АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/114/19 Справа № 695/3909/16-к Категорія: ч. 1 ст. 115 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Соколишина Л. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Поєдинка І. А. Вініченка Б. Б., Соломки І. А. Наконечній М. М.

з участю прокурораРідзель О.В., Пашковської Ю.П.

обвинуваченого                ОСОБА_1

захисника Руденко М.О., Свистун Ю.Л.

потерпілого   ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2018 року, яким

                                     ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хмельницький, Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ромської національності, одруженого, не працюючого, раніше судимого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, від 19 січня 2009 року за ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 357 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений 21 серпня 2015 року по відбуттю строку покарання

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено йому покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахується з 18 вересня 2016 року – моменту затримання та взяття під варту.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахований строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 18 вересня 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з 21 червня 2017 року по 25 травня 2018 року - один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу, залишений попередній – тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1 в бюджет держави 1671 грн. 24 коп. процесуальних витрат на проведення   судово-балістичної та дактилоскопічної експертиз.

          Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст.ст. 100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_1   засуджений за те, що 01 липня 2016 року, близько 20 год. 30 хв. в м. Золотоноша, Черкаської області по вул. Гоголя, поблизу ЗОШ №3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, наніс удар кулаком правої руки в обличчя потерпілому ОСОБА_4 , внаслідок чого останній впав вдарившись головою об землю. В результаті чого відповідно до висновку судово-медичної експертизи №05-8-02/170 від 02 липня 2016 року ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови з забійними ранами, саднами, крововиливами на м`яких покривах черепа. В подальшому близько 22 год 30 хв того ж дня ОСОБА_1 знаходячись неподалік під`їзду №8 за адресою: АДРЕСА_2 в м. Золотоноша Черкаської області, перебуваючи в конфлікті із ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних відносин, із застосуванням невстановленого предмету, який має колюче-ріжучі властивості та має гостру ріжучу кромку (лезо), умисно, з метою вбивства, наніс ОСОБА_7 численні удари, в область грудної клітки, черевної порожнини, шиї, під час чого потерпілий з метою уникнення отримання тілесних ушкоджень намагався втекти від ОСОБА_1 , проте неодноразово падав на асфальт та металеву огорожу, в результаті чого потерпілий ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №05-8-02/170 від 02 липня 2016 року та №05-8-01/361 від 06 вересня 2016 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки зліва, з ушкодженням серцевої сорочки, аорти; проникаюче колото - різане поранення грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки зліва з ушкодженням верхньої долі лівої легені; проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва з раною на задній поверхні черевної стінки з ушкодженням жирової капсули лівої нирки; колото-різана рана шиї зліва з раною з ушкодженням лівої долі щитовидної залози, щитовидного хряща гортані; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на бічній поверхні черевної стінки зліва; різана рана на бічній поверхні грудної клітки зліва; різана рана на передній черевній стінці зліва; різані рани лівого стегна, лівого плеча, задньої поверхні грудної клітки зліва: різані рани обличчя; садна грудної клітки, черевної стінки, обох колін, правого ліктя, правою надпліччя; садна гомілок.

Проникаючі колото-різане поранення грудної клітки, органів черевної порожнини, колото-різана рана шиї зліва належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на бічній поверхні черевної стінки зліва; різана рана на бічній поверхні грудної клітки зліва; різана рана на передній черевній стінці зліва; різані рани лівого стегна, лівого плеча, задньої поверхні грудної клітки зліва; різані рани обличчя; садна грудної клітки, черевної стінки, обох колін, правого ліктя, правого надпліччя; садна гомілок носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

У результаті спричинення ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітки з ушкодженням аорти, лівої легені, що супроводжувались внутрішньою кровотечею потерпілий ОСОБА_5 помер на місці вчинення злочину.

          Не погоджуючись з вироком суду в своїх апеляційних скаргах:

- прокурор не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення  та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Постановити новий  вирок, яким призначити ОСОБА_1   покарання - 15 років позбавлення волі. При цьому зазначає, що у ході досудового розслідування та судового розгляду провадження, ОСОБА_1 , не виявив жодних ознак каяття та, незважаючи на наявність беззаперечних доказів про підтвердження його вини у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, намагався заперечити свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. ОСОБА_8 того, злочин ОСОБА_1 вчинив маючи не зняту та не погашену судимість за вчиненні інших тяжких злочинів спрямованих в тому числі і проти життя та здоров`я людини.

- обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з доповненням просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.284 КПК України – закрити. Також просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження. При цьому вказує, що  досудове розслідування проведено в порушення вимог кримінального процесуального закону, судовий розгляд проведений не повно, не перевірена законність доказів, яка була покладена в основу обвинувального вироку та порушено його право на захист.

         Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого не підлягають до задоволення з наступних підстав.

         Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.

         Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані вірно, за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

         Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об`єктивно.

          Як свідчать матеріали кримінальної провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання  в апеляційній скарзі обвинуваченого про те, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, про те, що судовий розгляд проведений не повно, не перевірена законність доказів, яка була покладена в основу обвинувального вироку, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 , яка детально розказала та показала на місці про відомі обставини вчиненого вбивства ОСОБА_10 , у ході чого розповіла, що бачила, як один з двох чоловіків у білій майці наносив удари ОСОБА_11 , а останній тікав, після чого чоловік у білій майці наздогнав його та наніс удар ножем, на що ОСОБА_12 кричав, щоб той не різав його;  даними рапорту,  про те, що 01 липня 2016 року о 22.55 до Золотоніського ВП надійшло повідомлення, що в м. Золотоноша по вул. Шевченка 62а біля під`їзду № 8 на землі лежить невідомий чоловік; даними витягу з ЄРДР, про те, що 02 липня 2016 року внесені відомості до ЄРДР про вчинене 01 липня 2016 року вбивство ОСОБА_13 ..

   Мотивуючи висновки про винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд суд обгрунтовано послався на показання потерпілої ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_14 показала, що 01 липня 2016 року ввечері до неї постукав знайомий хлопець і повідомив, що її брат лежить вбитий коло «Китайки». Вона побігла на вказане місце, спочатку побачила шльопанці, а далі калюжу крові, а ще далі метрів через десять лежав на спині мертвий брат з телефоном в руках.

  Покази потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_15 , який показав, що загиблий його рідний старший брат. 01 липня 2016 року ввечері зателефонувала його сестра і сказала, що їхнього брата убили. Він відразу поїхав туди і побачив мертвого брата, нарахував мінімум 14 порізів. Зі слів працівників поліції він чув, що цигани завелися з братом, також чув, що у той день, коли загинув його брат, ОСОБА_16 бився з загиблим.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_17 , яка у судовому засіданні показала, що близько 01.07.16 почула шум і вийшла на балкон подивитись і побачила як двоє чоловіків біжать за третім і третій кричить «Не ріж мене», один з них наносив удари рукою, а другий не бив. Один із них був у білій майці.       

Згідно показів свідка ОСОБА_18 , який у судовому засіданні показав, що 01 липня 2016 року прийшов з роботи додому по вул. Шевченка, 62 а біля «Китайської стіни», були крики, шум. З вул. Гоголя вибіг ОСОБА_5 , за ним один чоловік, вони билися руками, ОСОБА_5 упав, кричав: «Не бий, не добивай!» Тут підбіг інший чоловік, але цей нікому не наносив удари, сказав, що потрібно викликати швидку допомогу.

Показаннями свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні пояснив, що 01 липня 2016 року він підійшов до «Китайки», там лежав ОСОБА_12 , ще якийсь стояв чоловік, якому він сказав викликати швидку допомогу, і ОСОБА_1 неподалік. Ввечері була бійка неподалік будинку. Він вийшов, щоб розігнати зборище людей, вистрелив у землю і пішов, зайшов у хату, потім пішов до «Китайки», де ОСОБА_5 лежав на землі. Вони з ОСОБА_1 пішли з місця події, зібрали речі і поїхали до його сестри в м. Одесу. ОСОБА_5 лежав весь в крові. ОСОБА_1 говорив йому, що вони посварилися з ОСОБА_20 біля школи о 16 чи 17 годині, але ОСОБА_16 був п`яний і коли його запитав, що там трапилося, він казав, що біля школи побилися, а що біля «Китайки» трапилося він не відповів.

Згідно показів свідка  ОСОБА_21 , яка у судовому засіданні пояснила, що 01 липня 2016 року почула, будучи вдома, постріл на вулиці, думала, що петарди. Виглянула у вікно з третього поверху. Там було два чоловіка циганської національності і голосно сперечалися, потім один з них штовхнув ногою лежачого третього чоловіка, той застогнав. Вона впізнала у лежачому ОСОБА_10 , крикнула, щоб не трогали його, бо це її однокласник. Один з них бив руками й ногами ОСОБА_22 , а другий відтягував його. Вона викликала швидку допомогу. Подивилася – ОСОБА_5 не шевелиться, вона викликала міліцію. Чоловіків-циганів вже не було. Коли приїхала швидка допомога, вона побачила, що ОСОБА_5 зарізаний.

Показаннями свідка ОСОБА_23 , який у судовому засіданні показав, що по сусідству з ним проживали особи римської національності. До сусідки ОСОБА_24 приїхав її брат ОСОБА_25 , 01.07.2016 року в вечірній час почув постріл, шум, виглянув побачив як двоє чоловіків ідуть від китайської стіни, ОСОБА_26 і ОСОБА_27 був одягнутий в білу майку і на плечах татуювання чимось схоже на зірки.

Свідок ОСОБА_28 , показав, що 01.07 розпивали разом з ОСОБА_20 біля школи спиртні напої, потім до них підійшли ОСОБА_29 та невідомий чоловік ромської національності який назвався ОСОБА_30 , був одягнутий в білу майку, на тілі - плечах було татуювання. Між ОСОБА_30 та ОСОБА_31 виник конфлікт який переріс в бійку. Почав бійку ОСОБА_32 , наніс удар кулаком правої руки в обличчя, ОСОБА_33 упав та ударився головою об землю.

Покази свідка ОСОБА_28 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_34 яка пояснила, що напередодні подій злочину 01 липня 2016 року вона з обвинуваченим ОСОБА_1 зустріли потерпілого ОСОБА_10 і ОСОБА_28 , які розпивали спиртне в районі 3-ї школи в м. Золотоноша. Потім виник конфлікт між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 ОСОБА_1 наніс два удари в голову рукою, внаслідок чого ОСОБА_5 впав, у нього була травма виска.

           Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується іншими доказами зібраними по справі та дослідженими  судом, а саме:

- даними рапорту про те, що 01 липня 2016 року о 22.15 до Золотоніського ВП надійшло повідомлення про те, що за медичною допомогою звернувся ОСОБА_5 ;

- даними протоколу огляду місця події від 02 липня 2016 року, про те, що зафіксовано місце та слідову картину вчинення злочину;

- даними протоколу огляду місця події від 02 липня 2016 року, про те, що проведено огляд трупа ОСОБА_35 ;

- даними висновку СМЕ від 02 липня 2016 року № 05-8-02/170 згідно якого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми голови з забійними ранами, саднами, крововиливами на м`яких покривах черепа, проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки зліва, з ушкодженням серцевої сорочки, аорти; проникаюче колото – різане поранення грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки зліва з ушкодженням верхньої долі лівої легені; проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва з раною на задній поверхні черевної стінки з ушкодженням жирової капсули лівої нирки; колото-різана рана шиї зліва з раною з ушкодженням лівої долі щитовидної залози, щитовидного хряща гортані; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на бічній поверхні черевної стінки зліва; різана рана на бічній поверхні грудної клітки зліва; різана рана на передній черевній стінці зліва; різані рани лівого стегна, лівого плеча, задньої поверхні грудної клітки зліва; різані рани обличчя; садна грудної клітки, черевної стінки, обох колін, правого ліктя, правого надпліччя; садна гомілок.

Проникаючі колото-різане поранення грудної клітки, органів черевної порожнини , колото-різана рана шиї зліва належать до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на передній поверхні грудної клітки справа; непроникаюче колото-різане поранення з раною на бічній поверхні черевної стінки зліва; різана рана на бічній поверхні грудної клітки зліва; різана рана на передній черевній стінці зліва; різані рани лівого стегна, лівого плеча, задньої поверхні грудної клітки зліва; різані рани обличчя; садна грудної клітки, черевної стінки, обох колін, правого ліктя, правого надпліччя; садна гомілок носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Травми голови з забійними ранами, саднами, крововиливами на м`яких покривах черепа, садна грудної клітки, черевної стінки, обох колін, правого ліктя, правого надпліччя; садна гомілок виникли від дії тупого твердого предмета;

-даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_23 впізнав чоловіка якого бачив під час того, як почув постріли близько 23.00 побачив його та іншого невідомого які повертались від китайської стіни – це був ОСОБА_19

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_23 впізнав особу яка була одягнута в білу майку під час конфлікту близько 23.00, побачив його та ОСОБА_36 , які повертались від китайської стіни – це був ОСОБА_1

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_37 впізнав чоловіка якого бачив під час того як почув постріли близько 23.00 побачив його та іншого невідомого, які повертались від китайської стіни – це був ОСОБА_19

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_37 впізнав особу яка була одягнута в білу майку під час конфлікту близько 23.00, побачив його та ОСОБА_19 , які повертались від китайської стіни – це був ОСОБА_1 ;

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_38 впізнав чоловіка якого бачив під час того як почув постріли близько 23.00, побачив його та іншого невідомого, які повертались від китайської стіни – це був ОСОБА_19

-даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_19 , який розказав та показав про відомі обставини йому вчинення злочину; Зокрема зазначив, що забрав з місця, де лежав закривавлений ОСОБА_12 ОСОБА_1 у якого був ніж та закривавлений одяг;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_21 , який розказав та показав про відомі йому обставини вбивства ОСОБА_10 ;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_37 , який розказав та показав про відомі йому обставини вбивства ОСОБА_10 ;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_23 , який розказав та показав про відомі йому обставини вбивства ОСОБА_10 ;

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_18 впізнав особу який був під час конфлікту, але тілесні ушкодження не наносив – ОСОБА_19 ;

- даними протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_18 , який розказав та показав про відомі йому обставини вбивства ОСОБА_10 ;

-даними висновку СМЕ №05-8-01/361 згідно якого не виключається можливість виникнення колото-різаних ран у ОСОБА_10 за обставин вказаних під час слідчого експерименту та допиту свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_9 ;

- даними протоколу впізнання за фотознімками, в ході якого ОСОБА_39 впізнала особу яка билися із Дерев`янком біля школи – ОСОБА_1 .                      

           Колегія суддів, надаючи оцінку кожному з цих доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства  із зазначенням у вироку місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, тому доводи обвинуваченого ОСОБА_1   про те, що він не вчиняв вбивство ОСОБА_40 не ґрунтуються на метеріалах кримінального провадження та спростовується вище наведеними доказами, які в своїй сукупності підтверджують причетність ОСОБА_1   до вбивства ОСОБА_14 .

          Що стосується формулювання обвинувачення, то воно достатньо сформульовано та визнане судом доведеним, а тому посилання обвинуваченого про не зазначення стороною обвинувачення, які конкретно дії вчинив ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

           Колегія суддів оцінює критично доводи апеляційної скарги обвинуваченого в тій частині, що в матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи автоматичного визначення судді Морозова В.В. (після заміни ОСОБА_41 ) та судді Смоляра О.А. (після заміни судді Балабан В.Г.).

            Так, на аркуші 13 т.2 міститься прокотол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2017 року  замінений суддя Василенко В.В. на суддю Морозова В.В.

            Згідно з розпорядженням № 246 від 11.04.2017 року (а.к.п.25 т.2) було проведено повторний автоматизований розподіл даної судової справи на виконання службової записки головуючої у справі судді Соколишеної Л.б. та у зв`язку з тим, що 06.04.2017 року ВРП прийнято рішення про звільнення судді Балабан В.Г., яка є членом колегії у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.к.с.26 т.2) замінено суддю Балабан В.Г. на суддю Смоляра О.А.

