АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а -1587 /2006р.                                                        Головуючий по 1-й інстанції:

Поймай Ю.С. Суддя-доповідач: Тимчук Л.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2006 року                                                                                     м.Полтава

Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Тимчук Л.А Суддів : Мартєва В.А.,Чернова С.І   .

При секретарі :Колодюк О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 1 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою і виселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та холдінгової компанії «АвтоКраз» про визнання недійсним свідоцтва про спадщину та права власності на 1\2 частину квартири.

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те,що він є власником квартири АДРЕСА_1,яку отримав після смерті своєї матері як спадкове майно і не може продати житло так як відповідачі незаконно проживають в ньому.Він не може розпорядитися своєю власністю ,чим порушено його права.

Просив задовольнити позовні вимоги усунути перешкоди в користуванні квартирою та виселити відповідачів.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом і просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на квартири АДРЕСА_1 виданого Першою Державною нотаріальною конторою на ім.'я ОСОБА_1 на 1\2 частину .І визнати за нею на вказану частину право власності ,оскільки вона користувалася приміщенням більше 30 років при житті сестри і після її смерті.

Рішенням Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 1 березня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою і виселенні.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу , в якій просить скасувати рішення від 1 березня 2006 року ухвалити нове ,яким  задовольнити  його  позовні  вимоги  в  повному  обсязі.Відмовити  ОСОБА_2  у задоволенні позову про визнання   недійсним свідоцтва про права власності на спадщину та визнання права власності на 1\2 частину квартири.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно досліджені обставини і матеріали справи, на підставі яких судом постановлено правильне та справедливе рішення.

Судом встановленого згідно договору купівлі - продажу від 21 червня 1991 року ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 у Кременчуцького автомобільного заводу.

Як вбачається з заяви ОСОБА_2,вона просила продати їй квартиру і вказала,що її сім'я складається з двох членів,вона та її сестра ОСОБА_4,яка не заперечує проти укладення договору купівлі- продажу і сумісного проживання в ній.

Станом на 10.08.2005 року згідно довідки та на час розгляду справи у спірний квартирі ніхто не зареєстрований ,але проживає ОСОБА_2 1916 року народження користується нею,іншого житла не має.

Відповідно до ст.. 203 ЦК України зміст право чини не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.. 213 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання вимог передбачених ст.. 203 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тому судова колегія приходить вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни, чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307ч.1 п.1 ,308,315,319 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду М.Кременчука Полтавської області від 1 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців в касаційному порядку з дня набрання законної сили ухвал апеляційного суду.