Справа № 648/533/16-ц

Провадження № 2/648/1/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Козлової Т.С.,

представника позивача: Токаленко В.М.

позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та усунення перешкод в користуванні власністю, яким просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду за руйнування будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача шляхом знесення самовільної прибудови - гаража за власний рахунок та стягнути з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати. Свій позов мотивувала тим, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку їй на праві власності належить земельна ділянка під будинком АДРЕСА_1 , який було придбано на підставі договору купівлі-продажу. Відповідач - сусід позивача, через порушення яким правил добросусідства з 2003 року будинок ОСОБА_5 зазнає підтоплення, що може призвести до його знищення. Так, в будинку АДРЕСА_1 прийшли в непридатність дерев`яні поли, дверні та віконні рами, вінка, на стелі однієї з кімнат з`явилася тріщина довжиною 5 метрів, бетонна відмостка просіла та дала тріщину, відірвавшись від будинку по всій його довжині, виник розлом відмостки.

На думку позивача, причиною такої руйнаціє є те, що відповідач, в порушення правил добросусідства, ДБН, на недозволеній відстані від житлового будинку ОСОБА_1 продовжив літню кухню і зробив курник. На даху жолоба для стоку води не були встановлені і вода, що стікає під час дощу, збирається в ямах, які вигребли кури. Цей вигул курей встановлений впритул до будинку позивача і вода з цих ям просочується під її будинок. Таким чином, в результаті господарської діяльності ОСОБА_6 , будинок позивача постійно перебуває в сирості, а просушити чи провітрити його не можливо через близькість сусідського курника. Крім того, відповідачем порушена земельна межа: його гараж частково знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_5 , тут же знаходиться велике дерево, яке своїм корінням підриває будинок. З даху гаража, який займає велику площу, під час дощів вода підтоплює будинок, чому сприяє й зроблений відповідачем відлив з даху гаража. Таким чином, з 2003 року між сторонами існує конфлікт, який неможливо вирішити в позасудовому порядку.

Протягом 2003-2015 років ОСОБА_5 неодноразово зверталася до ОСОБА_6 , до сільської ради із проханням зробити водовідведення дощових вод від її земельної ділянки на комунальну територію (вулицю), або на земельну ділянку відповідача, проте домогтися цього не може. Сільська рада хоча й складала акти з такими ж вимогами до відповідача, проте змусити його зробити відлив води не може. Останній раз, 17.02.2014 року, ОСОБА_6 надавався строк до 07.03.2014 року для того, аби зрізати кущі та дерева, які висаджені вздовж межі, вигул птиці перемістити на іншу сторону сараю та провести роботи по відведенню зливних вод з дахів гаражу та літньої кухні. Проте, відповідач порушує право позивача на володіння та користування земельною ділянкою та власністю, чинить ОСОБА_5 перешкоди у користуванні власністю, завдає шкоди її майну. Матеріальна шкода полягає в тому, що через дії відповідача будинок позивача зазнає руйнувань. ОСОБА_5 за останні декілька років змінювала в будинку підлогу, дверні та віконні рами, робила ремонт. Незважаючи на заміну в двох кімнатах підлоги в 2004-2005 роках, вона знову згнила, а окрім того, з`явилася велика тріщина на стелі та розлом біля будівельної відмостки, яка була зроблена аби підтримати будинок без фундаменту.

Крім того, позивач вказала, що відповідач має на її земельній ділянці частину свого гаража, що унеможливлює право позивача на користування належною їй частиною земельної ділянки. Так, гараж ОСОБА_6 на 0,28 м. «заліз» на земельну ділянку позивача.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_5 просила суд стягнути з відповідача на її корись матеріальну шкоду за руйнування будинку АДРЕСА_1 в сумі 55 120 грн.; зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні власністю - земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самовільної прибудови - гаража за власний рахунок; стягнути з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати.

01.03.2017 року, після залучення до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_4 , позивачем будо уточнено позовні вимоги. Так, позивач вказав, що подружжя ОСОБА_8 постійно порушують правила добросусідства, в результаті чого її будинок зазнає руйнувань. Так, відповідач самовільно, без погодження проектної документації і узгодження з відповідними службами, збудувала прибудову до літньої кухні де обладнала курник, порушивши вимогу п. 3.25* ДБН 360-92**, якими передбачено, що для догляду за будівлями та здійснення їх поточного ремонту відстань від сусідньої межі ділянки до найбільш виступаючої конструкції стіни повинна бути не менше 1 м. При цьому, повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Однак, відповідачем ці норми були порушені, не було встановлено жолоб для стоку води і вода, що стікає під час дощу, збирається у ямах, які вигребли кури відповідача, вигул яких здійснюється впритул до відмостки будинку позивача. Також ОСОБА_4 незаконно збудували літній душ, який був розташований на відстані 70 см. від належного ОСОБА_1 будинку. Хоча душ і знесли, однак, внаслідок цього будівництва відмостка будинку позивача повністю була зруйнована. Крім того, ОСОБА_4 порушили межі земельної ділянки: в їх користуванні перебуває самовільно збудованих гараж, який частково знаходиться на належній позивачу земельній ділянці і з даху цього гаражу вода стікає під будинок ОСОБА_1.

В результаті протиправних дій відповідача, ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода, яка полягає у руйнуванні будинку, необхідності проведення в ньому ремонту, заміни підлоги, дверних та віконних рам. Крім того, позивач вказала, що в наслідок цього, їй була спричинена і моральна шкода. Так, вона та її чоловік змушені були змінити свій спосіб життя, вільний час їй доводиться витрачати на звернення до відповідачки та різноманітних інстанцій. Вони не можуть спокійно відпочити у власному будинку та дворі, реалізувати свої життєві звички та бажання. В будинку постійна сирість та вологість, однак просушити його не можна, оскільки перед вікнами розташований курник і відчувається постійний стійкий запах курячого посліду. Внаслідок цього погіршився стан здоров`я позивача, у неї виникають болі в суглобах, вона постійно перебуває у знервованому сані, погіршилися її стосунки з оточуючими. Спираючись на принцип справедливості, враховуючи об`єм та тривалість своїх страждань, позивач оцінив суму моральної шкоди в 10 000 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позивач, уточнивши позовні вимоги (а.с.110-112 том.1) просила суд усунути їй перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 : знести самовільно збудований гараж; спиляти дерева та зрізати кущі, які завдають шкоди належному позивачу житловому будинку; провести переобладнання території для вигулу птиці і заходи, що виключають стікання атмосферних опадів з даху належних їй будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 ,, відповідно до висновків експертизи; стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача матеріальну шкоду, розмір якої буде встановлено експертом та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а також всі судові витрати.

Після залучення 25.02.2019 року до участі у справі як правонаступника позивача - ОСОБА_1 , останній, не змінюючи викладення обставин справи в обґрунтування заявлених вимог, уточнив позовні вимоги (а.с. 12 том 2). Так, позивач просив суд: усунути перешкоди позивачу в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_4 :

1.звільнити частину земельної ділянки № АДРЕСА_4 площею 1,0 кв.м. від будівлі гаражу літ. «Г», який належить ОСОБА_4 , шляхом реконструювання (розбирання частини будівлі гаражу розмірами в плані 6,18х1,28+6,18х1,0) гаражу з розміщенням його на відстані 1,0 м від межі, суміжної з ділянкою № АДРЕСА_4 ;

2.реконструювати систему організованого водовідводу з будівлі літ. «А» з прибудовами, будівлі гаражу літ. «Г», літньої кухні літ. «Б» у відповідності до вимог ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків та споруд», шляхом встановлення жолобів для відведення атмосферних опадів на город, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в бік річки Інгулець, встановлення жолобу на навіс, розташований за тією ж адресою, для відведення води з навісу та гаражу на АДРЕСА_1 ;

3 .організувати систему поверхневого водовідводу з ділянки АДРЕСА_4 у відповідності до вимог ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень», ДСТУ- Н Б В.2.5-61:2012 «Настанова з улаштування систем поверхневого водовідведення»;

4.влаштувати вигрібну яму у відповідності до вимог ДБН та санітарних норм;

5.спиляти дерева, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які завдають шкоди належному ОСОБА_1 житловому будинку;

6.стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 70 978 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та сплачений позивачем судовий збір.

В судовому засіданні:

Представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні позову.

Представники відповідачів заперечили проти задоволення позову, надали суду відзив на позов, яким вказали, що позивач вправі збільшити позовні вимоги до кінця підготовчого судового засідання, а так, як справа розглядається в суді четвертий рік, то у позивача відсутнє право на подачу заяви про збільшення позовних вимог.

Вимогу позивача про звільнення земельної ділянки від будівлі гаражу шляхом реконструкції, відповідач вважає необґрунтованою та протизаконною. Суд має дані про приватизацію земельних ділянок де визначені їх межі. Купуючи будинок в 1989 році, член родини ОСОБА_5 бачив будівлю літ. «Г», визнавала факт його належності ОСОБА_9 , при отриманні акта на землю в 2005 році не оспорив межі та розмір земельної ділянки, яка передавалася його родині. Чим викликані претензії позивача та намагання оспорити 30 річний порядок користування землею відповідачу не зрозуміло. Вимога про реконструювання систем водовідведення з домоволодіння літ. «А» ґрунтується на припущеннях експерта про те, що вода з ділянки ОСОБА_8 може потрапляти на ділянку ОСОБА_1 в результаті різного рельєфу земельних ділянок. З цим погодитися не можна, оскільки експерт стверджував, що система водовідведення атмосферних опадів в домобудівлі позивача відповідає вимогам п. 3.15 ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків та споруд». Суду були надані фотокартки, які були зроблені після реконструкції Недовесом стоків і після проведення експертизи. Очевидно намокання стіни будинку № АДРЕСА_1 в результаті атмосферних опадів, що підтверджується наданими фото та свідками.

Відповідач вважає і вимогу про влаштування вигрібної ями також незаконною, оскільки така яма є, вона була пред`явлена експерту на огляд, що підтверджують фото, долучені до відзиву.

Стосовно вимог про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, то відсутність причинного зв`язку між його наявністю та винними діями чи бездіяльністю відповідача є підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Крім того, представник відповідач ОСОБА_3 подала суду заяву про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог, оскільки заяви про порушення відповідачем її прав датуються з 2003 року. Так як встановлений законодавством строк позовної давності сплинув, просила суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог у повному обсязі.

08 лютого 2016 року ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області (головуючий суддя Сімчук С.Б.) було відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди та усунення перешкод в користуванні власністю та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області (головуючий суддя Сімчук С.Б.) від 10 червня 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника відповідача ОСОБА_6 .

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2016 року, головуючим суддею по справі призначено Кусік І.В. Провадження у справі було відновлено.

06 лютого 2017 року Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні власністю правонаступника відповідача - ОСОБА_4 .

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року було відстрочено ОСОБА_5 сплату нею судового збору за уточненим позовом до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_1 , про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди до ухвалення судового рішення у справі.

12 вересня 2017 року по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі. 06 лютого 2018 року провадження у справі було відновлено.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 березня 2018 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача.

17 вересня 2018 року провадження у справі було відновлено та продовжено зі стадії, на якій його було зупинено.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 25 лютого 2019 року до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_1 .

17 квітня 2019 року позивача було звільнено від сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 648/533/16-ц за його позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15 вересня 1989 року, зареєстрованого 15.07.1996 року в Херсонському БТІ в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером 243, Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 є власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку від 07 лютого 2001 року, зареєстрованого в Херсонському БТІ в реєстрову книгу № 2 за реєстровим номером 312, ОСОБА_6 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту узгодження та відновлення зовнішніх меж від 22 липня 2003 року, суміжними землекористувачами земельної ділянки є: від А до Б - земля загального користування, АДРЕСА_1 ; від Б до В - ОСОБА_6 ; від В до Г -Садівська сільська рада; від Г до А - ОСОБА_10 .

З висновку на погодження технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок (всього 36 чол.) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства № 1-12/19 від 02.02.2005 року, земельні ділянки, в тому числі, що розташована по АДРЕСА_3 , мають обмеження будівельного характеру, а саме: житлові будинки і господарські будівлі побудовані по межі присадибних ділянок, що є порушенням ДБН 360-92.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 26.06.1996 року, житловий будинок 1910 року забудови АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 .

Із заяв ОСОБА_1 (а.с.18-23 том.1), який згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від НОМЕР_4 є чоловіком позивача, вбачається, що останній неодноразово звертався до Садівської сільської ради з приводу порушення відповідачем правил добросусідства та вчинення останнім незаконних дій, що призводять до руйнації будинку позивача.

Актом від 23.03.2006 року комісія Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області зробила висновки про необхідність гр. ОСОБА_6 : перемістити огорожу, що знаходиться на спільній межі на відстані 1,20 м. від житлового будинку ОСОБА_5 - до 15.05.2006 року; пересадити кустарними на відстань не менше 1,0 м. від межі сусідньої земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 - до 15.05.2006 року; провести роботи по відведенню зливових вод з дахів гаражу, літньої кухні та житлового будинку з метою унеможливлення підмивання будинку ОСОБА_5 - до 15.05.2006 року. Гр. ОСОБА_5 рекомендовано звільнити від будівельних матеріалів земельну ділянку перед його житловим будинком зі сторони АДРЕСА_1 , що може впливати на затримку зливових вод і просадку будинку. Рекомендовано громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_5 використовувати свої земельні ділянки у відповідності до вимог ст. 103 Земельного кодексу України. Стосовно просадки будинку ОСОБА_1 та появи в його стелі тріщин, псування підлоги, комісія не може стверджувати, що це виникло внаслідок господарської діяльності ОСОБА_6 , так як будинок гр. ОСОБА_5 без фундаментний, 1910 року побудови і зазначені фактори могли виникнути через давність і недосконалість його побудови.

Актом від 17.02.2014 року, комісія Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області рекомендувала ОСОБА_6 : зрізати кущі та дерева, висаджені вздовж по межі в термін до 07.03.2014 року; вигул птиці перемістити на іншу сторону сараю - до 07.03.2014 року; провести роботи по відведенню -зливних вод з дахів гаражу, літньої кухні - до 07.03.2014 року. Громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_1 спільно вирішити питання щодо обрізки стовбура дерева, яке знаходиться біля гаража ОСОБА_6 , тому, що воно висаджене біля самої стіни, коріння якого можуть руйнувати фундамент, обирати способи використання своїх земельних ділянок відповідно до вимог ст. 103 Земельного кодексу України.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 28.07.1989 року Садівською сільської ради Білозерського району Херсонської області, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 29.04.2016 року Виконавчим комітетом Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, матеріалів спадкової справи № 457/2016 до майна померлого, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем після померлого є його дружина - ОСОБА_4 .

З довідок архівного сектору Білозерської РДА № 01-72/54 від 07.06.2016 року, № 01-72/127 від 26.12.2016 року, № 01-72/01 від 16.01.2017 року, вбачається, що документація стосовно будівництва гаража на земельній ділянці ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 відсутня.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 59 від 31 жовтня 2017 року по справі № 648/533/16-ц, розташування будівлі літ. «Б» з прибудовами літ. «б» та самовільною прибудовою не відповідає вимогам п.3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Будівництво прибудови, дані про яку відсутні в наданих матеріалах інвентарної справи, не відповідає вимогам ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Розташування будівлі гаражу літ. «Г» не відповідає вимогам п.п.3.25*, 7.50 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», а також ст. 41 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що підтверджується листом Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 13.07.2016 року № 334. Наявність вказаних в дослідницькій частині (питання один та два) порушень вимог ДБН в садибі АДРЕСА_4 , створюють перешкоди в нормальній експлуатації садиби АДРЕСА_1 . Власник земельної ділянки № АДРЕСА_4 не має змоги користуватися та розпоряджатися своєю ділянкою в повному обсязі без обмежень. Для усунення виявлених невідповідностей вимогам державних будівельних норм, які перешкоджають позивачу в нормальній експлуатації свого майна, необхідно:

- звільнити частину земельної ділянки АДРЕСА_7 площею 1,0 кв.м. від будівлі гаражу літ. «Г», який належить ОСОБА_4 , шляхом реконструювання (розбирання частини будівлі гаражу розмірами в плані 6,18х1,28+6,18х1,0) гаражу з розміщенням його на відстані 1,0 м від межі, суміжної з ділянкою № АДРЕСА_4 ;

-реконструювати систему організованого водовідводу з будівлі літ. «Б» з прибудовами, будівлі літ. «Г» у відповідності до вимог ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків та споруд»;

-організувати систему поверхневого водовідводу з ділянки АДРЕСА_4 у відповідності до вимог ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень», ДСТУ- Н Б В.2.5-61:2012 «Настанова з улаштування систем поверхневого водовідведення»;

-влаштувати вигрібну яму (в разі підтвердження її відсутності) у відповідності до вимог ДБН та санітарних норм.

Причиною пошкоджень конструктивних елементів житлового будинку АДРЕСА_4 є нерівномірне просідання його конструктивних елементів в результаті надмірного зволоження основи шляхом інфільтрації атмосферних опадів з вище розташованої по рельєфу ділянки АДРЕСА_4.

Вартість ремонтних робіт в житловому будинку АДРЕСА_4 , які виконані та які потрібно виконати для усунення пошкоджень, спричинених зволоженням, станом на жовтень 2017 року становить 70878 грн.

Система організованого водовідводу атмосферних опадів будинку АДРЕСА_10 відповідає вимогам розділу 4 ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків та споруд».

Конструктивні елементи вимощення будинку АДРЕСА_7 відповідають вимогам ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». Технічний стан вимощення характеризується як незадовільний.

Визначити відповідність конструктивних елементів фундаментів будинку АДРЕСА_4 не надається можливим у зв`язку з відсутністю проектної документації та вихідних даних для розрахунків розмірів фундаментів, глибини заглиблення, визначення їх несучої здатності.

Одночасно, житловий будинок знаходиться в експлуатації 107 років, тріщини в стінах будівлі, за винятком стіни лівого бокового фасаду, відсутні, що свідчить про достатню несучу здатність фундаментів та їх експлуатаційну придатність. Технічний стан фундаментів характеризується як задовільний.

Незадовільний технічний стан вимощення будівлі АДРЕСА_7 впливає на технічний стан житлового будинку, як складова частина всіх чинників надмірного зволоження основи житлового будинку № АДРЕСА_1 з боку лівої бокової межі, яка є суміжною з ділянкою № АДРЕСА_4 , розташованої вище по рельєфу та на якій відсутня система поверхневого відводу.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 03.03.2018 року Виконавчим комітетом Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, Свідоцтв про право на спадщину за законом від 05.09.2018 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після померлої є її чоловік - ОСОБА_1 .

З акту комісії депутатів Садівської сільської ради від 12.10.2017 року вбачається, що після судового засідання, яке відбулося 12.09.2017 року, ОСОБА_12 була проведена реконструкція відливів житлового будинку по АДРЕСА_4 . В ході судового розгляду свідок ОСОБА_13 сказала, що відливи у ОСОБА_5 встановлені неналежним чином, тобто, всі стічні води під час дощу потрапляти на відмостку будинку ОСОБА_5 , що підтверджується фото (а.с 61-65 том. 2).

Згідно акту комісії депутатів Садівської сільської ради від 20.11.2017 року вбачається, що 20 листопада 2017 року під час дощу, було знято відео та фото про те, що всі дощові опади не стікають під будинок ОСОБА_5 , а затримуються на території ділянки ОСОБА_4 . Крім того, з жолобу, який проходить по всьому периметру будинку ОСОБА_5 , всі дощові опади стікають по стінці в підвал позивача.

З фотокарток (а.с 65 том 2) вбачається, що стічна труба направлена з даху будинку АДРЕСА_4 таким чином, що всі опади спрямовуються під фундамент та пошкоджену відмостку цього ж будинку. При цьому, на нижній фотокартці видно, що на стіні будинку АДРЕСА_1 , яка замокає під час опадів, відсутні відливи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що до 2003 року ніяких проблем з відповідачем у них не було. Будинок був побудований в 1910 році, він має фундамент. Відмостку робили останній раз у 1989 році, яка в 2013 році відійшла від будинку, потріскалася та просіла. Літній душ відповідача стояв біля їхнього будинку два роки і в 2003 року відповідач його прибрав. На сьогоднішній день курей у відповідача немає. Відливи на будинку позивача були, потім їх зняли і повісили в 2005 році, по ним вода йде на город.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що вони в 2003 році зняли відливи і одразу ж їх повісили. На гаражі відповідача відливи встановлені не правильно і вода по ним тече в бік будинку позивача. Дерево вишні гіллям заходить на територію його двору через сітку, шовковиця відповідача росте прямо біля стінки гаража позивача і коріння цього дерева підняли відмостку і виросло дерево. З 2015 року птахи відповідача знаходяться на відстані 4 метрів від ділянки позивача. В 2003 році позивач помітив, що відмостка на його будинку дала тріщину.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що в 2000 році її батьки продали будинок Аврамовим, дерево шовковиця та гараж на той час вже були.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що відливи у сусідів зроблені не правильно, і вся вода стікає її брату (позивачу) у двір. На території брата виросла і шовковиця.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що в 2006 році вона була землевпорядником Садівської сільської ради. Вона склала акт і після цього ОСОБА_17 зробив відлив і тоді ж його перевіряли: вода текла в двір ОСОБА_25 бачила в будинку АДРЕСА_7 гнилу підлогу вздовж стіни з боку ОСОБА_18 . На уточнюючі питання пояснила, що на будинку позивача перед судовим засіданням у вересні 2017 року заглушок на відливах не було, а перед експертизою вже були.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона квартирантка ОСОБА_8 , вода з будинку стікає в бік річки і ніколи не стікає на двір ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_21 вказав, що допомагав Недовесам проводити ремонт в будинку, робив стяжку, утеплював будинок, замінював нижні планки 3-4 роки тому.

Свідок ОСОБА_22 розповіла суду, що шовковиця росте на земельній ділянці Русєва 30 років. 3-4 роки тому відповідач перенесла курей на 4 метри від будинку позивача. Душ від межі з сусідами відповідачі прибрали ще в 2003 чи 2004 роках.

Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що вона працює контролером Херсонгазу. У позивача захаращений двір, перед вікнами та у дворі каміння.

Надані суду фото (а.с. 116-129, 180-184, 261-262 том. 1) підтверджують пояснення сторін та свідків.

Відповідно до ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ч.1 ЦК України. Відповідно до ст. 5 ч. 1 ЦПК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Розглядаючи вимогу позивача щодо звільнення частини земельної ділянки АДРЕСА_7 площею 1,0 кв.м. від будівлі гаражу, який належить ОСОБА_4 , шляхом реконструювання гаражу з розміщенням його на відстані 1,0 м від межі, суміжної з ділянкою № АДРЕСА_4 , суд керується наступним.

Як вбачається з акту узгодження та відновлення зовнішніх меж від 22.07.2003 року, плану земельних ділянок по АДРЕСА_6 , кадастрового плану земельної ділянки землевласника ОСОБА_4 (а.с. 58 том. 1), гараж, який розташований на земельній ділянці АДРЕСА_4 , що належить відповідачу, не перетинає межу ділянки № АДРЕСА_1 , яка належить позивачу. При цьому, свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що в 2000 році її батьки продали будинок АДРЕСА_7 на той час вже був.

09.07.2019 року представником відповідача було подано заяву про застосування, відповідно до вимог ст. 256 ЦК України, строків позовної давності до заявлених позивачем вимог, так як заяви про порушення відповідачем її прав датуються з 2003 року. З урахуванням того, встановлений законодавством строк позовної давності сплинув, ОСОБА_3 просила суд відмовити позивачу в задоволенні його вимог у повному обсязі.

Положеннями ст.ст. 256 ч.1, 257 ч.1, 261 ч.1 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України визначено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів інвентарної справи № 22970 на будинок АДРЕСА_4 , гараж літ «Г» був побудований в 1986 році. Таким чином, на момент купівлі 15.09.1989 року, ОСОБА_5 будинку АДРЕСА_3 , підписання нею 22.07.2003 року акту узгодження та відновлення зовнішніх меж суміжними землекористувачами за адресою: АДРЕСА_4 , спору щодо розташування гаражу та порушення відповідачем межі земельної ділянки позивача не було. Ще в первинному позові ОСОБА_5 вказувала, що з 2003 року між сторонами виник конфлікт.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ще у 1989 році, з заявою про захист свого цивільного права або інтересу ОСОБА_5 звернулася до суду 27.01.2016 року, тобто після спливу встановленого законодавством строку позовної давності, клопотання про визнання причин пропущення позовної давності поважними позивачем не подано, навпроти, відповідачем заявлено вимогу про застосування строку позовної давності, то суд, з урахуванням положень ст. 267 ч.4 ЦК України дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині звільнення частини земельної ділянки АДРЕСА_7 площею 1,0 кв.м. від будівлі гаражу, який належить ОСОБА_4 .

