Справа № 592/9179/19

                                                                       Провадження № 3/592/1484/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року                                                                м.Суми        

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобай О.І., за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.С., адвоката Безуглої К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Сумській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Суми, гр-на України, фізичної особи підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

07.06.2019 року, о 22:00 год., в м.Суми по Привокзальній площі, 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем “Toyota camry” державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

При розгляді справи ОСОБА_1 винним себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України не визнав і показав, що у вказаний час він їхав на автомобілі “Toyota camry” по проспекту Шевченка, в сторону залізничного вокзалу із своїми знайомими. Проїхавши перехрестя даного проспекту з вулицею Леваневського він був зупинений співробітниками патрульної поліції, які не повідомили про причину зупинки та в ході бесіди сказали, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння і запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Він погодився. На місці зупинки він продув у прилад у присутності понятих і прилад нічого не показав. Як йому здається булі нулі. Але не зважаючи на це відносно нього був складений протокол за нібито відмову від проходження огляду.

Судом, у присутності особи відносно якої розглядається протокол та у присутності його захисника був переглянутий диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського, який складав протокол і з якого вбачається, що після зупинки вищевказаного транспортного засобу “Toyota camry” за кермом перебував, як вподальшому було з`ясовано водій ОСОБА_1 на запитання якого про причини зупинки поліцейський повідомив, що його зупинили, оскільки при перестроюванні на проїзній частині він не включав показчики поворотів. В ході спілкування поліцейський повідомив, що у нього є підозри, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, із-за запаху алкоголю з порожнини рота і запропонував тому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу “Драгер”. ОСОБА_1 погодився. Після чого, поліцейським був викликаний ще один екіпаж патрульної поліції щоб надали допомогу у пошуку свідків. До прибуття другого екіпажу, на відео чітко видно та чутно, що мова у водія ОСОБА_1 була млява та епізодично у нього закривались очі, як у людини, яка хоче спати. Крім того, видно як декілька разів хода у нього була нестійка і його “заносило” в сторону. Ці ознаки давали підстави поліцейському запідозрити, що водій перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Крім цього, до приїзду другого екіпажу на відео чітко чутно, як водій ОСОБА_1 декілька разів пропонував поліцейському “вирішити питання без складання протоколу, натякаючи на гроші”, на що поліцейський його декілька разів попереджав, що за це передбачена кримінальна відповідальність. Також ОСОБА_1 неодноразово казав поліцейському, якщо той стане оформлювати відносно нього протокол, то він стане “пітляти”. Також для вирішення питання без протоколу попереджав поліцейського, що дуже добре знає його керівника поліції. Ще казав, що у разі складання протоколу він затягне розгляд справи мінімум на два місяці, натякаючи таким чином, на закінчення строків давності притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово зізнавався поліцейському, що він дійсно вживав алкогольні напої, але спочатку казав, що ввечері минулого дня, потім що вживав у день щоб “поправити здоров`є”. Чоловік, який їхав в автомобілі разом з ОСОБА_1 теж декілька разів підходив до них і питав чи вирішив ОСОБА_1 питання з поліцейським без протоколу і коли той не відповідав на це, то чоловік на підвищеному тоні сказав, що треба поскоріше вирішувати це.

Коли приїхав другий екіпаж патрульної поліції і було запрошено двоє свідків із мимо проїжджавшого автомобіля, то поліцейський у присутності цих двох свідків запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу “Драгер”. ОСОБА_1 попросив надати йому для огляду документи на прилад і такі документи йому були надані.

Далі поліцейський дістав мундштук для приладу, продемонстрував що він герметично запакований, та після розпаковки привівши прилад у робочий стан запропонував ОСОБА_1 дихнути у прилад. На що ОСОБА_1 став наполягати щоб цей прилад дали йому у руки. Поліцейський пропонував щоб той взявся за прилад для зручності і дихнув у нього. Але ОСОБА_1 продовжував наполягати, що дихне тільки, коли прилад дадуть йому у руки. В решті прилад надали в руки ОСОБА_1 , але замість того, щоб дихнути в прилад, ОСОБА_1 навмисно став вдихати повітря в себе. Поліцейські тричі казали, щоб він не вдихав повітря, а набрав повітря у груди і видихнув у прилад. Але ОСОБА_1 навмисно цього не робив і продовжував “вдихати” повітря тримаючи мундштук у роті. Поліцейські неодноразово попереджали ОСОБА_1 , що такі його дії свідчать, що він навмисно відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння і що за такі його дії буде складено протокол про відмову від огляду. Але ОСОБА_1 не виконував законних розпоряджень поліцейських і продовжував не “видихати” повітря, а “вдихав” повітря в себе, тримаючи мундштук у роті.

Після чого, відносно водія ОСОБА_1 поліцейськими був складений протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Розділом ІІ “Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015  № 1452/735 передбачено:

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Як вбачається із переглянутого в суді диску з відеозаписом, після зупинки у водія ОСОБА_1 була млява мова, хода у нього була нестійка, періодично очі у нього закривались начебто людина засипає, тому всі ці ознаки давали право поліцейським запідозрити, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння.

На вимогу водія, поліцейський надав тому свідоцтво про повірку робочого засобу.

Огляд на стан сп`яніння проводився у присутності двох свідків.

Дії водія ОСОБА_1 , які проявились у невиконанні розпоряджень поліцейських «видихати» повітря у прилад «Драгер» і замість цього він навпаки «вдихав повітря» тримаючи мундштук приладу у роті свідчать, що водій фактично відмовився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Виходячи зі змісту вказаного пункту Інструкції вбачається, що до медичного заклади водії направляються у разі їх відмови пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи незгоди з результатами такого огляду.

У даному ж випадку після запрошення двох свідків, коли поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, то ОСОБА_1 сказав, що буде проходити на місці зупинки, тим самим на власний розсуд він обрав спосіб огляду саме на місці зупинки та не виявив бажання проходити такий огляд у медичному закладі.

Такі дії свідчать, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Але під час проходженя огляду на стан сп`яніння на місці зупинки він вдався до своєрідних хитрощів начебто він продув у прилад, але прилад «нічого не показав» при цьому він не «видихав» повітря у прилад, а навпаки тримаючи мундштук приладу у роті він «вдихав» повітря в себе з метою щоб прилад не спрацював і таким чином намагався ввести в оману як поліцейських так і свідків.

Такі дії ОСОБА_1 розцінюються судом, як його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Під час судового розгляду, захисником заявлялось клопотання про допит у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначені у протоколі з метою з`ясування у них питання де саме писались їхні пояснення, які долучені до протоколу, оскільки на відеозапису цього не видно.

Судом було відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки із переглянутого диску з відеозаписом чітко вбачається, що вказані свідки були присутніми на місці зупинки, вони називали свої анкетні дані та у їх присутності водій ОСОБА_1 вчиняв вищеописані навмисні дії щодо ухилення від огляду на стан сп`яніння.

У відповідності з вимогами ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальнотсі або її захисник мають право заявляти клопотання про виклик свідків, але ці їх клопотання не підлягають обов`язковому задоволенню.

При розгляді даної справи не має необхідності допитувати у якості сівдків вказаних осіб, оскільки їхні письмові пояснення, які були долучені до матеріалів справи являються свого роду доказами у справі і оскільки суд не бере ці пояснення до уваги як докази, тому не має необхідності у їх допиті.

Суд, обґрунтовує свої висновки виключно на переглянутому відеозаписі і вказані свідки не зможуть доповнити більш, ніж встановлено із відеозапису щодо суті правопорушення.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Крім того, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (“O’Halloran and Francis v. the United Kingdom”) також зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі ? зокрема, як для даного випадку обов`язку відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У судовому засіданні, зібраними патрульною поліцією доказами, а саме відеозаписом з боді-камери поліцейського було доведено поза будь-яким розумним сумнівом винуватість водія ОСОБА_1 у тому, що він відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши у судовому засіданні усі вищенаведені докази та надавши аналіз цим доказам у даному рішенні, доходжу висновку про повну відповідність дій співробітників поліції вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції” і повну доведеність вини водія ОСОБА_1   у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу співробітників поліції у встановленому законом порядку, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КпАП України.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність при розгляді справи не встановлено.

Враховуються характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність вважаю, що ОСОБА_1 повинен бути підданий адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням його права керування транспортними засобами і з нього підлягає стягненню судовий збір у відповідності з вимогами ст.401 КпАП України у розмірі 384,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, …а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч.1 і 2 ст.308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Керуючись ст.ст.401 , ч.1 ст.130 КпАП України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в порядку ст.401 КпАП України на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. за наступними реквізитами: Одержувач – ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 ЄДРПОУ – 37993783 Банк одержувача – Казначейство України (ЕАП) МФО – 899998 Рахунок – 31211256026001 Код платежу – 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляціного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                О.І. Чернобай