ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р.   Справа № 14/172   

за позовом                 ПП ОСОБА_7  

                                    АДРЕСА_1,

                                    Івано-Франківська область,77422

до відповідача          Сілецької сільської ради  

                                   с. Сілець,Тисменицький район, Івано-Франківська обл.

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_3, юрист, (довіреність № 2311/09 від 03.11.09);

Від відповідача:  Вовчук Г.С., сільський голова,  

Від відповідача:  Цюцьмаць М.П., головний бухгалтер, (довіреність № 18 від 08.02.10).

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання недійсним та таким, що припинив свою дію договір оренди від 30.01.09 земельної ділянки площею 0,4960га в АДРЕСА_2

        В засіданні суду 18.02.10  оголошувалась перерва до 15:00.

        Ухвалою голови господарського суду від 09.02.10 продовжено строк розгляду спору до 14.03.10.

    Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладений між Сілецькою сільською радою Тисменицького району та ПП ОСОБА_7 і ПП ОСОБА_6 30.01.2009  договір оренди земельної ділянки;

- запис №21190060003014197 державного реєстратора  Реєстраційної палати м.Івано-Франківська, 16.04.09, відповідно до котрого проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6;

-  п.37 договору оренди від 30.01.09 земельної ділянки площею 0,4960га в АДРЕСА_2, яким передбачено припинення дії договору у разі ліквідації юридичної особи-орендаря;

- ст.203 Цивільного кодексу України, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

   Представники відповідачів  проти позову заперечують з підстав викладених у відзиві (вх.№826 від 09.02.10). Свою правову позицію мотивують наступним:

- п.8 розділу II Закону №107- VI внесені зміни до Закону України від 06.10.98 № 161- XIV «Про оренду землі», зокрема  до ст.21 внесено зміни, а саме: в частині визначення орендної плати за землю;

- неповідомлення  відповідача  про припинення підприємницької діяльності ПП  ОСОБА_6;

- неналежне виконання орендарями зобов"язань по вказаному вище договору в частині сплати  орендної плати за землю в розмірі 2 259,87грн.

   Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх в засіданні суду представників сторін суд встановив наступне.

Між Сілецькою сільською радою Тисменицького району та підприємцем - фізичною особою ОСОБА_7 і підприємцем -фізичною особою ОСОБА_6 30.01.2009  укладено договір оренди земельної ділянки. Вказаний договір зареєстрований 25.02.09 Тисменицьким районним відділом центру ДЗК .

Пунктом 1 вказаного вище договору передбачено, що орендодавець (відповідач) надає, а орендар (ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_6.) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для реконструкції складських будівель під виробничі приміщення по виготовленню будівельних матеріалів, яка знаходиться в АДРЕСА_2.

Як вбачається з п.5  вказаного вище договору, орендна плата за користування земельною ділянкою розрахована на підставі положень Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України . Таким чином, відповідно до цього нормативного акту за 1 гектар землі вноситься орендна плата в сумі 25 110,00грн. в рік.                                                                   

   Проте, п.8 розділу II Закону № 107- VI внесені зміни до Закону України від 06.10.98 № 161- XIV «Про оренду землі». Крім того, до ст.21 внесено зміни, а саме: в частині визначення орендної плати за землю.

   Статтею 21 встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

-для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом №2535-XII "Про плату за землю";

-для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ "Про плату за землю".

      Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08 №10-рп/ 2008 у справі  №1-28/2008 зазначена вище норма закону визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.

    За таких обставин, договір оренди земельної ділянки від 30.01.09 суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, якою встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

    Нормою ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

    Таким чином, порядок визначення розміру оредної плати за землю, який передбачено в спірному договорі, не відповідає вимогам Закону України "Про плату за землю", що є підставою для визнання його недійсним.

   Пунктом 8 договору встновлено строк дії договору 3 роки (до 30.01.12). Проте, п.37 передбачено припинення дії договору у разі ліквідації юридичної особи-орендаря.

      Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до запису №21190060003014197 державного реєстратора  Реєстраційної палати м.Івано-Франківська, 16.04.09 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6

    Господарською компетенцією (спеціальною правосуб’єктністю) є сукупність господарських прав та обов’язків суб’єктів господарювання – учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, що вбачається із змісту ст.55 ГК України. При цьому, в силу п.2 ч.2 вказаної норми, відповідач відноситься до суб’єктів господарської діяльності.

   Відповідно до ч.2 ст. ст.50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

   Проте, ФОП ОСОБА_6 припинив діяльність суб"єкта господарювання і його державна реєстрація скасована, що послужило підставою для вилучення його з державного реєстру на підставі п.7 ст.59 Господарського кодексу України.

   За таких обставин, суд вважає, що договір оренди припинив свою дію 16.04.09 з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6 (орендаря).

     Суд  керується правилами ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, тобто оцінює наведені сторонами обставини за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

       Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем  доведено обставини, на які він посилався.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

  На підставі наведеного, круючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст.203,215 Цивільного кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним  договір оренди землі від 30.01.09  земельної ділянки площею 0,4960га в АДРЕСА_1, укладений між Сілецькою сільською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_7, Приватним підприємцем  ОСОБА_6.

Стягнути з Сілецької сільської ради, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с.Сілець (код ЄДРПОУ 20568100) на користь Приватного підприємця ОСОБА_7, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н., с.Ямниця, вул.Тобілевича,42 (ідент номер НОМЕР_1) 85,00грн. (вісімдесять п"ять гривень 00 коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                 Суддя                                                      Булка В.І.

                                                                                                  Рішення підписане 27.02.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді  Гандера М.В.   27.02.10