Справа № 727/7003/19

Провадження № 2-а/727/192/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р. м.Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Гомонович Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції Цуркана Олександра Івановича Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора поліції Цуркана Олександра Івановича Управління патрульної поліції в Чернівецькій про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 430881 від 18.06.2019 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що згідно вказаної постанови його притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Позивач зазначає, що 18.06.2019 року рухався по вул.Героїв Майдану в м.Чернівці та зупинився на вимогу поліцейських. До нього підійшов інспектор поліції та попросив пред`явити документи, пояснивши причину його зупинки тим, що він не увімкнув світловий показчик повороту на перехресті вулиць Героїв Майдану та Проспекту Незалежності. Після пред`явлення ним документів працівником поліції було складено оскаржувану постанову.

ОСОБА_1 вважає, що вищезазначена постанова винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, з недотриманням вимог ст.280 КУпАП, за відсутності доказів вчинення ним правопорушення. Вказує, що інспектор поліції з доказами у справі про адміністративне правопорушення його не ознайомив, не надав можливості скористатися правовою допомогою, не опитав свідка, що був присутній на місці події та не врахував його покази при розгляді справи.

За таких обставин вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, винесену з порушенням його процесуальних прав, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до поданого відзиву на адміністративний позов відповідач просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Заперечуючи щодо позову відповідач зазначає, що винесена поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області - сержантом поліції Цурканом О.І. постанова серії НК 430881 від 18.01.2019 року є законною, обґрунтованою, винесеною відповідно до норм КУпАП, а також при розгляді справи про адміністративне правопорушення та притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяв відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Відповідач вважає, що всі твердження, які позивач виклав в позові спростовуються відео доказами з нагрудних камер поліцейських, які надав до відзиву. Вказує, що на відео доказах зафіксовано, як поліцейський ознайомлює водія з відеозаписом на якому зафіксовано фак вчинення правопорушення. Крім того, зазначає, що на відео доказах зафіксовано процедуру винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, при якій йому роз`яснено його права.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити, додатково пояснив, що в зв`язку з ймовірною несправністю світлових покажчиків повороту він показував поворот рукою, як це передбачено Правилами дорожнього руху, причина несправності світлових показчиків йому не відома, оскільки даним транспортним засобом керує його батько та він особисто не звертався на СТО для усунення технічних проблем з автомобілем. Зазначив, що під час з`ясування обставин у справі про адміністративне правопорушення він заявив клопотання про перенесення розгляду справи з метою залучення захисника для надання правової допомоги, але інспектор поліції наполягав на розгляді справи на місці зупинки та не задовольнив його клопотання. Крім того, на місці події були присутні свідки, які бажали надати показання щодо обставин справи, проте, працівником поліції такі заяви свідків було проігноровано. Позивач зазначив, що при ознайомленні його на місці події з відеозаписом наданим інспектором поліції, як доказом порушення ним ПДР, він пояснив працівнику поліції, що показував поворот рукою, проте, його пояснення не було взято до уваги.

Представник відповідачаЗамерзляк О.В. в судовому засіданні зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити в зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Підтримав доводи відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов. Пояснив, що доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є відеозапис доданий відповідачем до матеріалів справи, з якого вбачається, що позивачу пред`явлено доказ вчинення ним адміністративного правопорушення. Сам відеозапис вчинення позивачем правопорушення надати суду не може, оскільки такий відеозапис з технічних причин не збережено. Проте, вважає, оскільки позивач зазначив, як на відеозапису так і в суді, що ймовірно він показував поворот рукою та вищевказані обставини відбувалися в темний час доби, то вина у вчиненні ОСОБА_1 порушення ПДР доведена, на спростування обставин прави позивач не надав жодних доказів та не підтвердив доказами, що в автомобілі були несправні світлові показчики.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 430881 від 18.06.2019 року, винесеної поліцейським роти №1 батальйону УПП ДПП в Чернівецькій області ОСОБА_1 18.06.2019 року о 00 год. 40 хв. у м.Чернвці, керуючи автомобілем Hyndai, номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті вулицьГероїв Майдану та проспекту Незалежності, з`їжджаючи з кільця не увімкнув показчик відповідного повороту, чим порушив вимоги п.9.2.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Поліцейським Цурканом О.І., яка є посадовою особою Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ст.258 ч.2 КУпАП. Проте, це не звільняє відповідача від обов`язку довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Суд зазначає, що поліцейський, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Відповідно до ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно допп.б п.9.2, п.9.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.У разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.

Таким чином, законодавство не виключає можливості несправності світлових покажчиків повороту, а отже ці обставини повинні бути перевірені при розгляді справи.

Посилання на належні та допустимі докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього рухуне надано.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови в графі «до постанови додається» вказано СЕ 0059, проте відео доказів вчинення відповідачем правопорушення суду не надано.

В судовому засіданні досліджений відеозапис, наданий відповідачем з нагруднихкамер відео реєстратора поліцейського, на якому зафіксованопроцедуру розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, де зафіксовано пояснення ОСОБА_1 щодо обставини правопорушення при яких він посилається на несправність світлових показчиків, вказані обставини щодо технічної несправності світлових показчиків не перевірені поліцейським та не з`ясовано чи були дії водія умисні та чи дійсно водій подав сигнал рукою відповідно до п.9.3 Правил дорожнього руху України.

Також на відеозапису зафіксовано, як позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи, бо він бажає, залучити до участі в розгляді справи захисника. Але інспектором було продовжено розгляд справи за місцем зупинки водія та відмовлено у задоволенні клопотання про надання необхідного часу для залучення захисника. З відеозапису вбачається, що поліцейським не встановлено свідків вчинення правопорушення та не відібрано у них пояснення.

Суд зазначає, що інспектор при розгляді справи зобов`язаний не тільки зафіксувати правопорушення, з`ясувати обставини його вчинення, встановити наявність вини у формі умислу чи необережності, тобто правильно застосувати норми матеріального права, але й прийняти рішення відповідно до процесуальних норм, які передбачають право особи на професійну правничу допомогу. В даному випадку особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності мала право саме при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, вказаним правом бажав скористатися позивач. Продовження розгляду справи без захисника є порушенням конституційного права особи на захист, а отже прийняте при таких обставинах рішення, навіть за наявності доказів вини у конкретному адміністративному правопорушенні, підлягає скасуванню, як винесене із суттєвими порушеннями норм процесуального права.

Також, суд зазначає, що інспектор при розгляді справи не з`ясував, чи є вина в діях водія щодо його обов`язку показати світловий сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку, тобто пояснення водія ОСОБА_1 , що покажчик повороту був несправний, але він подав сигнал рукою, відповідно до п.9.3 Правил дорожнього руху України, не спростованоналежними та допустимими доказами доказами.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2ст.122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 20, 77, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268,286,295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Цуркана Олександра Івановича Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія серії НК № 430881 від 18.06.2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 за ч.2ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки передбачені ст.286 КАС України та в порядку ст. 297 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 липня 2019 року.

Суддя Л. І.Кодрян