Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

справа № 295/11414/18

провадження № 61-10977св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Мегабанк»,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Мегабанк» на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2019 року в складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Павицької Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору поруки припиненим.

Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Мегабанк» (далі - ВАТ «Мегабанк») в особі Житомирського центрального регіонального відділення, правонаступником якого є АТ «Мегабанк», та ОСОБА_2 , укладено кредитний договір №1-05/2008-МК-USD, за яким останній надано кредит у розмірі 250 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 13,5 % річних за користування кредитними коштами та на умовах повернення у строк до 15 березня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором 30 червня 2010 року між ним та банком укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_2 у повному обсязі її обов`язків, що виникли за вищевказаним кредитним договором. Згідно з пунктами 2.4-2.4.1 договору поруки, кредитор має право змінити умови кредитного договору без згоди поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності поручителя. Відповідно до пункту 5.2 цього ж договору, порука припиняється у разі зміни зобов`язання за кредитним договором без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя.

20 серпня 2010 року між ОСОБА_2 та банком укладено додаткову угоду № 10 до кредитного договору №1-05/2008-МК-USD, якою змінено процентні ставки, а саме 13,5 % річних в період з 28 березня 2008 року до 19 березня 2009 року включно, 15,0 % річних з 20 березня 2009 року до 31 липня 2010 року включно, 7 % річних з 01 серпня 2010 року до 31 січня 2011 року включно, 17 % річних з 01 лютого 2011 року до 15 березня 2016 року включно. Таким чином продовжено строк дії кредитного договору до 15 березня 2016 року, збільшено проценти.

Наявні підстави для визнання договору поруки припиненим, оскільки під час укладення зазначених договорів позичальник та поручитель не могли передбачити значне зростання курсу долара. Також банком суттєво змінено умови кредитного договору шляхом фактичного збільшення процентних ставок та змінено строк виконання зобов`язання. При укладанні кредитного договору ВАТ «Мегабанк» також порушено вимоги законодавства про захист прав споживачів у частині обов`язку у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладання кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за договором несе споживач. Умови договору є несправедливими і такими, що суперечать принципу добросовісності. Також, кредит було незаконно видано в іноземній валюті, оскільки для здійснення валютних операцій необхідна спеціальна ліцензія.

Додатковою угодою від 20 серпня 2010 року № 10 узгоджено такі зміни до основного зобов`язання, що мають наслідком збільшення відповідальності поручителя. Водночас, з поручителем не укладалось додаткових угод до договору поруки на отримання згоди поручителя на такі зміни, отже порука, в силу положень частини першої статті 559 ЦК України (в редакції на момент укладення договору поруки і додаткової угоди), є припиненою з моменту укладання додаткової угоди № 10, тобто з 20 серпня 2010 року. Крім того, закінчились строки, протягом яких банк повинен був пред`явити вимоги до позивача, як поручителя.

З урахуванням наведеного, просив визнати припиненим договір поруки від 30 червня 2010 року № 1-05/2008-МК-USD-П-2, укладений між ним та АТ «Мегабанк».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що при підписанні кредитного договору сторони погодили, що банку, як кредитору, надано право змінити процентну ставку за користування кредитом у випадках та в порядку, встановлених договором. Підписання поручителем договору поруки свідчить про його згоду з умовами кредитного договору, у тому числі і з пунктом 4.3.5 Тому підняття процентної ставки хоча і призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, однак дана умова була погоджена сторонами при підписанні договору поруки, оскільки обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель, а можливе збільшення відсоткової ставки передбачено умовами кредитного договору, на забезпечення виконання якого було укладено оспорюваний договір поруки. Крім того, пунктами 2.4.1 договору поруки передбачено, що кредитор має право змінити умови кредитного договору без згоди поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності поручителя, отже посилання позивача на те, що з ним не було погоджено збільшення відсоткової ставки є безпідставним та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2019 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 січня 2019 року скасовано, позов задоволено.

Визнано поруку за договором поруки № 1-05/2008-МК-USD-П-2 від 30 червня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Мегабанк» припиненою.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки умовами додаткової угоди від 20 серпня 2010 збільшено обсяг зобов`язань, а отже і відповідальності позичальника без згоди поручителя, зокрема підвищено розмір процентів з 13,5 до 15%, а потім до 17%, а також продовження виконання кредитного договору на три роки до 15 березня 2016 року, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування запозиченими грошовими коштами, а тому наявні підстави, передбачені частиною першою статті 559 ЦК України, для припинення поруки.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 426/20009/18 та витребувано її з Богунського районного суду м. Житомира.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2019 року АТ «Мегабанк» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Указувала, що банком суттєво змінено умови кредитного договору, а поручитель не надавав згоди на указані зміни, отже порука, згідно з частиною першою статті 559 ЦК України є припиненою.

У липні 2019 року ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Указував, що банком суттєво змінено умови кредитного договору, а поручитель не надавав згоди на указані зміни, отже порука, згідно з частиною першою статті 559 ЦК України є припиненою. Крім того, у банку закінчився строк, протягом якого банк повинен був пред`явити вимогу до поручителя.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 28 березня 2008 року між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є АТ «Мегабанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1-05/2008-МК-USD, відповідно до умов якого банк надав останній кредит в розмірі 250 000 доларів США зі сплатою процентів в розмірі 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення коштів до 15 березня 2013 року.

Пунктом 4.3.5 кредитного договору передбачено, що банку, як кредитору, надано право змінити процентну ставку за користування кредитом у випадках та в порядку, встановлених договором.

30 червня 2010 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1-05/2008-МК-USD-П-2, за умовами якого останній зобов`язався відповідати перед банком за виконання грошових зобов`язань ОСОБА_2 по вищевказаному кредитному договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки, поручитель зобов`язується: відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 250 000 доларів США, у строк до 15 березня 2013 року, сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди згідно з умовами кредитного договору, сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту, сплату збитків у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором.

За змістом пункту 2.4.1 договору поруки, кредитор має право змінити умови кредитного договору без згоди поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Пунктом 5.1 договору поруки визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору.

20 серпня 2010 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду, згідно з умовами якої викладено пунктом 1.1 Розділу 1 «Предмет договору» у наступній редакції: «1.1 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі 250 000 доларів США, а позичальник зобов`язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 13,5 % річних в період з 28 березня 2008 року до 19 березня 2009 року включно, 15,0 % річних з 20 березня 2009 року до 31 липня 2010 року включно, 7 % річних з 01 серпня 2010 року до 31 січня 2011 року включно, 17 % річних з 01 лютого 2011 року до 15 березня 2016 включно. Таким чином продовжено строк дії кредитного договору до 15 березня 2016 року. Викладено пункт 1.2 розділу 1 «Предмет договору» у наступній редакції: «1.2 кредит надається на строк з 28 березня 2008 року до 15 березня 2016 року включно».

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов`язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов`язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без відповідної умови в договорі поруки або без згоди поручителя, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Частиною першою статті 651 ЦК України визначено, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом пункту 2.4.1 договору поруки, кредитор має право змінити умови кредитного договору без згоди поручителя, якщо внаслідок цього не збільшується обсяг відповідальності поручителя.

Установивши, що умовами додаткової угоди від 20 серпня 2010 року збільшено обсяг відповідальності позичальника без згоди поручителя, зокрема підвищено розмір процентів з 13,5 до 15 %, а потім до 17 %, подовжено виконання кредитного договору на три роки до 15 березня 2016 року, що призвело до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування запозиченими грошовими коштами і, як наслідок, до збільшення обсягу відповідальності поручителя, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявні підстави для застосування положень частини першої статті 559 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки апеляційний суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко