Справа № 553/31/22

Провадження № 1-кп/553/46/2024

У Х В А Л А

Іменем України

07.03.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170000000347 від 02.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 306 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 за частиною 2 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 2 статті 304 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Ленінському районному суді міста Полтави перебуває кримінальне провадження № 12019170000000347 від 02.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 1 статті 306 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 за частиною 2 статті 27, частиною 3 статті 307, частиною 2 статті 304 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та може переховуватися від суду через побоювання майбутнього покарання, може незаконно впливати на свідків, показання яких матимуть доказове значення у суді, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Також, у судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та може переховуватися від суду через побоювання майбутнього покарання, може незаконно впливати на свідків, показання яких матимуть доказове значення у суді, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив їх задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі, передбаченому КПК України. В обґрунтування посилається на те, що ОСОБА_4 вже більше 2 років перебуває під вартою, за вказаний період жодного разу не надходило повідомлень, скарг від сторони обвинувачення чи учасників процесу, що обвинувачений намагався знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, всі докази по справі перебувають під захистом сторони обвинувачення. ОСОБА_4 забезпечений житлом, має місце для постійного проживання. ОСОБА_7 (відповідно до заяви) надано в постійне користування житлове приміщення розташоване в АДРЕСА_1 , що віддалено від місця проживання інших учасників по справі. ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем перебування в ДУ "Полтавська УВП № 23", стягнень не має, дотримується вимог утримання в УВП, має ряд хронічних захворювань та потребує медичного лікування, численні звернення до медичної частини не мають позитивного результату. Ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, під час вирішення питання про обрання та подальшого неодноразового продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подала письмове клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою її реєстрації, або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі, передбаченому КПК України. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ОСОБА_5 вже більше 2 років перебуває під вартою, за вказаний період жодного разу не надходило повідомлень, скарг від сторони обвинувачення чи учасників процесу, що обвинувачена намагалася знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, всі докази по справі перебувають під захистом сторони обвинувачення. ОСОБА_5 забезпечена житлом, має місце постійного проживання, рідні готові внести заставу. Позиція обвинуваченої, її належна процесуальна поведінка під час судового розгляду справи, бажання надавати пояснення з метою встановити істину по справі свідчить про те, що обвинувачена жодним чином не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню, є раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем перебування в ДУ "Полтавська УВП № 23", стягнень не має, дотримується вимог утримання в УВП. ОСОБА_5 має ряд хронічних захворювань та потребує медичного лікування, численні звернення до медичної частини, не мають позитивного результату. Неповнолітні діти ОСОБА_5 , на ґрунті пережитих страждань від розлуки з мамою та її ув`язнення, фактично тривалий період часу позбавлені батьківського піклування, набули психоневрологічних розладів, перебувають на обліку в лікаря психоневролога та потребують постійного нагляду, опіки та в такому юному віці лікування заспокійливими препаратами. Ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, під час вирішення питання про обрання та подальшого неодноразового продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, жодним чином не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просила задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали захисника.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту.

Вислухавши думки учасників судового провадження щодо заявлених клопотань, суд дійшов висновку про таке.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2021 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 135 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 306450,00 грн, та в разі внесення застави покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а ухвалою від 09.09.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.11.2021 із правом внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2021. Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.11.2021, 17.12.2021 стосовно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022. Ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2022, 03.03.2022, 22.04.2022, 16.06.2022, 04.08.2022, 29.09.2022, 24.11.2022, 13.01.2023, 06.03.2023, 26.04.2023, 21.06.2023, 14.08.2023, 02.10.2023, 22.11.2023, 16.01.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє до 15.03.2024, включно.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2021 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181600,00 грн, та в разі внесення застави покладено на підозрювану обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а ухвалою від 15.09.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2021 із правом внесення застави визначеної ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2021. Ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.11.2021, 17.12.2021 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.01.2022. Ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 10.01.2022, 03.03.2022, 22.04.2022, 16.06.2022, 04.08.2022, 29.09.2022, 24.11.2022, 13.01.2023, 06.03.2023, 26.04.2023, 21.06.2023, 14.08.2023, 02.10.2023, 22.11.2023, 16.01.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє до 15.03.2024, включно.

Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень в складі організованої групи та у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, санкція ч. 2 ст. 304 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 10 років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі, в складі організованої групи. Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, санкція ч. 1 ст. 306 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При вирішення питання щодо дії запобіжного заходу, суд не вирішує питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченого, а також питання щодо доведеності чи не доведеності його вини у вчиненні цього злочину, оскільки вказані питання, відповідно до вимог статей 373, 374 КПК України, можуть бути вирішені судом лише при прийнятті остаточного процесуального рішення по кримінальному провадженню.

Під час застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та продовження його дії, стосовно ОСОБА_4 , слідчим суддею та судом було враховано ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачений ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Під час застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та продовження його дії, стосовно ОСОБА_5 , слідчим суддею та судом було враховано ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає доведеним стороною обвинувачення, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачена ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду через побоювання майбутнього покарання;

- обвинувачена ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді;

- обвинувачена ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Сулаоя проти Естонії), § 64) та зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Ноймайстер проти Австрії).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішеннях по справах «Каучор проти Польщі» від 03.02.2009 року, та «Александр Макаров проти Росії» від 12.03.2009 року ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, а врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд враховує відомості: про особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка офіційно не працевлаштована, не має джерел отримання прибутку, відсутність даних про міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, вік та стан здоров`я обвинуваченої, яка не має тяжких захворювань чи інвалідності та про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який офіційно не працевлаштований, не має джерел отримання прибутку, відсутність даних про наявність постійного місця проживання, та міцні соціальні зв`язки за місцем проживання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не має тяжких захворювань чи інвалідності.

Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні і стороною захисту суду не надані.

Судом вивчалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, проте, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, як то тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів у яких вони обвинувачуються, дані про осіб обвинувачених та з метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотань та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.

Зазначені захисником обставини, а саме наявність у ОСОБА_5 неповнолітніх дітей, постійного місця проживання та ряду хронічних захворювань жодним чином не зменшують існування ризиків, не свідчать про їх превалювання над зацікавленістю у переховуванні, зважаючи на тяжкість інкримінованих обвинуваченій злочинів.

Суд ураховує, що згідно наданої завідувачем Полтавської міської медичної частини № 23 інформації, ОСОБА_5 має задовільний стан здоров`я.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем перебування в ДУ "Полтавська УВП №23" спростовуються наданою стороною захисту характеристикою та довідкою про стягнення, які застосовувалися до обвинуваченої.

Зазначені захисником обставини, а саме наявність згоди сторонньої особи ОСОБА_7 про надання дозволу на проживання ОСОБА_4 у житловому будинку, позитивної характеристики за місцем перебування в ДУ "Полтавська УВП № 23, не свідчать про їх превалювання над зацікавленістю у переховуванні, зважаючи на тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів.

Згідно наданої завідувачем Полтавської міської медичної частини № 23 інформації, стан здоров`я ОСОБА_4 характеризується як задовільний.

Сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, суд відхиляє посилання сторони захисту про доцільність застосовування інших більш м`яких запобіжних заходів та зазначає, що наразі дієво забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинувачених в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд доходить висновку про обґрунтованість клопотань прокурора та продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на положення пункту 5 частини 4 статті 183 КПК України, враховуюче те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (частина 1 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 174, 176, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 331 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 05.05.2024, включно, без визначення розміру застави.

Продовжити застосований до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, до 05.05.2024, включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими, які утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їм копії судового рішення.

Повний текс ухвали складений та проголошений 11.03.2024.

Головуючий ОСОБА_1