У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    17 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

        Головуючого, судді Дралла І.Г.

суддів: Летягіної О.В.

при секретарі Білоусової В.В.

Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, Друга Сімферопольська державна нотаріальна контора про визнання недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 23 вересня 2009 року,

                                                      В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та просив суд визнати недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом від 25 червня 2007 року. Позовні вимоги  мотивовані тим, що 25 червня 2007 року дід позивача ОСОБА_9 склав заповіт, за яким  заповів ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1. 7 липня 2008 року ОСОБА_9. помер. Після його смерті відкрилася спадщина - домоволодіння АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, що належала йому на праві власності на підставі державного акту серії КМ №078701 від 17 листопада 2005 року. 7 жовтня 2008 року позивач звернувся до нотаріальної контори за переліком документів, необхідних для оформлення спадку за заповітом. Дізнавшись про наявність державного акту на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, на якому розташовано спадкове домоволодіння і про те, що після смерті ОСОБА_9 є спадкоємці першої черги  за законом - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, нотаріус пояснив позивачу ОСОБА_5, що він не може оформити на своє ім'я свідоцтво про право на домоволодіння, оскільки спадкоємцями на земельну ділянку, на якій розташовано домоволодіння є інші особи, а будинок і земля повинні бути оформлені на одну особу. Позивач повністю не усвідомлюючи правових підстав відмови від спадщини написав в нотаріальній конторі заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9

ОСОБА_6 також написав в нотаріальній конторі заяву про відмову від спадщини, оскільки між ними, тобто позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 була досягнута домовленість про те, що домоволодіння та земельна ділянка будуть оформлені на одну особу, мати позивача та сестру відповідача - ОСОБА_7 У двадцятих числах січня 2009 року позивач ОСОБА_5 зі своєю матір'ю ОСОБА_7 звернулися в нотаріальну контору для оформлення спадщини і дізналися про те, що ОСОБА_6 відкликав свою заяву про відмову від спадщини. Таким чином, заповіданий ОСОБА_9 будинок повинен перейти за законом у рівних частках матері позивача та її брату - ОСОБА_6 Позивач весь час проживає у спірному домоволодінні, іншого житла у нього немає. На цей час у нього вже є своя сім'я - дружина та маленька дитина. Відповідач у спірному домоволодінні не проживає. У родині позивача завжди існувала домовленість про те, що будинок по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_9 залишиться позивачу, а відповідачеві - трьохкімнатна квартира АДРЕСА_2 в м. Сімферополі, оскільки позивач разом зі своєю родиною постійно проживав у будинку, а відповідач ОСОБА_6 - в квартирі разом із бабусею. Позивач написав відмову від спадщини, оскільки помилявся щодо правових наслідків такої відмови, що наступили у інших осіб, а також він повірив отриманій консультації в нотаріальній конторі про те, що по іншому неможливо розподілити спадок між ним та іншими спадкоємцями згідно із законом. Неправильне сприйняття позивачем важливих умов відмови від спадку вплинуло на його волевиявлення, інакше б він не погодився на пропозицію подати заяву про відмову від спадку.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 – задоволені в повному обсязі.

Визнана заява ОСОБА_5 від 05.09.2008 року про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9, зареєстровану Другою сімферопольською державною нотаріальною конторою в реєстрі за №2-1065 (зареєстровано за №1859 в книзі обліку та реєстрації спадкових справ, спадкова справа №764/2008) - недійсною.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_6 просить рішення скасувати. Вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права. Вказує, що справа була прийнята з порушенням правил підсудності, за тією обставиною, що він мешкає в Центральному районі м. Сімферополя, а відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичних осіб пред’являються в суд за місцем її проживання. Зазначає, що про час та місце слухання справи він повідомлений судом не був і справу слухали в його відсутність, чим було порушено його право на участь у справі.

Заслухавши  пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

 Задовольняючи позов, суд виходив з обґрунтованості позовних  вимог.

 З  висновками суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вважає, що суд дійшов  таких висновків з порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що 25 червня 2007 року дід позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_9 склав заповіт, зареєстрований Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою в реєстрі під № 1-1472 (а.с.35), за яким спадкодавець заповів ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 з правом довічного проживання у вказаному будинку своєї дочки і матері позивача - ОСОБА_7.

Після смерті ОСОБА_9., який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина: домоволодіння АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, що належала йому на праві власності на підставі державного акту серії КМ №078701 від 17 листопада 2005 року.

7 жовтня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори за переліком документів, необхідних для оформлення спадку по заповіту.

Дізнавшись про наявність державного акту на земельну ділянку на ім'я спадкодавця, на якому розташовано спадкове домоволодіння і про те, що після смерті ОСОБА_9 є спадкоємці першої черги  за законом - ОСОБА_7 та ОСОБА_6, нотаріус пояснив позивачу ОСОБА_5, що він не може оформити на своє ім'я свідоцтво про право на домоволодіння, оскільки спадкоємцями на земельну ділянку на якій розташовано домоволодіння є інші особи, а будинок і земля повинні бути оформлені на одну особу.

Позивач написав в нотаріальній конторі заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_9 (а.с.42). ОСОБА_6 також написав в нотаріальній конторі заяву про відмову від спадщини (а.с.45), за умовою, що право власності на домоволодіння та земельну ділянку в порядку спадкування будуть оформлені на одну особу - мати позивача та сестру відповідача - ОСОБА_7

29 грудня 2008 року ОСОБА_6 відкликав свою відмову від прийняття спадщини. (а.с.47).

Відповідачем по справі є ОСОБА_6, хоча з врахуванням того, що визнанням недійсною заяви про відмову від прийняття спадщини,  напряму зачіпляються права спадкоємця за законом ОСОБА_7, притягнутої до участі в справі в якості  третьої особи.

Задоволенням  позовних вимог  ОСОБА_5 вона позбавляється своєї частині спадщини  у вигляді  1\2 частки будинку.

Суд не з’ясував  правовідносин сторін, зокрема  ОСОБА_5, хоча зі змісту заповіту  окремо спадкодавцем  був оговорений  пункт про те, що будинок  заповідається онуку ОСОБА_5 з правом довічного проживання у вказаному будинку своєї дочки і матері ОСОБА_5, ОСОБА_7  

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що судом  було вирішено питання про  права та обов’язки ОСОБА_7, яка не брала участь в справі як відповідач, що в силу п.4 ч.1 статті 311 ЦПК України тягне за собою скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі апелянт вказує на його неналежне повідомлення  про слухання справи.

 Дійсно  на а.с.70 є розписка по  призначення розгляду справи на 23.09.2009 року на 11 годин,  з підписами сторін, у тому числі ОСОБА_6

 Проте, дана розписка не має ознак повістки, яка відповідно до статей 74-76 ЦПК України є єдиним передбаченим законом документом  належного сповіщення сторони про час та місце слухання справи, а саме, в розписці відсутня дата  її підписання, відсутні дані про отримання відповідачем  повідомлення  про явку на  призначену  дату, та інше.

Зокрема з розписки не вбачається, що ОСОБА_6 отримував на руки судову повістку. Також, колегія суддів  враховує що ОСОБА_6 категорично заперечує, що отримав судову повістку.  

Вказане, також є порушенням норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час  і місце судового засідання, що також тягне  за собою скасування рішення суду з  направлення справи на новий розгляд відповідно до ч.1 п.3 статті 311 ЦПК України.  

            На підставі викладеного і керуючись статтями 303,  307,  п.3,4 ч.1 статті 311, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –

У Х В А Л И Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити  частково.

             Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 23 вересня 2009року – скасувати.

 Справу направити  на новий розгляд до суду першої інстанції.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: