору. Крім того, суд не застосував наслідки пропуску строку позовної давності, хоча за межами строків позовної давності знаходилась сума боргу за станом на 01.11.2006 р. у сумі 1509, 38 грн., яка утворилась в період з 2004 року, та ним і третьою особою подавалась заява про застосування строків позовної давності до позовних вимог. З лютого 2007р. він сплачував поточні щомісячні платежі, про що зазначав у квитанціях на оплату, а не платежі в рахунок погашення боргу минулих років. Фактично сума боргу складає 254грн.76коп.
2
В засіданні апеляційного суду представник Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.303,309 пунктами 3,4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Постановлюючи рішення про задоволення позову в повному обсязі, суд виходив з того, що між сторонами фактично склались відносини щодо надання послуг з теплопостачання та відповідач своїх обов’язків щодо оплати за послуги теплопостачання не виконує і ним допущено безоплатне користування тепловою енергією, у зв’язку з чим заборгованість станом на 01.12.2009р. складає 1 689грн.33коп. Відповідачем та членами його сім’ї проводилась оплата послуг з теплопостачання з 2007 року та вказаною оплатою погашалась заборгованість за попередні роки, що свідчить про визнання відповідачем наявного боргу з теплопостачання та має місце переривання строку позовної давності.
Такі висновки суду не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства.
Так відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" одним із обов’язків споживачів житлово-комунальних послуг зазначено оплату житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором чи законом. Згідно Правил надання послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
По справі встановлено, що відповідач із членами своєї сім’ї - третіми особами по справі, проживають у кв.№62 буд.№3 в 2-му мікрорайоні м.Красноперекопськ АРК, користуються послугами по теплопостачанню, проте за надані послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню плата своєчасно не вноситься, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 1689грн.33коп., яку, уточнивши позовні вимоги, і просив стягнути позивач.
Між тим, із наданої позивачем довідки по розрахункам за опалення і гаряче водопостачання (а.с.7) слідує, що заборгованість в сумі 1 509грн.38коп. утворилась станом на 01.11.2006р. та з лютого 2007р. відповідач періодично сплачував суми за теплопостачання і за період з листопада 2006р. по 01.11.2009р. склалась заборгованість у сумі 254грн.76коп.( нараховано 2822,31грн. – сплачено 2567,55грн. = 254грн.76коп.). З урахуванням проведення позивачем у зв’язку із відключенням від мережі центрального опалення коректування на суму 74,81грн.(а.с.24-25), заборгованість у сумі 254грн.76коп. склалась на період з листопада 2006р. по 01.12.2009р.
Статтями 257,267ч.4 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
3
Апелянт посилається на надання суду заяви про застосування строків позовної давності та із матеріалів справи і тексту рішення слідує, що третя особа Аблялімова З.Б., член сім’ї відповідача, заявляла клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви відповідача та про застосування строку позовної давності і суд це питання обговорював(а.с.27-31). Зазначені обставини підтвердила представник позивача в засіданні апеляційного суду.
В межах строку позовної давності сума заборгованості складає 254грн.76коп., який і підлягає стягненню з відповідача.
Висновки суду щодо визнання відповідачем наявного боргу з теплопостачання та наявності обставин переривання строку позовної давності не підтверджені належними і допустимими доказами (квитанціями із зазначенням про сплату боргу і т.д.) та заперечуються довідкою позивача по розрахункам за опалення і гаряче водопостачання (а.с.7), де оплата з лютого 2007р. враховувалась позивачем помісячно за період з лютого 2007р. по листопад 2009р.
Таким чином, правильно встановивши наявність між сторонами відносини щодо надання послуг з теплопостачання і обов’язку відповідача по їх оплаті, суд, в порушення положень ст.ст.257,267ч.4 ЦК України, помилково прийшов до висновку про переривання строку позовної давності і стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1 509грн.38коп., яка утворилась станом на 01.11.2006р., тобто за межами строку позовної давності, оскільки позов заявлено 18.11.2009р.
У зв’язку з наведеним рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково – на суму 254грн.76коп. та відмову в позові в частині стягнення 1 509грн.38коп..
Із матеріалів справи також слідує, що при подачі позову позивачем було сплачено 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої інстанції, апелянтом ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги також було сплачено 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді. Враховуючи, що позов і апеляційна скарга задовольняються частково та розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за вимогами майнового характеру не залежить від суми стягнення, відповідач звільнений від оплати судового збору, та що відповідно до ст.88 ЦПК України зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача і з позивача на користь відповідача у однакових розмірах - 30грн., колегія вважає, що ці суми взаємо погашаються і стягненню зі сторін по справі на корить одна одної не підлягають.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2009 року – скасувати.
Позов Комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопська задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопська 254грн.76коп.(двісті п’ятдесят чотири грн. 76коп.) заборгованості по оплаті послуг з теплопостачання за період з листопада 2006р. по 01.12.2009р.
В решті позову Комунальному підприємству теплових мереж м.Красноперекопська відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Судді: Берзіньш В.С. Куртлушаєв І.Д. Шестакова Н.В.