   Отже, посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на те, що судове рішення ухвалене незаконним складом суду є безпідставним.

   Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що проведений слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_19 від 25.07.2016 року є недопустимим доказом, оскільки відсутня підпис свідка ОСОБА_19 про попередження його про кримінальну відповідальність та відсутні підписи понятих про роз`яснення їхніх прав, не заслуговують на увагу. Так, з протоколом про проведення слідчого експерименту від 25.07.2016 року за участю свідка ОСОБА_19 були ознайомлені свідок ОСОБА_19 , спеціаліст ОСОБА_42 та поняті ОСОБА_43 і ОСОБА_44 , від яких жодних заяв та зауважень не надійшло, про що свідчать їх підписи.  Крім того, даний свідок ОСОБА_19 був допитаний в суді першої інстанції, де підтвердив свої показання надані ним під час досудового розслідування.

            Згідно з вимогами ст.358 КПК України протоколи слідчих дій, допитів слідчим суддею, якщо в них викладено чи посвідчено відомості, що мають значення для встановлення фактів та обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явленні для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності  - також іншим учасникам кримінального провадження.

            З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказані слідчі дії було проведено відповідно до положень ст.240 КПК України за участю свідків, спеціалістів, а також за участю двох незаінтересованих осіб (понятих). Хід і результати проведенн цих процесуальних дуй було зафіксовано в протоколах із застосуванням відео фіксації, які після ознайомлення з їх змістом підписали всі особи, які брали участь у слідчих діях.

           Докази, у даному кримінальному провадженні зібрані під час досудового розслідуванн, було відкрито сторонам кримінального провадження відповідно до ст.290 КПК України.

          Колегія суддів вважає, що всі слідчі дії, проведені у відповідності до норм кримінального процесуального закону, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а тому у колегії суддів немає сумнівів в їх законності.

Тому, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що висновки суду першої інстанції побудовані на неналежних та недопустимих доказах, оскільки при проведеннях слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_45 , ОСОБА_23 , ОСОБА_18 відеозапис записувався на диск неповноважною по справі особою – старшим інспектором СВ Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області Костюченко І.М. є безпідставними.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про порушення його права на захист, також не знайшли свого підтвердження при розгляді  матеріалів кримінального провадження. З матеріалів справи вбачається, що на протязі всього часу досудового розслідування, розгляду в суді першої  та апеляційної інстанції Квик був забезпечений захисником.

       Коколегія суддів, вважає, що органом досудового розслідування  надано достатньо належних та допустимих доказів які б в своїй сукупності беззаперечно доводили вину обвинуваченого ОСОБА_46 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

         Невизнання вини ОСОБА_46   у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів розцінює, як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

          Апеляційна скарга прокурора щодо м`якості покарання призначеного ОСОБА_47 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.65, 66, 67 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, який не працює, раніше судимий, на шлях виправлення не став, відсутність пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини – рецидив злочину, вчинив один епізод злочинної діяльності та вину не визнав.

            Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

            Таким чином при призначенні ОСОБА_47 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог  статей 65, 66, 67 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням тяжкості вчиненого злочину (ст. 12 КК України), даних про особу винного, обставин кримінального правопорушення,  яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів та в межах санкції ч.1 ст.115 КК України призначив Квику покарання з ізоляцією від суспільства на строк 12 років, яке не є мінімальним, а санкція ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, тобто Квику призначене покарання ближче до максимальної межі санкції закону про кримінальну відповідальність.

          Крім того, колегія суддів враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

          Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються  апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

           У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни  вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2018 року, а тому апеляційна скарга прокурора та апеляційна скарга з доповненням обвинуваченого ОСОБА_46 задоволенню не підлягають.

           Керуючись статтями 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_1 з доповненням – залишити без задоволення.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 25 травня 2018 року, стосовно ОСОБА_1   – залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період з 21 червня 2017 року по 16 липня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

        Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення, а обвинуваченим в той самий строк, з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :