Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #80371503

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/3001/19


Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:                                                  Гінди О.М.

суддів:                                                                      Заверухи О.Б, Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань –                   Чопко Ю.Т.

представника позивача –                                            Волоховського О.І ОСОБА_1

представника відповідача –                                       Кондрин І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення  Львівського окружного адміністративного суду  від 05 лютого 2019 року (головуючий суддя: Брильовського Р.М., місце ухвалення – м. Львів, дата складення повного тексту рішення – 11.02.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області   про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, –

встановив:

ОСОБА_2 12.06.2018 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку та зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням пенсійного віку з моменту звернення з заявою – 04.09.2017.

Обґрунтовує позов тим, що позивач 04.09.2017 звернувся із заявою до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.    Однак, 12.10.2017 рішенням Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області було відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії, з підстав відсутності у позивача загального стажу для призначення даного виду пенсії, оскільки загальний трудовий стаж позивача складає 20 років 2 місяці 1 день при необхідному не менше 21 рік 6 місяців. Позивач не погоджується із відмовою, оскільки відповідачем не було враховано період роботи позивача з 07 серпня 1987 року по 28 лютого 1990 року на дільниці № 7 у Дрогобицькому спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні, яка знаходилась на Дашавському заводі технічного вуглецю. Вказує, що його стаж    з шкідливими умовах праці за Списком № 1 складає 8 років 8 місяців 11 днів, а загальний трудовий стаж становить більше 21 року 6 місяців, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позов задоволено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв незаконне рішення, оскільки загальний стаж позивача становить 20 років 2 місяці 1 день, а необхідний загальний стаж роботи для призначення пенсії становить – 21 рік 6 місяці, тобто загальний стаж роботи позивача не є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.


Представник позивача - ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, пояснення надала аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Волоховський О.І. у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволеною, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 вересня 2017 року позивач звернувся до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.

Стрийське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області 12 жовтня 2017 року за результатами розгляду заяви прийняло рішення № 8    про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 зазначено, що загальний трудовий стаж роботи позивача становить 20 років 2 місяці 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч. ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити оскільки, в позивача наявний достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за  списком № 1  виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Отже, однією з умов для призначення пенсії позивачу, згідно п. «а» ч. 1 ст. 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення», є необхідність мати загальний стаж роботи не менше 21 року 6 місяців.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач 04.09.2017 звернувся до Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Згідно Рішення Стрийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 8 від 12.10.2017 відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. Підставою для відмови в призначенні пенсії, стало недостатність загального стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, встановленого  абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю,  ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1 (а. с. 68-70), позивач працював: з 03.04.1984 по 20.11.1984 трактористом у СГ Райсільгоспхімія (07 місяців 18 днів); з 25.02.1985 по 22.05.1985 слюсарем по ремонту вагонів та помічником машиніста в Управлінні виробничо-технологічної комплектації (02 місяці 28 днів); з 05.08.1987 по 28.02.1990    слюсарем у Дрогобицькому спецрембуд управлінні (02 роки 06 місяців); з 01.03.1990 по 05.12.1990 у Львівському обласному об`єднанні молодіжно-комсомольських трудових формувань, Стрийський філіал (09 місяців 05 місяців); з 28.01.1991 по 13.03.1997 у ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» (6 років 1 місяць 6 днів); з 24.07.2004 по 01.11.2005 підсобним робітником 2 розряду у ЗАТ «Прогрес-технобуд» (01 рік 01 місяць 01 день); з 25.12.2009 по 06.09.2012 слюсарем 2 розряду у ДП «Дашавський завод композиційних матеріалів» (2 роки 5 місяців 7 днів); з 14.09.2012 по 15.04.2013 перебував на обліку в Стрийському міськрайонному центрі зайнятості (07 місяців 02 дні); з 18.07.2015 по 09.11.2015 різноробочим у ТОВ «Транс інвест» (03 місяці 22 дні); з 22.11.2016 по 31.07.2017 конролером у ТОВ «Бастіон-Сервіс» (08 місяців 14 днів).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані періоди роботи зараховано пенсійним органом до загального трудового стажу.

Також враховано навчання позивача з 01.09.1981 по 15.07.1983 (01 рік 10 місяців 15 днів) та проходження військової служби з 03.06.1985 по 16.05.1987 (01 рік 11 місяців 14 днів).

Щодо покликання позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що пенсійним органом не зараховано до зального стажу, роботу за договором про надання послуг на УБМР «Укргазспецбудмонтаж», то суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно індивідуальних відомостей на застраховану особу Форми ОК-5, позивачу  враховано до загального трудового стажу період роботи на УБМР «Укргазспецбудмонтаж» з 07.06.2014 по 31.03.2015 рік (09 місяців 24 дні), вказану обставину відповідачем не заперечуються.

Однак, враховуючи вищевикладене, загальний трудовий стаж позивача становить 20 років 2 місяці 1 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, який має становити 21 рік 6 місяців.

Як зазначено вище, серед періодів, які зараховано пенсійним органом до загального стажу позивача, є зарахований період роботи на посаді слюсаря в Дрогобицькому спецрембуд управлінні з 05.08.1987 по 28.02.1990, а тому суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійшов помилкового висновку про повторне зарахування цього періоду в загальний стаж.

Крім цього, суд першої інстанції у своєму рішенні не визначив наявний загальний трудовий стаж ОСОБА_2 , який дає право останньому на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення» і як наслідок, дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки на момент звернення ОСОБА_2 до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, у позивача був відсутній необхідний загальний стаж роботи (21 рік і 6 місяців) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні  позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року № 813/2457/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, у яких постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.



Суддя-доповідач: О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

В. В. Ніколін

    Повне судове рішення складено 18.07.2019.




























Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація