АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/556/19 Справа № 711/1660/19 Категорія: ст. 81 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Степаненко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів за участю: секретаря Биби Ю. В. Поєдинка І. А., Ятченка М. О. , Довженко Т.В.,

прокурораШендрика Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,

в с т а н о в и л а :

10.02.2019 засуджений ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного йому за вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015 покарання, на підставі ст. 81 КК України.

15.03.2019 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Підставою для такої відмови стало те, що поведінка засудженого та його ставлення до праці залишились незмінними з часу постановлення попередніх судових рішень від 22.08 та 02.11.2018, останній не працює через відсутність бажання, заохочень не має, а його поведінка не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених і, на даний час, не може бути підставою для звільнення умовно-достроково.

В апеляційній скарзі засуджений  ОСОБА_1 порушує питання про скасування ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.03.2019 через її невідповідність вимогам ст. 370 КПК України та просить ухвалити нове рішення, яким звільнити його від подальшого відбування покарання пов`язаного з ізоляцією від суспільства умовно-достроково.

Апелянт стверджує про наявність обставин, які дають підстави для застосування щодо нього положень ст. 81 КПК України, оскільки він власною поведінкою засвідчив своє  виправлення. Зокрема зазначає, що до закінчення відбування строку покарання, призначеного вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015  йому залишилось 5 місяців і, хоча він не працює за станом здоров`я (хворий на туберкульоз) і не має заохочень за сумлінну працю, стягнень не має, має зразкову поведінку, усвідомив вчинене, приймає активну участь в програмах диференційованого виховного впливу, навчається в професійно технічному училищі за фахом «Електрик» четвертого розряду, відвідує церкву «Молитовний дім», займається фізичною культурою та має матір похилого віку, яка за віком та станом здоров`я потребує сторонньої допомоги.

В прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить розгляд апеляційної скарги проводити за його обов`язкової участі.

За повідомленням ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)» від 03.07.2019 (11.07.2019 дата реєстрації канцелярією суду), ОСОБА_1 звільнений з установи по відбуттю строку покарання та вибув по місцю проживання.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду за місцем проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки в суд не повідомив, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду судом апеляційної інстанції  апеляційних вимог останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення і відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши над доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_1 до задоволення не належить.

За змістом ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ґрунтуватись на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності, з дотриманням вимог щодо  кримінального та кримінального процесуального закону.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі та обґрунтовано винесено рішення про відсутність, на даний час, законних підстав для звільнення засудженого ОСОБА_1 умовно-достроково від відбування призначеного вироком  Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015 основного покарання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення і лише після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 даної статті.

Однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Згідно до п.17 постанови Пленум Верховного Суду «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених, а також - для попередження здійснення нових злочинів. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того,  що засуджений став на шлях виправлення (ч.3 ст.82 КК України). Рішення в питанні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання можна приймати лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого, з`ясування питання про ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, про його участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його намірів на майбутнє, зокрема, наявності бажання і реальної можливості залучення до праці при поверненні додому, тощо.

Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці  участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов`язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов`язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, бережливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.

При застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості та відшкодування матеріальних збитків.

Як встановлено колегією суддів, вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, до остаточного покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.03.2016 зараховано ОСОБА_1 в строк відбутого покарання термін його попереднього ув`язнення з 20.01.2015 по 20.02.2015, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 вирішено  рахувати з 20.01.2015, а кінцевим строком визначено 20.06.2019.

Згідно згаданого вироку ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.

За встановлених обставин, станом на 10.02.2019, тобто на час звернення засудженого ОСОБА_1 до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, він відбув не менше половини строку передбаченого  покарання призначеного вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015 і передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України.

Відповідно до довідки начальника відділення ВСВПР ст. лейтенанта внутрішньої служби Охріменка С.О. про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_1 , за час утримання під вартою до останнього заохочень та стягнень не застосовувалось.

Згідно характеристики з місця відбування покарання від 14.03.2019, наданої адміністрацією ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)», ОСОБА_1 за час перебування в установі з 20.01.2016 характеризується посередньо, дотримується вимог встановленого порядку відбування покарання під наглядом персоналу установи, на заходи виховного та профілактичного характеру реагує, але належні висновки для себе робить не завжди. Порушень встановленого порядку відбування покарання не допускав, стягнень не має. На виробництві не працевлаштований, через відсутність особистого бажання, заохочень не має. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у задовільному стані, має охайний зовнішній вигляд. В період з 2015 по 2016 р.р. приймав участь в програмі диференційовано-виховного впливу за напрямком «Професія» та закінчив курс навчання в Черкаському навчальному центрі при установі, де здобув кваліфікацію «Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж» ІІІ розряду.

16.09.2016 адміністративною комісією установи відмовлено в застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заохочувальної норми, передбаченої ст. 101 КВК України, у вигляді переведення до ДСР, у зв`язку з тим, що останній на шлях виправлення не став.

11.04.2017 адміністративною комісією установи відмовлено в застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заохочувальної норми, передбаченої ст. 82 КК України, у зв`язку з тим, що останній на шлях виправлення не став.

29.12.2017 адміністративною комісією установи відмовлено в застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заохочувальної норми, передбаченої ст. 81 КК України, у зв`язку з тим, що останній своєю поведінкою не довів своє виправлення.

Вказана характеристика сумнівів в достовірності занесених в неї даних у колегії суддів не викликає, інших характеристик на засудженого суду надано не було.

Оскільки по місцю відбування покарання засуджений ОСОБА_1 характеризується посередньо, в його поведінці не прослідковується позитивна динаміка, а відсутність накладених стягнень, при такій же відсутності будь-яких заохочень, на думку колегії суддів, не вказує на те, що засуджений у своїй поведінці досяг певних змін та став на шлях виправлення і перевиховання,  тому достатніх підстав для його звільнення умовно-достроково не вбачається.

При прийнятті зазначеного рішення колегія суддів також враховує і те, що 20.06.2019 ОСОБА_1 відбув призначене йому вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 20.01.2015 покарання, звільнений з установи та вибув за місцем проживання.

Твердження засудженого про те, що він не був працевлаштований за станом здоров`я, спростовуються матеріалами клопотання, а інших даних останнім суду апеляційної інстанції не надано.

Щодо посилань засудженого про усвідомлення негативних наслідків вчиненого ним злочину, активну участь в програмах диференційованого виховного впливу, відвідування церкви, зайняття фізичною культурою та наявність матері похилого віку, яка потребує сторонньої допомоги, то вони, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції даних, не можуть бути визнані безпосередніми підставами для застосування положень ст. 81 КК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність, станом на 15.03.2019, підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 , оскільки він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення.

На підставі  наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання  ОСОБА_1 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 , - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :