ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

18 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5714/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шавеля Р. М.

суддів -Кузьмича С. М.

Улицького В. З.

перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року  у справі № 140/2776/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби   про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року задоволено заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та продовжено строк для усунення недоліку апеляційної скарги на рішення Волинськоого окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року у справі № 140/2776/18 на 20 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727086923 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 25 червня 2019 року.

11 липня 2019 року на виконання ухвали суду від 04 червня 2019 року Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби скеровано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.  

В обгрунтування заявленого клопотання посилається на те, що Львівське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (як відокремленого структурного підрозділу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без права юридичної особи, який не здійснює жодного фінансування) звернулося із листом  від 06.05.2019 року № 29587/28-10/48-05 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про здійснення оплати судового збору  по справі 140/2776/18 у розмірі 61 042 грн. 04 коп., однак платіжне доручення про сплату судового збору на його адресу не надходило.

Несвоєчасна оплата судового збору обумовлена тим, що постійно на рахунки, з яких здійснюється проплата судового збору, накладаються арешти.

Впродовж січня-червня 2019 року, відповідно до листів Управління державної казначейської служби України у Печерському районі з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби здійснювалося безспірне списання коштів та були зупиненні операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Зазначає, що в телефоному режимі, Офісом великих платників податків ДФС було повідомлено, що відповідні кошти будуть перераховані у липні 2019 року, оскільки вносяться зміни та перерозподіл бюджетних коштів по КЕКВ 2800 "Інші видатки" на сплату судового збору, лише тоді, арешти будуть зняті та відповідні кошти на сплату судового збору будуть перераховані, а платіжне доручення скероване до Львівського управління.

          Оцінюючи в сукупності наведені заявником обставини, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.           

          Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо  сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.

          Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

          Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

          У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

          Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

          Зокрема, "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").

          З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставами для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати чи продовження (надання нового) строку, встановленого судом для усунення недоліку апеляційної скарги в частині надання документа про сплату такого.

          Разом з тим, заявлене клопотання за своїм змістом є аналогічним раніше заявленій заяві про продовження строку на апеляційне оскарження, яка врахована при прийнятті ухвали суду від 18 червня 2019 року. Зокрема,  у поданій 13 червня 2019 року заяві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги апелянт зазначав про надходження коштів для сплати судового збору у травні - червні 2019 року. При зверненні із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення зазначає, що відповідні кошти будуть перераховані у липні 2019 року, однак таке твердження документально не підтверджено.

          Оцінюючи в сукупності вищевикладене, правові підстави для задоволення заявленого клопотання є відсутніми, оскільки нових, достатніх і належних доказів неможливості сплати судового збору за подання апеляційної скарги апеляційному суду не представлено.

          Таким чином, станом на 18 липня 2019 року апелянтом не виконані усі вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року.

Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

          В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, - відмовити.

Апеляційну скаргу  Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на  рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року  у справі № 140/2776/18, - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. М. Шавель

судді С. М. Кузьмич

В. З. Улицький