Стосовно вимоги про реконструювання відповідачем системи організованого водовідводу шляхом встановлення жолобів для відведення атмосферних опадів та організації систему поверхневого водовідводу з ділянки АДРЕСА_4 у відповідності до вимог ДБН та вимоги спиляти дерева, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , які завдають шкоди належному ОСОБА_1 житловому будинку, суд дійшов наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні та не оспорюється сторонами, підтверджується показами свідка ОСОБА_16 , відповідачем вже встановлено відливи для відведення атмосферних опадів. Так само і спірні дерева вже спиляні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані вимоги позивача не порушують будь-яке його право, фактично спору з цього приводу між сторонами не існує, протилежного позивачем не доведено, а судом не встановлено, а отак , позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розглядаючи вимогу позивача про влаштування відповідачем вигрібної ями у відповідності до вимог ДБН та санітарних норм, суд бере до уваги пояснення відповідача та фото (а.с. 53, 54 том 2), з яких вбачається, що зливна яма у ОСОБА_4 наявна, вона розташована на відстані майже 15 метрів від межі позивача і жодним чином не порушує права ОСОБА_1 , що є підставою для відмови в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 70 978 грн. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн., суд дійшов висновку, що вказані вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.ст. 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд бере до уваги те, що будинок ОСОБА_1 побудований в 1910 році, відмостку, про руйнування якої заявляє позивач, робили останній раз у 1989 році, яка в 2013 році відійшла від будинку, потріскалася та просіла, про що вказала допитана як свідок ОСОБА_5 . При цьому, з актів комісії депутатів Садівської сільської ради від 12.10.2017 року та від 20.11.2017 року вбачається, що відливи на будинку ОСОБА_5 встановлені неналежним чином, тобто, всі стічні води під час дощу потрапляють на відмостку будинку ОСОБА_5 , що підтверджується фото (а.с 61-65 том. 2), а з жолобу, який проходить по всьому периметру будинку ОСОБА_5 , всі дощові опади стікають по стінці в підвал позивача.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що в силу вимог ст.ст. 80-81 ЦПК України, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача було спричинено шкоду майну позивача, а отак позовні вимоги і в цій частині задоволенню не підлягають.

Положеннями ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з аналізу положень глави 82 ЦК України, заявляючи вимогу про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, позивач має вказати, аргументувати та довести в чому полягає спричинена йому моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Як вбачається з заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, останній просить суд стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн. за спричинену моральну шкоду. При цьому, якими саме незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю ОСОБА_4 було спричинено моральну шкоду позивачу, останній не вказує. В чому саме полягає моральна шкода позивач не зазначив, чим обґрунтовано заявлений її розмір з матеріалів справи не вбачається.

Зважаючи на те, що в силу вимог ст.ст. 80-81 ЦПК України, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач своїми неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю спричинила позивачу моральну шкоду, а отак позовні вимоги і в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд керується положеннями ст. 141 ч.1, ч.2 п.2, ч.6 ЦПК України, згідно яких , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тож враховуючи те, що позивач, якого ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 17 квітня 2019 року було звільнено від сплати судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог в цивільній справі № 648/533/16-ц за його позовом до ОСОБА_4 , а отак , суд дійшов висновку про віднесення судових витрат за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 80-82, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 4 ч.1, 16 ч.1, 23 , 256 ч.1, 257 ч.1, 261 ч.1, 267, 1166, 1167 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 ) відмовити повністю в задоволенні його позову до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_9 ), про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення складено 16 липня 2019 року.

Суддя: Кусік І.В.