Справа № 2-а-81/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги,

в с т а н о в и в:

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Просить суд:

-   визначити неправомірними дії відповідачів щодо перерахунку допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2008 року по день постановлення постанови судом;

-   зобов’язати відповідачів провести перерахунок та виплатити заборгованість допомоги при народженні дитини в сумі 2067 гривень;

-   зобов’язати відповідачів провести перерахунок та виплатити заборгованість допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2008 року по 31 вересня 2009 року в сумі 8555 гривень;

-   зобов’язати відповідачів нараховувати та виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб з 01 жовтня2009 року по 30 березня 2011 року;

-   стягнути судові витрати у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина, тому перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Їй було призначено допомогу при народженні дитини. Це право передбачене ст. 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Проте відповідач нарахував їй одноразову допомогу в меншому розмірі.

З червня 2008 року вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та по вересень 2009 року отримала всього 1937 гривень.

22 травня 2008 року Конституційний суд України визнав неконституційним положення пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», чим поновив дію статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму. встановленого законом.

Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації листом відмовило їй у перерахунку допомоги.

Вважає такі дії неправомірними та такими, що порушують її право.

У судове засідання позивач не з’явилася, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 23).

Представник Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації проти задоволенні позову заперечує. Надала суду письмові пояснення,   у яких зазначила, що ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» надано право на державну допомогу громадянам, в сім’ях яких виховуються та проживають діти, а ст. 4 цього закону регламентує, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Законом про Державний бюджет України затверджуються повноваження на реалізацію у відповідному році державних програм і заходів та здійснення платежів з конкретною метою. Одним із принципів бюджетної системи України Бюджетним кодексом України визначено збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

На підставі поданої заяви від 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначена допомога при народженні першої дитини: 4800 гривень – одноразово та починаючи з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року по 620 гривень щомісячно.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

На підставі поданої заяви від 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04 червня 2008 року по 130 гривень щомісячно. За призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з врахуванням доходів) в розмірі, що перевищує мінімальний ОСОБА_1 до управління не зверталась.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Управління, як підрозділ органу виконавчої влади діяло в межах правового поля і вважає, що немає законних підстав для перерахунку призначених державних допомог, оскільки призначення цих допомог проведено позивачу у відповідності з чинним законодавством.

Також представник управління просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності на підставі статей 99, 100 КАС України.

Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду письмові заперечення, у яких просив у задоволенні позову відмовити та розглядати справу без участі його представника.

У своїх запереченнях посилається на те, що відповідно до п. 4.1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 січня 2007 року № 65 Центр здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення.

Згідно з розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Солом’янського району м. Києва, позивачу призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Центром проводяться виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно розпоряджень, які надходять з управлінь праці та соціального захисту населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Жодним нормативно-правовим актом не надано повноважень Центру визначати розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також призначати і здійснювати перерахунок зазначеної допомоги.

Центр при проведені перерахування коштів на виплату зазначеної допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства і ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача, також не були порушені строки виплати допомоги.

Також просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності на підставі статей 99, 100 КАС України.

Заслухавши пояснення представника Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога при народженні дитини надається у розмірі 12240 гривень – на першу дитину, 25000 гривень – на другу дитину, 50000 гривень – на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини – 4840 гривень, третьої та наступної дитини – 5000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину – 24 місяців, на третю і наступну дитину – 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що на підставі заяви від 14 серпня 2008 року позивачу була призначена допомога при народженні першої дитини: 4800 гривень – одноразово та починаючи з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року по 620 гривень щомісячно.

Позивач посилається, що така допомога виплачена відповідачем у меншому розмірі. При її нарахуванні Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації керувалось Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а не спеціальним законом, яким є Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням».

Вбачається, що на день виплати позивачу коштів діяли два нормативно-правові акти – Закони України, які по різному визначають розмір допомоги при народженні першої дитини.

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

За таких обставин, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації при нарахуванні позивачу допомоги при народженні дитини керувалось Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» правомірно і права позивача не порушило.

Судом також встановлено, що за заявою від 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04 червня 2008 року по 130 гривень щомісячно.

За призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з врахуванням доходів) в розмірі, що перевищує мінімальний ОСОБА_1 до управління не зверталась.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (у редакції Закону України від 28 грудня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50 відсотками, з 1 січня 2009 року – 75 відсотками, з 1 січня 2010 року – 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Судом встановлено, що позивач взагалі не зверталась до відповідача за призначенням допомоги по догляду за дитиною до 3-х років у розмірі, що перевищує мінімальний та не надавала в установленому порядку довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи та майновий стан, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї, тому нарахування та виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в мінімальному розмірі є правомірною.

За таких обставин, не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної державної у м. Києві адміністрації щодо нарахування їй сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі.

Враховуючи наведене, не підлягають задоволенню і вимоги позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», п. 3 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України,  суд, –

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: