ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року                                                                                      Справа № 906/837/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. ,  суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маліченко Г.В. - адвокат, представник згідно договору про надання професійної

                       правничої допомоги від 18.04.2019р. та ордеру серії ДП №2684/006 від 12.07.2019р.

від відповідача: Андросович А.В.

                       Трофімов А.В. - адвокат, представник за ордером серії ЖТ№068804 від 04.06.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Андросовича Михайла Володимировича, м.Житомир

на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 07.05.19р. суддею Шніт  А.В. о 13:31 год. у м.Житомирі, повний текст складено  15.05.19р.

у справі № 906/837/17

за позовом Фізичної особи - підприємця Олексюка Сергія Леонідовича, м.Дніпро

до   Фізичної особи - підприємця Андросовича Михайла Володимировича, м.Житомир

про стягнення 278880,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 позов Фізичної особи - підприємця Олексюка Сергія Леонідовича до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 278880,00грн. - задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Андросовича Михайла Володимировича на користь Фізичної особи - підприємця Олексюка Сергія Леонідовича 278880,00грн. боргу, 4183,20грн. витрат по сплаті судового збору та 8580,00грн. витрат за проведення експертизи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Михайло Володимирович звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також, просить вирішити питання судових витрати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права;

- зазначає, що відповідач на позовну заяву подав відзив, в якому зазначив, що між відповідачем та ФОП ОСОБА_3 взагалі ніяких договірних відносин не було та будь-яка господарська діяльність з цим суб`єктом ніколи не проводилась, вказані в накладній товари ніколи відповідачем не отримувались, жодних доручень на отримання товару нікому не надавав і взагалі подібні товари ніколи ні у кого не замовляв. Про договір поставки №СТ - 000023 від 19.03.2015р. та накладну №БТ -12535 від 08.04.2015р. відповідачу взагалі нічого не відомо, а підписи в цих документах йому не належать, що може бути підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи;

- зауважує, що відповідно до висновку Житомирського НДЕКЦ №1/2162 від 27.03.2018р. було проведене експертне дослідження щодо приналежності підписів в договорі та накладній відповідачу та у категоричній формі надана відповідь "підпис від імені ОСОБА_1 у графі біля друкованого тексту " ОСОБА_1 " договору поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Получил(а)" видаткової накладної №ЮТ-12535 від 08.04.2015р. виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою". Експерт М.А. ОСОБА_5 за клопотанням представника позивача був опитаний в судовому засіданні та надав вичерпні відповіді щодо застосованих ним методики дослідження зразків почерку та підписів та жодних сумнівів щодо достовірності результатів під час його допиту не виявлено;

- вказує, що з огляду на особливу наполегливість представника позивача щодо призначення комісійної почеркознавчої експертизи та значну тривалість часу розгляду справи з метою прискорення її розгляду відповідач не заперечив щодо проведення іншої експертизи, при цьому жодні зазначені в клопотанні підстави для проведення комісійної почеркознавчої експертизи не знайшли свого підтвердження та наведені обставини, які на думку представника позивача викликали сумніви щодо достовірності висновку Житомирського НДЕКЦ виявились надуманими та нічим не обґрунтованими. Таким чином вважає, що  комісійна почеркознавча експертиза була призначена судом без жодного обґрунтування неповноти або неправильності експертного дослідження №1/2162 від 27.03.2018р.;

- зауважує, що за наслідками проведення комісійної почеркознавчої експертизи експерти  прийшли до висновків, що підписи від імені ОСОБА_1 : у графі " ОСОБА_1 " у стовбці "Покупець Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 " на зворотній стороні у договорі поставки №СТ -00023 від 19.03.2015р. та у графі " ОСОБА_6 (а)" у "расходной накладной №БТ -12535 от 08.04.2015 года" виконані ОСОБА_1 ";

- обґрунтовує, що дослідницька частина експертних досліджень проведена за різними ознаками, при цьому висновок комісійної експертизи не спростовує жодних встановлених у першому висновку експерта істотних розбіжностей досліджуваних підписів в порівнянні з експериментальними та умовно-вільними зразками підписів, на підставі яких експерт ОСОБА_7 прийшов до висновку, що досліджувані підписи виконані іншою особою;

- вважає, що мотивація суду першої інстанції про прийняття лише висновку №21129-21131/18-32 від 12.03.2019р. так як в дослідженні приймали участь три експерти не відповідає вимогам ст.104 та ст.86 ГПК України, так як рішення не містить будь-якого обґрунтування щодо відхилення судом висновку експерта №1/2162 від 27.03.2018р., отже достовірність даного експертного висновку під сумнів не поставлена. За наявності двох взаємовиключних експертних висновків і наявності лише оригіналу накладної з підписом відповідача, без наведення мотивів відхилення експертного висновку №1/2162 від 27.03.2018р. достовірність якого не спростована та не поставлена під сумнів свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам у справі, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

- констатує, що таким чином позивачем не надано достовірних доказів укладання договору поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. та відвантаження товару відповідачу за накладною №БТ-12535 від 19.03.2015р., а судом не здобуто достатніх та достовірних доказів, які б беззаперечно підтвердили укладання договору поставки і здійснення господарської операції оформленої накладною БТ - 12535 від 08.04.2015р., що призвело до ухвалення, на думку відповідача, незаконного та необґрунтованого рішення;

- щодо порушення норм матеріального права, зокрема, зазначає, що пунктом 1 договору визначено його предмет, а саме постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар (товар), а покупець зобов`язується та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємними частинами цього договору. По зазначеному у видатковій накладні №БТ-12535 від 08.04.2015р. найменуванню товару не можливо встановити родові ознаки вказаного обладнання, його призначення, серійні номери, технічні характеристики, відсутня у справі будь-яка технічна документація на обладнання, що не відповідає вимогам ст. 266 ГК України;

- додає, що, крім того, в змісті накладної відсутні будь-які посилання на договір поставки №СТ - 000023 від 19.03.2015р., що свідчить про відсутність будь-якого зв`язку між вказаним договором і накладною;

- звертає увагу, що предметом поставки зазначені мотоблоки "Кентавр" МБ2060Д-3, що очевидно є технічно складними пристроями, які повинні мати унікальні серійні номери, відповідну технічну документацію та гарантійні талони, проте жодної технічної документації на нібито поставлені мотоблоки до позову не додано; більше того, представники позивача підтвердили, що технічна документація у них взагалі відсутня, що, на думку позивача, свідчить або про фіктивність такої поставки або про передання товару іншій особі.

Також, до Північно - західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання від 04.06.2019р. про призначення у справі повторної комісійної почеркознавчої експертизи, на розгляд якої відповідач просить поставити наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 ." в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?;

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" Фізичній особі-підприємцю Андросовичу Михайлу Володимировичу або іншій особі?

Крім того, до Північно - західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання від 04.06.2019р., в якому просить, на підставі ст.ст.89, 169, 170 ГПК України, викликати зазначених у клопотанні експертів з метою одночасного їх допиту в судовому засіданні.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/837/17 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю.,  суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М..

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №906/837/17/2583/19 від 06.06.2019р. матеріали справи №906/837/17 витребувано з Господарського суду Житомирської області.

18.06.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/837/17.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Андросовича ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 та призначено справу №906/837/17 до розгляду на 16.07.2019р. об 16:00год..

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р.  01-04/551, у зв`язку із перебування у відпустці  судді-члена колегії по справі №906/837/17 - Тимошенка О.М. у період з 26.06.2019р.  по  02.08.2019р.  включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №906/837/17.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №906/837/17 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя  Савченко Г.І..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Андросовича ОСОБА_8 на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя     Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя  Савченко Г.І..

В судовому засіданні 16.07.2019р. представник скаржника підтримав подані ним клопотання про призначення у справі повторної комісійної почеркознавчої експертизи, клопотання про виклик експертів та надав відповідні пояснення на їх обґрунтування.

В судовому засіданні 16.07.2019р. представник позивача заперечила проти клопотань представника відповідача про призначення у справі повторної комісійної почеркознавчої експертизи та клопотання про виклик експертів.

Розглянувши зазначені вище клопотання відповідача про призначення у справі повторної комісійної почеркознавчої експертизи та клопотання про виклик експертів колегія суддів відхиляє їх та зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.98, 99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Пунктом 1.2.13  Наказу №53/5 від 08.10.1998р. Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" встановлено, що відповідно до процесуального законодавства України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018р. у справі №906/837/17 призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, за результатами якої було отримано висновок експертів №21129-21131/18-31 від 12.03.2019р. та ілюстративні таблиці на 11 арк. (а.с.126-136, т.2), яким було надано ґрунтовні висновки на поставлені запитання.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання відповідача про призначення повторної комісійної почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для призначення повторної комісійної судової експертизи, та, окрім іншого, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Крім того, слід звернути увагу на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Колегія суддів, враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, дійшла висновку, що для вирішення спору у даній справі у суду відсутня потреба у проведенні повторної комісійної судової почеркознавчої експертизи.

Також, відповідно до ч.3 ст.98 ГПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку .

В той же час, відповідачем не обґрунтовано причин необхідності виклику експертів в судове засідання, зокрема не наведено причин необґрунтованості наданих висновків та не надано питань, які скаржник хоче роз`яснити у експертів.

Слід зазначити, що при розгляді справи місцевим господарським судом в судовому засіданні 18.06.2018р. судовим експертом Яновичем М.А. було надано пояснення відносно висновку №1/2162 від 23.07.2018р..

Водночас, з метою дотримання балансу інтересів сторін та принципу рівності та змагальності учасників процесу, а також з метою уникнення будь - якого сумніву у стороннього спостерігача,  судом першої інстанції проведення комісійної судової експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, щодо чого в учасників провадження заперечень не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для виклику експертів, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Крім того, ст.104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст.86 цього Кодексу.

Представник скаржника в судовому засіданні 16.07.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 16.07.2019р. підтримав позицію свого представника.

Представник позивача у письмовому відзиві від 05.07.2019р. на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 16.07.2019р. заперечила проти її доводів, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 19.03.2015р. між Фізичною особою-підприємцем Олексюком Сергієм Леонідовичем (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Андросовичем Михайлом Володимировичем (покупець) укладено договір поставки №СТ-000023 (далі - договір), згідно п.1.1 якого продавець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною договору (а.с.46, т.1).

Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначається у накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними. Оплата за товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 20 банківських днів з моменту поставки товару за накладною. Оплата здійснюється банківським переказом на рахунок постачальника, зазначений у розділі 8 "Місцезнаходження та реквізити сторін" даного договору. Платіжне зобов`язання покупця вважається виконаним після зарахування коштів на банківський рахунок постачальника. У випадку не оплати товару протягом 20-ти банківських днів, товар має бути повернуто протягом 5 календарних днів постачальнику силами та за рахунок покупця. Постачальник зменшує суму заборгованості покупця на вартість повернутого неоплаченого товару. За письмовою згодою постачальника термін оплати за товар може бути продовжено на наступні 20 банківських днів (п.п.2.1-2.4 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (склад постачальника) - м.Дніпропетровськ згідно з правилами Інкотермс-2010. Обов`язок постачальника по поставці товару вважається виконаним у момент передачі партії товару покупцю або перевізнику.

У відповідності до п.3.2 договору, доставка товару здійснюється за домовленістю сторін, транспортом покупця, транспортом постачальника або найманим транспортом в кількості та номенклатурі, відповідно до накладних. Доставка товару здійснюється за рахунок покупця, якщо про інше не буде повідомлено сторін.

Згідно п.п.3.3-3.5 договору, в момент приймання товару, покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами Інструкції №П-6, затвердженою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. та Інструкції №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді СРСР від 25.04.1966р. з урахуванням особливостей встановлених договором. Претензії з приводу некомплектності, якості або дефектів товару приймаються протягом 5 календарних днів з моменту відвантаження товару постачальником. Уразі пропуску цього терміну, товар вважається прийнятим покупцем за належною кількістю, комплектністю та якістю. Після отримання товару, покупець підписує накладну та направляє цінним листом на поштову адресу постачальника протягом 3 календарних днів.

Пунктами 4.1, 4.4 договору сторонами встановлено, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Сторони зобов`язані раз на півроку проводити звірку взаємних розрахунків. Для цього одна із сторін направляє іншій два оригінали акту-звірки взаємних розрахунків засобом поштового зв`язку у формі цінного листа. Сторона яка отримала акт звірки, зобов`язана його підписати та повернути один екземпляр протягом 5 робочих днів з моменту підписання.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань (п.6.1 договору).

Договір поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. підписаний сторонами.

Згідно видаткової накладної №БТ-12535 від 08.04.2015 (а.с.47, т.1) ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис на накладній, отримав від ФОП ОСОБА_9 товар (мотоблок Кентавр МБ2060Д-3 у кількості 20 шт., за ціною 13944,00грн.) на загальну суму 278880,00грн..

Однак, внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару перед ФОП ОСОБА_9 утворилась заборгованість, яка становила за даними позивача 278880,00грн..

За вказаних обставин, ФОП ОСОБА_9 звернувся до Господарського суду Житомирської  області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. в розмірі 278880,00грн..

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/837/17 та призначено розгляд справи, тощо.

10.10.2017р. на адресу Господарського суду Житомирської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити позивачу в задоволенні позову за безпідставністю (а.с.19-21, т.1).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.10.2017р. у справі №906/837/17 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 ." в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?;

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи та до отримання висновку експерта.

05.04.2018р. до Господарського суду Житомирської області від Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов супровідний лист із додатками, а саме: висновок експерта від 27.03.2018р. №1/2162 (а.с.130-137, т.1).

15.12.2017р. набрали чинності зміни до ГПК України, внесені Законом України №2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до п.9 п.1 Перехідних положень якого, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.04.2018р. поновлено провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання у справі 15.05.2018р..

02.05.2018р. за вх.№02-44/470/18 на адресу Господарського суду Житомирської області від ФОП Олексюка С.Л. надійшло клопотання про призначення додаткової комісійної судової експертизи та заява про забезпечення позову.

10.05.2018р. за вх.№6245 на адресу Господарського суду Житомирської області від представника ФОП Андросовича М.В. надійшла заява про забезпечення судових витрат від 08.05.2018р.

Надалі, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.05.2018р. в задоволенні заяви ФОП Олексюка ОСОБА_10 Леонідовича від 27.04.2018р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача та грошові кошти в розмірі 283063,20грн. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.05.2018р. в задоволенні заяви ФОП Андросовича М.В. від 08.05.2018р. про забезпечення судових витрат відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.06.2018р. у даній справі призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Житомирському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 " в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 46 на звороті) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 47) Фізичній особі-підприємцю Андросовичу ОСОБА_11 або іншій особі?

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.06.2018р. провадження у справі зупинено до закінчення проведення комісійної судової експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Житомирської області.

12.07.2018р. до Господарського суду Житомирської області надійшов лист №925/18-25/1348-18 від 06.07.2018р. про відсутність у Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз можливості провести судово-почеркознавчу експертизу комісією експертів у зв`язку з тим, що у Житомирському відділенні КНДІСЕ працює тільки один експерт за цією спеціальністю.

07.08.2018р. до Господарського суду Житомирської області від Житомирського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи №906/837/17.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2018р. провадження у справі поновлено, призначено судове засідання для визначення експертної установи для проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи у справі.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018р. у справі №906/837/17 призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 " в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 46 на звороті) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 47) Фізичній особі-підприємцю Андросовичу ОСОБА_11 або іншій особі?

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018р. провадження у справі зупинено до закінчення проведення комісійної судової експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Житомирської області.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.10.2018р. поновлено провадження у справі та призначено засідання суду для розгляду клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №21129/21130/21131/18-32 від 12.10.2018р. про надання додаткових матеріалів, погодження терміну виконання експертизи та її оплати.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.11.2018р. клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №21129/21130/21131/18-32 від 12.10.2018р. про надання додаткових матеріалів, погодження терміну виконання експертизи та її оплати задоволено; погоджено термін виконання експертизи у строк понад 90 днів, але не пізніше другого кварталу 2019 року; провадження у справі №906/837/17 зупинено до отримання результатів судової експертизи та надходження матеріалів справи до Господарського суду Житомирської області; матеріали справи повернуто Київському науково - дослідному інституту судових експертиз для проведення експертизи.

21.01.2019р. до Господарського суду Житомирської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №906/837/17 та клопотання №21129/21130/21131/18-32 від 15.01.2019р. про надання додаткових матеріалів та оплати експертизи.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.01.2019р. поновлено провадження у справі та призначено засідання суду для розгляду клопотання №21129/21130/21131/18-32 від 15.01.2019р..

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.02.2019р. клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №21129/21130/21131/18-32 від 15.01.2019р. про надання додаткових матеріалів задоволено частково; провадження у справі №906/837/17 зупинено до отримання результатів судової експертизи та надходження матеріалів справи до Господарського суду Житомирської області.

18.03.2019р. до Господарського суду Житомирської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист із додатками, а саме: висновок експертів №21129-21131/18-31 від 12.03.2019р. (а.с.124-137, т.2).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.03.2019 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.04.2019р. підготовче засідання призначено на 24.04.2019р..

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.04.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 24.04.2019 про виклик у судове засідання судових експертів; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/837/17 до судового розгляду по суті.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (ст.664 ЦК України).

Відповідно ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, аналізуючи вище викладене слід дійти висновку про те, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2015р. між Фізичною особою-підприємцем Олексюком Сергієм Леонідовичем (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Андросовичем Михайлом Володимировичем (покупець) укладено договір поставки №СТ-000023 (договір), за умовами якого позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною договору (п.1.1).

На виконання умов договору, за видатковою накладною №БТ-12535 від 08.04.2015р. відповідач, про що свідчить його підпис на накладній, отримав від позивача товар (мотоблок Кентавр МБ2060Д-3 у кількості 20 шт., за ціною 13944,00грн.) на загальну суму 278880,00грн..

Згідно п.2.2 договору оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу на 20 банківських днів з моменту поставки товару за накладною.

Таким чином, враховуючи положення п.2.2 договору слід дійти висновку, що відповідач мав розрахуватися з позивачем у строк до 12.05.2015р. (включно).

Однак, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить за даними позивача 278880,00грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

Докази погашення заборгованості відповідача перед позивачем у матеріалах справи відсутні.

За вказаних та встановлених судом обставин та беручи до уваги умови договору поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р., які встановлюють обов`язок проведення повного розрахунку за отриманий товар протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару покупцем та відсутність будь-яких доказів проведення розрахунків відповідачем за отриманий товар, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 278880,00грн. належними та допустимими доказами у справі.

Водночас, судом не беруться до уваги покликання відповідача щодо неналежності підписів на договорі та видатковій накладній №БТ-12535 від 08.04.2015р., враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.10.2017р. у справі №906/837/17 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 " в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?;

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

05.04.2018р. до Господарського суду Житомирської області від Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов супровідний лист із додатками, а саме: висновок експерта від 27.03.2018р. №1/2162, згідно якого експертом встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі біля друкованого тексту " ОСОБА_1 " договору поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. та у графі " ОСОБА_6 (а)" видаткової накладної №БТ-12535 від 08.04.2015р. виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2018р. у справі №906/837/17 призначено комісійну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- чи належить підпис поруч з написом " ОСОБА_1 " в п.8 договору поставки СТ-000023 від 19.03.2015р. (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 46 на звороті) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

- чи належить підпис в графі "Получил(а)" в "расходной накладной №БТ від 08.04.2015" (том 1 аркуш справи №906/837/17 - 47) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 або іншій особі?

18.03.2019р. до Господарського суду Житомирської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів №21129-21131/18-31 від 12.03.2019р. та ілюстративні таблиці на 11 арк. (а.с.126-136, т.2).

Відповідно до результатів комісійної судової експертизи експертами встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у графі біля друкованого тексту " ОСОБА_1 " договору поставки №СТ-000023 від 19.03.2015р. та у графі "Получил(а)" видаткової накладної №БТ-12535 від 08.04.2015 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів та виконані ОСОБА_1 .

Також, експертами зазначено, що стосується виявлених розбіжних ознак, то вони не суттєві, на категоричний негативний висновок експертів не впливають і пояснюються значною варіаційністю підписного почерку ОСОБА_1 , що не проявились у наданих на дослідження зразках.

З огляду на викладене вище та те, що вказані висновки здійснено судовими експертами в межах комісійної судової почеркознавчої експертизи (висновок №21129-21131/18-31 від 12.03.2019), до складу комісії входили три судові експерти, судом взято до уваги саме цей висновок експертів під час розгляду даного спору.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що відповідачем не спростовано обґрунтувань, які покладені в основу оскаржуваного рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Андросовича Михайла Володимировича, м.Житомир залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.05.2019р. у справі №906/837/17 - без змін.

2. Справу №906/837/17 повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "18" липня 2019 р.

Головуючий  суддя                                                                      Павлюк І.Ю.

Суддя                                                                                              Демидюк О.О.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.