Справа №2-319/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 березня 2010 р.                                          Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                                    судді  Болоніної М.Б.

при секретарі                                                              Шараповій О.О.

за  участю  представника позивача                          ОСОБА_1

відповідача                                              ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вільногірська цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, в якому зазначає, що 04.11.1998 р. була приватизована квартира в АДРЕСА_1, на момент приватизації по паспортному обліку у квартирі було зареєстровано 2 особи – ОСОБА_3 та відповідач. 30.11.1998 р. між позивачем та громадянкою ОСОБА_3 було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

15.01.2003 р. ОСОБА_3 померла, відповідач, як власник зазначеної квартири, для переоформлення договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території до позивача не звертався.

Відповідно до ст.151 ЖК України власники квартири зобов’язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. У ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вказано, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Положеннями ч.4 ст.319 та ст.322 ЦК України встановлено, що власність зобов’язує і власник зобов’язаний утримувати належне йому майно.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572 (із змінами та доповненнями), споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Однак, відповідач своїх обов’язків щодо оплати не виконує, у зв’язку з чим його заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території станом 01.08.2009 р. склала 1325,68гр., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача та відшкодувати за їх рахунок витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги повністю.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, суму заборгованості не оспорював, суду пояснив, що договір з позивачем не укладав, заборгованість утворилась через його скрутний матеріальний стан.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі докази, в тому числі договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, укладений між сторонами 30.11.1998 р. (ар.с.5-6), довідку позивача від 16.10.2009 р. про факт приватизації квартири відповідача (ар.с.7), довідку позивача про паспортну реєстрацію ОСОБА_3 та її смерть (ар.с.8), довідку про склад сім’ї відповідача (ар.с.9), витяг з особового рахунку №1061039 по нарахуванню за житлово-комунальні послуги на ім’я ОСОБА_3 (ар.с.10), суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, не порушує прав інших осіб.

Згідно до ст.88 ЦПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати позивача по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30гр., які підтверджені документально (ар.с.1), а також підлягає стягненню в доход держави судовий збір (державне мито) в сумі 51гр.

Керуючись ст.ст.88,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.322,325 ЦК України,  п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. №572, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Виробниче об’єднання житлово-комунального господарства м.Вільногірська» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює у Верхівцевській дистанції шляху, мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь КП «ВО ЖКГ м.Вільногірська» (юридична адреса: 51700, м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Лен.Комсомолу, буд.53, банківські реквізити: р/р 26007123085061 ДГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 20240048) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 1325гр. 68коп. та у відшкодування судових витрат 30гр., всього 1355гр. 68коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51гр.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                    М.Б.БОЛОНІНА