ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 липня 2019 року  м. ОдесаСправа № 916/1002/19

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця”

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19

по справі №916/1002/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН”

до Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця”

про стягнення 167 073,15 грн.,-

(суддя першої інстанції: Смелянець Г.Є., дата та місце ухвалення рішення: 29.05.19, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

В квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське  підприємство “НІБУЛОН” (далі – ТОВ СП «НІБУЛОН») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” (далі – АТ «Українська залізниця») штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, розмір якого, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог (відповідь на відзив за вх.№9081/19 від 10.05.2019), становить 167   073,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням терміну доставки вантажу під час перевезення за залізничними накладними №№52302718 від 13.10.2018, 52292166 від 13.10.2018, 52292182 від 13.10.2018, 44637353 від 20.10.2018, 52426376 від 21.10.2018, 52435377 від 22.10.2018 (досильна накладна №44711067 від 27.10.2018), 44724409 від 28.10.2018, 44732923 від 29.10.2018, 52575628 від 29.10.2018 (досильна накладна №40572117 від 08.11.2018).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 (суддя – Смелянець Г.Є.) позов ТОВ СП “НІБУЛОН” задоволено, стягнуто з АТ “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Одеська залізниця” на користь ТОВ СП  “НІБУЛОН” штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 167   073 (сто шістдесят сім тисяч сімдесят три) грн. 15 коп., 2   506 (дві тисячі п`ятсот шість) грн. 10 коп. судового збору.

Частково не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ «Українська залізниця» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2019 – скасувати та прийняти нове, яким відмовити ТОВ СП «НІБУЛОН» у стягненні з АТ «Українська залізниця» штрафних санкцій за несвоєчасність доставки вантажів у сумі 87   679,84 грн.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції про стягнення з ПАТ «Українська залізниця» штрафу у сумі 167   073,15 грн., вважає його незаконним, необґрунтованим, прийнятим з суттєвим порушенням матеріального права при неповному з`ясуванні обставин та таким, що підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що в розрахунках позивачем необґрунтовано завищено суми провізної плати, що є похідною завищення сум штрафів за прострочення термінів доставки.

АТ «Українська залізниця» з посиланням на п.116 Статуту залізниць України зазначає, що штраф за несвоєчасну доставку вантажів розраховується у певному відсотковому відношенні (в залежності від строків прострочення доставки) до провізної плати, яка згідно закріплених в додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, Пояснень щодо заповнення накладної визначається залізницею в графі 31 відповідної накладної.

Відповідач зазначає, що позивачем не було врахованого встановленого порядку, у зв`язку з чим здійснено розрахунок суми штрафу за окремими накладними, виходячи із загальної суми сплачених відправником за здійснення відповідного перевезення коштів, визначеної в графі 34 накладної, тобто, з урахуванням окрім провізної плати також інших розрахованих залізницею зборів, що не відповідає закріпленому в ст. 116 Статуту порядку нарахування штрафу, а тому є неправомірним.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №916/1002/19 за апеляційною скаргою АТ „Українська залізниця” на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19, розгляд справи вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні   без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

09.07.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ СП «Нібулон» надійшов відзив на апеляційну скарну, в якому апелянт заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу – без задоволення.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2018 між АТ “Українська залізниця” (перевізник) та ТОВ СП “Нібулон” (замовник) укладено договір про надання послуг № 09829/ЦТЛ-2018.

Предметом вказаного договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно з п. 2.3.7. Договору, перевізник зобов`язаний надавати вагони в технічно справному стані для виконання вантажних операцій Замовником.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору.

- плати за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Згідно з п. 3.2.2. Договору, при замовленні вагону Перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) Замовник сплачує:

- плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником Тарифів на дату відправлення вантажу;

- плату за перевезення порожнього вагону Перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів,

- плату за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1;

- компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифи з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до тарифів Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору.

Згідно з умовами п.4.1. розрахунки за цим Договором здійснюються через філію “Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень” ПАТ “Укрзалізниця”.

У п.4.13. договору встановлено, що податкові накладі складаються в електронному вигляді Перевізником за першою подією та реєструються в ЄРПН у порядку, встановленому Податковим кодексом України. У разі коригування сум податкових зобов`язань, а також у разі виправлення помилок, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в електронному вигляді та надається Замовнику для реєстрації в ЄРПН. Зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригувань в ЄРПН доступні Замовникам в електронному вигляді.

Згідно з п. 12.1. Договору, Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС “Месплан” або АС “Клієнт УЗ”, або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

На підставі залізничної накладної №5302718 вагони залізничні 13.10.2018 відправлено зі станції Сватово Донецької залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах №№95642559, 95329363, 95366464, 95523254, 95798211, 95800215, 95645917 за накладною №52302718 від 13.10.2018 сплинув о 00 год. 00 хв. 19.10.2018. Вантаж прибув 25.10.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 25.10.2018 о 18:25 год. Вантаж одержано позивачем 25.10.2018 о 19:51год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 59   334,26 грн. від 28.12.2018р. за вих.№17904/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 59   334,26 грн.

Крім того, на підставі залізничної накладної №52292166 вагони залізничні 13.10.2018 відправлено зі станції Сватово Донецької залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах №№58568445, 58563545 за накладною №52292166 від 13.10.2018 сплинув о 00 год. 00 хв. 19.10.2018. Вантаж прибув 27.10.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 27.10.2018 о 15:25 год., вантаж одержано позивачем 27.10.2018 о 16:20 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

Також на на підставі залізничної накладної №52292182 вагони залізничні 13.10.2018 відправлено зі станції Сватово Донецької залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах №№ 95797411, 95695979, 95246500 за накладною № 52292182 від 13.10.2018 сплинув в 00 год. 00 хв. 19.10.2018. Вантаж прибув 27.10.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 27.10.2018 о 15:25 год., вантаж одержано позивачем 27.10.2018 о 16:19год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній. За вказаними випадками претензії позивачем не направлялись.

На підставі залізничної накладної №44637353 вагони залізничні 20.10.2018 відправлено зі станції Кременчуг Южнінської залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах №№ 95695201, 95696464, 95695375, 95696431, 95696522 за накладною № 44637353 від 20.10.2018 сплинув о 00 год. 00 хв. 24.10.2018р. Вантаж прибув 29.10.2018р., про що вантажоодержувача повідомлено 29.10.2018 о 06:10 год., вантаж одержано позивачем 29.10.2018 о 06:16 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 13442,40 грн. від 28.12.2018 за вих.№17902/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 13    442,40 грн.

Вимоги, які заявлені позивачем у вказаній претензії задоволені відповідачем частково в розмірі 11202 грн., про що свідчить лист Регіональної філії „Одеська залізниця” АТ „Українська залізниця” №6048/1-19/06 від 09.04.2019 та заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

На підставі залізничної накладної №52426376 вагони залізничні 21.10.2018 відправлено зі станції Сватово Донецької залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагоні № 58567082 за накладною № 52426376 від 21.10.2018 сплинув о 00 год. 00 хв. 27.10.2018. Вантаж прибув 02.11.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 02.11.2018 о 23:50 год., вантаж одержано позивачем 03.11.2018 о 00:02 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 8   484,91 грн. від 28.12.2018 за вих.№17903/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 8 484,91 грн.

На підставі залізничної накладної №52435377 (досильна накладна №44711067) вагони залізничні 27.10.2018 відправлено зі станції Кременчуг Южненської залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагоні № 58568411 за накладною №52435377 (досильна накладна №44711067) сплинув о 00 год. 00 хв. 31.10.2018. Вантаж прибув 04.11.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 04.11.2018 о 12:05 год., вантаж одержано позивачем 04.11.2018 о 12:31 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 4   437,58 грн. від 28.12.2018 за вих.№17900/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 4 437,58 грн.

На підставі залізничної накладної №44724409 вагони залізничні 28.10.2018 відправлено зі станції Скороходово Южненської залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах № №№ 95695854, 95696589, 95663902, 95696555, 95696449  за накладною №44724409 сплинув о 00 год. 00 хв. 02.11.2018. Вантаж прибув 07.11.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 07.11.2018 о 22:55 год., вантаж одержано позивачем 07.11.2018 о 23:16 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 17   411,40 грн. від 26.12.2018 за вих.№17747/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 17    411,40 грн.

На підставі залізничної накладної №44732923 вагони залізничні 29.10.2018 відправлено зі станції Скороходово Южненської залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагонах №№ 95696639, 95695912, 95695805, 95696787, 95696712, 95696373, 95663886 за накладною №44732923 сплинув о 00 год. 00 хв. 03.11.2018. Вантаж прибув 07.11.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 07.11.2018 о 22:55 год., вантаж одержано позивачем 07.11.2018 о 23:16 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 24   375,96 грн. від 26.12.2018 за вих.№17749/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 24   375,96 грн.

На підставі залізничної накладної №52575628 (досильна накладна №40572117) вагони залізничні 29.10.2018 відправлено зі станції Сватово Донецької залізниці до станції Миколаїв-Грузовий Одеської залізниці. Граничний строк доставки вантажу у вагоні № 95796181 за накладною №52575628 (досильна накладна №40572117) сплинув о 00 год. 00 хв. 04.11.2018. Вантаж прибув 08.11.2018, про що вантажоодержувача повідомлено 08.11.2018 о 06:15 год., вантаж одержано позивачем 08.11.2018 о 08:18 год., що підтверджується відповідними відмітками у залізничній накладній.

У претензії про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу на суму 8   484,91 грн. від 28.12.2018 за вих.№17899/3-18/27 позивач просив відповідача сплатити штраф за прострочення доставки вантажу в розмірі 8 484,91 грн.

          Прострочення доставки вантажу за вищевказаними накладними і стали підставою для звернення ТОВ СП «Нібулон» до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2   ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до   ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють зокрема вантажний залізничний транспорт. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.2 ст.307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За вимогою ч.1 ст.919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Статтею 923 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Крім того, обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначені Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини заліз

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу вищевикладених вимог закону, наявні у матеріалах справи залізничні накладні свідчать про укладення між позивачем (вантажовідправник) і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу.

Відповідно до п.23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.

Згідно з п.41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п.п.1.1,1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни: у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах на кожну повну та неповну добу складає 200 км. Термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Згідно з п.п.2.1, 2.4 цих Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Пунктом 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Згідно з п.п.2.10 зазначених Правил обчислення термінів доставки вантажу вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки

Відповідно до п.116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи накладних вантаж було доставлено позивачу з порушенням терміну, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.

З урахуванням вищевикладених норм Статуту залізниць та Правил обчислення термінів доставки вантажу, прострочення з доставки вантажів становить:

- за залізничною накладною №52302718 від 13.10.2018 - 6 діб;

- за залізничною накладною №52292166 від 13.10.2018 - 8 діб;

- за залізничною накладною №52292182 від 13.10.2018 - 8 діб;

- за залізничною накладною №44637353 від 20.10.2018 - 5 діб;

- за залізничною накладною №52426376 від 21.10.2018 - 7 діб;

- за залізничною накладною №52435377 від 22.10.2018 (досильна накладна №44711067 від 27.10.2018) - 4 доби;

- за залізничною накладною №44724409 від 28.10.2018 - 5 діб;

- за залізничною накладною №44732923 від 29.10.2018 - 4 доби;

- за залізничною накладною №52575628 від 29.10.2018 (досильна накладна №40572117 від 08.11.2018) - 5 діб.

Таким чином, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з правильністю розрахунку штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір штрафу за порушення відповідачем строків доставки вантажу складає 167   073,15 грн. Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що вказаний розрахунок відповідає, зокрема, ст. 116 Статуту залізниць України та п. 3.2 договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Судовою колегією Південно-західного апеляційного господарського суду не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що позивачем у розрахунку заявлені суми штрафу, які розраховані не тільки від провізної плати, а й від додаткових зборів, з огляду на наступне.

Як зазначалося раніше, відповідно до умов п. 3.2. Договору, розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору.

- плати за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Вказані складові відображені у кожній накладній з простроченим терміном доставки вантажу у п.34.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що «провізна плата» повинна включати в себе не лише безпосередньо плату за землю, а й усі складові, які справляються залізницею з відправника за фактичне перевезення вантажу з пункту відправлення до пункту призначення.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду в аналогічній справі за №910/9765/18.

Крім того, судовою колегією розглянуто та відхилено доводи апеляційної скарги стосовно неправильного нарахування штрафних санкцій на вартість послуг із перевезення вантажу із врахування ПДВ, з огляду на наступне.

Як зазначалось раніше, п.116 Статуту залізниць України передбачає відповідальність перевізника за несвоєчасну доставку вантажу у відсотковому відношенні до провізної плати.

Статтею 194.1.1 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість додається до ціи товарів/послуг.

ПДВ в даному випадку – одна із складових ринкової вартості послуг з перевезення вантажу, з огляду на що штраф повинен вираховуватись з повної вартості послуги перевезення вантажу, з урахування ПДВ.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що сторони у справі є платниками ПДВ, та відповідачем за свої послуги нараховується та списується податок на додану вартість з позивача, про що свідчать надані позивачем переліки по кожній  спірній залізничній накладній та відповідні платіжні доручення на оплату позивачем наданих послуг з перевезення вантажів.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно правомірності нарахування ТОВ СП «Нібулон» штрафу у розмірі 167   073,15 грн., а доводи апелянта судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Судова колегія також звертає увагу скаржника на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою (рішення у справах "Серявін   та інші проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії"), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку. Інші аргументи сторін, які не впливають на суть прийнятого рішення, не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19 по справі №916/1002/19 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19 по справі №916/1002/19 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.   129,   269,   275,   276,   281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Одеська залізниця” на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19 по справі №916/1002/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.19 по справі №916/1002/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий                                                                    Н.М. Принцевська

Судді:                                                                                   Г.І. Діброва

                                                                                             А.І. Ярош