Справа 2-514/1/2010 р.

                      Р І Ш Е Н Н Я

            І М Е Н Е М                         У К Р А Ї Н И

    5 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                        ЛАСТОВКА Н.Д.

При секретарі                                 Перевузнику П.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Страхова компанія "Нова"  про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів  та відшкодування моральної шкоди,

                       В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ВАТ "Страхова компанія "Нова"  на її користь 346 018 грн. 50 коп., з яких 237 362 грн. 28 коп. сума основного боргу згідно Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу  №1141 від 13 лютого 2009р., 95 056 грн. 22 коп. пені, інфляційних витрат та 3% річних за порушення відповідачем умов зазначеного Договору,  13 600  грн. 00 коп. витрати на правову допомогу, 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 120,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

    Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13 лютого 2008р. між ВАТ  "Страхова компанія "НОВА" та нею, був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №1141, відповідно до якого Відповідачем були застраховані її майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією ТЗ Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Страхова сума склала - 270 400 грн. Термін дії Договору до 13 лютого 2009р. Відповідно до зазначеного Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальних збитків завданих Позивачу внаслідок настання страхової події в період дії Договору незалежно від наявності вини позивача у настанні страхової події. 27 квітня 2008р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в м. Києві на перехресті проспекту Маяковського та пр-кту Ватутіна, відбулось зіткнення автомобілів марки Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить їй  і знаходився під керуванням ОСОБА_3 та марки Kia Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_4 У результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахованому автомобілю Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завдані значні механічні пошкодження. 30.04.2008р. відповідачу було заявлено про настання страхового випадку та надано першочергові документи, однак первинний огляд проведений відповідачем був здійснений тільки 09.10.2008р. Тобто,  вже на стадії здійснення заходів щодо належного оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування відповідачем було грубо порушено чинне законодавство про страхування. Після надання усіх необхідних документів відповідачу та зважаючи на його бездіяльність, вона неодноразово усно та письмово (20.11.2008р.) зверталася до Відповідача з метою отримання: інформації щодо перебігу страхової справи, пояснення причини невиконання умов Договору та копій документів для визначення розміру страхового відшкодування, однак страхове відшкодування їй виплачене не було. Позивач вважає, що Відповідач не виконав її вимог і всупереч вимогам ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про страхування" не надав ніякої відповіді на зазначену вимогу та свої зобов'язання щодо належного виконання умов Договору не виконав. В порушення вимог чинного законодавства України та п.16.2. Договору у письмовому вигляді не повідомив її про зміну умов Договору та не надав жодної відповіді на звернення Позивача, а тому сума, яка підлягає стягненню за порушення грошового зобов"язання становить 54811 грн. 70 коп. Також, позивач вважає, що відповідно до ст.. 625 ЦК України з відповідача необхідно стягнути індекс інфляції в сумі 33123 грн. 65 коп. та 3% річних  в сумі 7120 грн. 87 коп., відповідно до наданого нею розрахунку. Відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн. 00 коп. позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено права споживача на надання якісної послуги, законодавство України про страхування та конституційне право Позивача володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що призводить до моральних страждань. Віддаючи страховий платіж при укладанні договору страхування, вона  була впевнена, що її права, у разі настання страхового випадку, не будуть ні в якому разі порушені страховиком. Бувши змушеною протягом значного часу доводити повну реальність страхового випадку, тобто сам факт повної загибелі застрахованого ТЗ, вона пережила значні моральні страждання, вимушена була виправдовуватись, пояснювати, що страхова подія відбулась зненацька і, що це не було заплановано. Завдана їй моральна шкода полягає в суттєвих емоційних стражданнях, пов'язаних із невиконанням відповідачем умов договору страхування, необ'єктивністю розгляду питання виплати їй страхового відшкодування, порушенням строків виплати. Ці страждання поглиблювались відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання зобов'язань з боку відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати на оплату правової допомоги в сумі 13 600 грн., оскільки нею саме ця сума була витрачена на юридичну допомогу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

    Представник відповідач проти позову заперечив в повному обсязі, вказавши, що 05 травня 2008 року ВАТ "СК "НОВА" було отримано від позивача ОСОБА_1 повідомлення про подію із транспортним засобом, згідно якого із Застрахованим автомобілем 27 квітня 2008 сталася подія, яка має ознаки страхового випадку. ВАТ "СК "НОВА", враховуючи обставини та характер пошкодження застрахованого транспортного засобу,  було направлено запит до ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва при РУ ГУ МВС України щодо надання розгорнутої довідки ДАІ із зазначенням всіх учасників пригоди та подальшого направлення адміністративних матеріалів.  В постанові про закриття кримінальної справи від 30.09.2008 р. Слідчого відділу  розслідування ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві, не було визначено особу винну у  настанні зазначеного випадку. Так, зважаючи на отриману від ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва РУ ГУ МВС України інформацію та Постанови про закриття кримінальної справи від 30.09.2008 р. Слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві, не було визначено особу,  винну у настанні зазначеного випадку, 03.03.2009 р. ВАТ "СК "НОВА", на підставі п. 5 Договору, було прийнято рішення затримати виплату страхового відшкодування ОСОБА_1  на 6 місяців, та керуючись п. 5.3.6 Договору страхування провести розслідування обставин настання вищезазначеного випадку. 11.12.2008 р. ВАТ "СК "НОВА" листом, вих. № 8639/0/3-08, було повідомлено позивача про зазначене рішення страхової компанії. За результатами розслідування було встановлено наступне. 06.02.2009                             р. ВАТ "СК "НОВА" було отримано від Слідчого управління ГУ МВС м. Києві лист від 12/2-1875,  в якому зазначено, що "під час розслідування справи не було достатніх доказів, на підставі яких можна було б вважати, що в діях водія ОСОБА_4, або водія ОСОБА_3 є порушення Правил дорожнього руху, які б знаходились в прямому причинному зв'язку з виникненням даного ДТП і його наслідками. Тому матеріали для адміністративного провадження по даній дорожньо-транспортній пригоді не виділялись". А згідно із вимогами п.п. "б" п. 7.1.3. Договору на вимогу Страховика мають бути надані "документ компетентного державного органу, в якому фіксується висновок щодо осіб, винних у настанні ДТП (якщо такі особи є) - постанова, вирок, рішення суду, тощо". Однак, в матеріалах страхової справи не містяться документи компетентного державного органу, в якому фіксується висновок щодо осіб, винних у настанні ДТП. Згідно із п. 7.3. Договору "якщо зазначені у пункті 7.1. цього Розділу Договору документи надані страховику не в повному обсязі, в неналежній формі, або оформлені із порушенням існуючих норм (відсутні номер, дата, штамп, печатка, є виправлення тексту тощо) Страхового відшкодування (Страхова виплата) не здійснюється до ліквідації цих недоліків. Враховуючи, що до теперішнього часу вищезазначеного документа Позивачем не було надано, то Страховиком було прийнято  рішення про відмову Позивачу у виплаті страхового відшкодування за випадком, який згідно письмового повідомлення про пошкодження ТЗ, стався 27 квітня 2008 року із Застрахованим  автомобілем, про що було повідомлено Позивача листом від 12.03.2009 р. від 1364/3/3-09. Представник відповідача вважає, що ВАТ "СК "НОВА" в строк, визначений Законом та Договором  добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 1141 від 13.02.2008 р., укладеним між ВАТ "СК "НОВА" та ОСОБА_1 було вжито заходи щодо оформлення документів та прийняття рішення. А тому в позові в повному обсязі ( в тому числі пені, 3 % річних, витрат на правову допомогу, моральної шкоди) просить відмовити.

    Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали  справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

    Судом встановлено, що 13 лютого 2008р. між ВАТ   "Страхова компанія "НОВА" та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу №1141, відповідно до якого Відповідачем були застраховані майнові інтереси Позивача, пов'язані з експлуатацією ТЗ Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Страхова сума склала - 270 400 грн. Термін дії Договору до 13 лютого 2009р. ( ас. 12-16)

    Відповідно до зазначеного Договору відповідач взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальних збитків завданих,  позивачу внаслідок настання страхової події в період дії Договору незалежно від наявності вини Позивача у настанні страхової події.

    27 квітня 2008р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в м. Києві на перехресті проспекту Маяковського та проспекту Г.Ватутіна, відбулось зіткнення автомобілів марки Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Позивачу  ( ас. 22) і знаходився під керуванням ОСОБА_3 та марки Kia Cerato, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував під керуванням ОСОБА_4

В результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахованому автомобілю Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, завдані значні механічні пошкодження, що підтверджується рахунком-фактурою "НІКО-УКРАЇНА" та автотоварознавчими дослідженнями, проведеними експертом Відповідача та судовим експертом під час розслідування кримінальної справи №04-17814 ( ас.  32-35, 36-43  )

    У відповідності до Договору Страховик (Відповідач) зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів після того, як стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

30.04.2008р. Відповідачу було заявлено про настання страхового випадку та надано першочергові документи, однак первинний огляд проведений Відповідачем був здійснений тільки 09.10.2008р.

    Таким чином, суд вважає, що вже на стадії здійснення заходів щодо належного оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування Відповідачем було грубо порушено чинне законодавство про страхування.

    Після надання усіх необхідних документів Відповідачу та зважаючи на його бездіяльність Позивач неодноразово усно та письмово (20.11.2008р.) звертався до Відповідача з метою отримання: інформації щодо перебігу страхової справи, пояснення причини невиконання умов Договору та копій документів для визначення розміру страхового відшкодування.

    Відповідно до п.3.7. Договору Відповідач здійснює виплату страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів після одержання всіх необхідних документів, або у той же строк приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та надсилає Позивачу письмове повідомлення про відмову у виплаті страхового відшкодування, із зазначенням причин відмови.

    Навіть,  якщо прийняти до уваги пояснення відповідача щодо вичікування результату по кримінальній справі порушеної по факту ДТП за участю застрахованого ТЗ, то виплата належного Позивачу страхового відшкодування повинна була бути здійсненна 15.10.2008р.

    Що стосується проведення експертиз та отримання інших документів після цієї дати, то це є наслідком виключно незаконної бездіяльності Відповідача, який протягом  5 місяців не виконував своїх обов'язків відповідно Договору згідно ЗУ "Про страхування" та ЗУ "Про захист прав споживачів".

    На підставі п.7.1.2 Договору сума матеріальних збитків встановлюється за вибором Відповідача на підставі документів СТО, які підтверджують необхідні витрати на ремонт застрахованого ТЗ або на підставі висновку автотоварознавчого дослідження, яке замовляється Відповідачем. Оскільки,  відповідач, не звертаючи на неодноразові прохання позивача, в порушення вимог ЗУ "Про захист прав споживачів" не надав копію висновку автотоварознавчого дослідження, а також зважаючи на те, що ТЗ застрахований без урахування коефіцієнта фізичного зносу, то суму матеріального збитку суд встановлює на підставі документів СТО.

    Сума матеріальних збитків завданих Позивачу внаслідок пошкодження застрахованого автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до умов Договору дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 267 383 (двісті шістдесят сім тисяч триста вісімдесят три) грн. 02 коп.

    Суд вважає, що у відповідності до п.1.10. Договору, дана страхова подія повинна кваліфікуватись як повна конструктивна загибель застрахованого ТЗ.

    На підставі п.8.6. Договору у разі повної конструктивної загибелі Застрахованого ТЗ Відповідач на власний розсуд, проводить виплату Страхового відшкодування за одним з 4 (чотирьох) варіантів.

    Враховуючи те, що у відповідності до Спеціальної частини Договору застрахований автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахований на повну ринкову вартість, без урахування коефіцієнта фізичного зносу та без застосування франшизи за ризиком ДТП, то відповідач має можливість застосувати наступні варіанти виплати: 1) у розмірі страхової суми, при цьому Страхувальник (Позивач) зобов'язаний передати право власності на застрахований ТЗ Відповідачу; 2) у розмірі ринкової вартості з вирахуванням вартості залишків пошкодженого ТЗ, але не більше страхової суми, встановленої за ризиками КАСКО, при цьому застрахований ТЗ залишається у власності позивача.

    Враховуючи бездіяльність Відповідача, розмір страхового відшкодування за Договором позивач визначив за другим варіантом - у розмірі ринкової вартості з вирахуванням вартості залишків пошкодженого ТЗ, але не більше страхової суми, встановленої за ризиками КАСКО, при цьому застрахований ТЗ залишається у власності Позивача.

    Таким чином, для встановлення  розміру страхового відшкодування позивач провів автотоварознавчі дослідження  з метою встановлення ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент скоєння ДТП та вартості залишків пошкодженого автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

    Відповідно до Висновку спеціаліста №804 експертного автотоварознавчого дослідження від 17.12.2008р. проведеного Лівобережною філією ЗАТ "Український центр післяаварійного захисту "ЕКСПЕРТ-СЕРВІС", вартість залишків застрахованого ТЗ склала 33037 (тридцять три тисячі тридцять сім) грн. 72 коп.

    На підставі зазначеного, керуючись п.8.6.4 Договору, розмір страхового відшкодування повинен був становити:  270 400,00 - 33 037,72 = 237 362 (двісті тридцять сім тисяч триста шістдесят дві) грн. 28 коп., де 270 400,00 - страхова сума; 33037,72 - вартість залишків застрахованого ТЗ.

    Таким чином, сума страхового відшкодування, яка належить до виплати Позивачу за Договором і підлягає стягненню з відповідача, складає: 237 362 (двісті тридцять сім тисяч триста шістдесят дві) грн. 28 коп.

    Судом також встановлено, що 16.12.2008 р. відповідач направив позивачу лист від 11.12.2008р. в якому, зокрема, зазначив, що згідно Постанови про закриття кримінальної справи від 30.09.2008р. Слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в м. Києві, не було визначено особу винну у настанні зазначеного випадку і, що відповідно до п.9.1 Договору Відповідач має право затримати виплату страхового відшкодування на строк, необхідний для встановлення дійсних обставин події, але не більше, ніж на 6 (шість) місяців з дня надання документів, передбачених Договором страхування     Дане твердження суперечить вимогам зазначеного Договору та чинному законодавству, відповідно до якого, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Так, Відповідач, дійсно у відповідності до п.9.1.3. має право затримати виплату страхового відшкодування на 6 (шість) місяців, якщо він має обґрунтовані сумніви з приводу достовірності наданих документів або відповідності обставин події ознакам страхового випадку, чи наявності інших фактів, які можуть стати підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.    

    Суд вважає, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування внаслідок настання страхової події в період дії Договору незалежно від наявності її вини у настанні страхової події, а також про відсутність у п.9.1. Договору умови "з дня надання документів".

    Згідно п.3. ч.1 ст.988 Цивільного кодексу відповідач зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

    Відповідно до ч.3 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачів" у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк.

    Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов  договору.

    Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

    16 січня 2009р. позивач надала до відповідача вимогу, в якій зокрема зазначила, що станом на 15 січня 2009 р. Вона не отримала належні їй  кошти по Договору, а також вимагала в строк до 23 січня 2009 року перерахувати суму заборгованості згідно договору страхування у розмірі 237 362 (двісті тридцять сім тисяч триста шістдесят дві) грн. 28 коп. в порядку передбаченому п.8.2.1.  даного  Договору відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування.

    Однак,  відповідач не виконав вимог позивача і всупереч вимогам ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про страхування" не надав ніякої відповіді на зазначену вимогу та свої зобов'язання щодо належного виконання умов Договору не виконав. В порушення вимог чинного законодавства України та п.16.2. Договору у письмовому вигляді не повідомив Позивача про зміну умов Договору.

    Таким чином, вищенаведеним підтверджується порушення зі сторони Відповідача своїх зобов'язань по належному виконанню умов Договорів.

    Згідно ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

    Відповідно до ст. 18 даного закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця та встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.

    Також, згідно п.4 ч.1 ст. 21 зазначеного закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

    Відповідно до ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

    Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Відповідно до ст. 990 ЦК страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

    Згідно ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

    Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    Відповідно до ст. 654 ЦК зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

    Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу (Париж 20.ІІІ.1952р.) до Європейської конвенції про захист прав і свобод людини, від 04.11.1950 (ратифікованої Україною із застереженнями згідно Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

    Згідно ст. 17 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

    Відповідно до ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

    Згідно ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

    Відповідно до ст. 624 ЦК якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

    Згідно ст. 549 ЦК неустойкою є штраф та пеня.

    Відповідно до п. 13.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність шляхом оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла на момент прострочення платежу, за кожен день прострочення цього платежу.

    Облікова ставка НБУ відповідно до Постанови Правління НБУ №107 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 21.04.2008р. з 30.04.2008р. по 14.06.2009р. облікова ставка НБУ складає - 12 %, подвійна - 24 %, тобто за кожен день нараховується - 0,066 %; Постанови Правління НБУ №343 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" від 12.06.2009р. з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. облікова ставка НБУ складає - 11 %, подвійна - 22 %, тобто за кожен день нараховується - 0,06 %; Постанови Правління НБУ №468 "Про зміну облікової ставки" від 10.08.2009р. з 12.08.2009р. облікова ставка НБУ складає - 10,25 %, подвійна - 20,5 %, тобто за кожен день нараховується - 0,056 %.

    Сума пені становить: 1) з 15.10.2008 року по 14.06.2009 року: 237 362,28 грн. ( сума боргу) х 242 (кількість днів прострочення) х 0,066 % (розмір пені за один день прострочення) / 100 % = 37 911  грн. 50 коп.

2) з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року: 237 362,28 грн. ( сума боргу) х 58 (кількість днів прострочення) х 0,06 % (розмір пені за один день прострочення) / 100 % = 8 260 грн. 21 коп.

3) з 12.08.2009 року по 11.08.2009 року: 237 362,28 грн. ( сума боргу) х 65 (кількість днів прострочення) х 0,056 % (розмір пені за один день прострочення) / 100 % = 8 639 грн. 99 коп.

    Таким чином, розмір пені з 16.10.2008 року по 15.10.2009 року складає: 54 811 грн. 70 коп.

    Відповідно до ст.625 ЦК боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

    Розрахунок стягнення 3% річних суд здійснює, виходячи з наступного:

кількість днів прострочення: з 15.10.2008 року по 15.10.2009 року - рік.

    Сума заборгованості - 237 362,28 грн.

    Розмір річних - 3 %

    3 % річних становить:

    237 362,28 грн.* 3 % / 100 % = 7 120 (сім тисяч сто двадцять) грн. 87 коп.

    Таким чином, відповідач за прострочення виконання свого зобов'язання по виплаті страхового відшкодування, відповідно Договору зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних в сумі - 7 120 (сім тисяч сто двадцять) грн. 87 коп.

    Оскільки позивачу були заподіяні моральні страждання у зв"язку з тим, що відповідачем були порушені права позивача як споживача на надання якісної послуги, законодавство України про страхування та конституційне право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися майном, змушена протягом значного часу доказувати повну реальність страхового випадку, тобто сам факт повної загибелі застрахованого ТЗ, пережила значні моральні страждання, вимушена була виправдовуватись, пояснювати, що страхова подія відбулась зненацька і, що це не було заплановано. Завдана їй моральна шкода полягає в суттєвих емоційних стражданнях, пов'язаних із невиконанням відповідачем умов договору страхування, необ'єктивністю розгляду питання виплати їй страхового відшкодування, порушенням строків виплати. Ці страждання поглиблювались відсутністю будь-якої інформації про причини невиконання зобов'язань з боку відповідача,  суд вважає, що у відповідності до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, враховуючи вимоги розумності та справедливості, заподіяна моральна шкода, підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.

    Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача судових витрат по справі, зокрема, витрат на правову допомогу, судом враховується наступне.

          В судовому засіданні встановлено, що сума витрат на правову допомогу, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 13 600, 00 гривень, передбачена умовами укладеного договору № 1/09 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 13 січня 2009р., також документом, що підтверджує факт сплати вказаної суми - книгою обліку доходів та витрат представника позивача ОСОБА_5  

            Вказана сума, з пояснень представника позивача - ОСОБА_5, складається з :

-     30 годин, витрачених на складання позовної заяви до Дніпровського районного суду м. Києва,

-     20 годин це участь представника в судових засіданнях, надання консультацій адвокатом ОСОБА_5 своєму клієнту ОСОБА_1               При прийнятті рішення щодо цієї позовної вимоги, суд керується положеннями ст. 84 ЦПК України, відповідно до вимог якої витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

           З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є адвокатом, що підтверджується  довіреністю від 11.02.2009 р., посвідченою приватним нотаріусом КМНО В. Снітко, який при посвідченні даної довіреності саме вказав  ОСОБА_5 як адвоката ( ас. 10).  З урахуванням положень Закону України "Про адвокатуру", суд вважає встановленим факт того, що ОСОБА_5 є фахівцем в галузі права.

          Відповідно до п. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією при КМУ 01.10.1999р., єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар, який має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтований за розміром.

         При визначенні обгрунтованого розміру гонорару до уваги беруться такі фактори, як обсяг часу та роботи, які вимагаються для належного виконання доручення, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення для клієнта, роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт, особливі вимоги клієнта щодо строків виконання доручення, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката, витрати адвоката, пов'язані з виконанням процесуальних дій у справі (копіювання документів, ознайомлення з матеріалами справи, збір доказів тощо).

       Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата допомоги адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином та юридичною особою (адвокатським об'єднанням) чи безпосередньо адвокатом. Суд може, враховуючи обсяг допомоги адвоката й витрачений ним час, зменшити розмір відшкодування цих витрат.

       Оскільки Закону, про який йдеться у ст. 84 ЦПК України на даний час немає, розмір компенсації з урахуванням обставин конкретної справи, визначає суд відповідно до постанови КМУ від 27.04.2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справи і порядок їх компенсації за рахунок держави". Вказаною постановою КМУ передбачений граничний розмір компенсації на правову допомогу у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною - граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

       Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1.10. 2009 р. становить 650  гривень, з 01.11.2009 р. становить 744 грн.

    Приймаючи до уваги пояснення представника позивача щодо того, що підготовка позовної заяви 10 годин, враховуючи дані журналу судового засідання по справі від 27.11.2009 року, від 9.12.2009 року, 13 січня 2010 року та 5.02.2010 року з яких вбачається, що час, витрачений адвокатом на участь в судових засіданнях по справі становить 2 години,  суд вважає доцільним визначити суму витрат, зумовлену наданням правової допомоги з урахуванням чинного законодавства, що регулює вказані відносини, таким чином:

       Мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 1.10. 2009 р. становить 650  гривень, з 01.11.2009 р. становить 744 грн.

        Всього адвокатом витрачено 12 години. З розрахунку 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, встановленому постановою КМУ сума, що підлягає відшкодуванню за вказаний період становить 3195, 20 гривень.

        За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Відповідача суми витрат на правову допомогу  частково та вирішив стягнути з відповідача суму витрат на оплату правової допомоги, що становить 3195, 20 гривень.

         Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

         До складу судових витрат, відповідно до ст. 79 ЦПК України, належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі віднесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

         Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

        Відповідно до ст. 209, ч. 1 ст. 218  ЦПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення в судовому засіданні 26.10.2009р., повний текст рішення складений 10.01.2009 року.        

         Керуючись ст. ст. 23, 321, 526, 530, 629, 651, 654, 979, 990, 1212 ЦК України,  ст.ст. 4, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Постановою КМУ від 27.04.2006 р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справи і порядок їх компенсації за рахунок держави", ст.ст. 10, 58, 79, 84, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

                     В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Страхова компанія "Нова"  про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів  та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

    Стягнути з ВАТ "Страхова компанія "Нова" на користь ОСОБА_1:

-     237 362 грн. 28 коп. суми боргу по договору страхування;

-     54 811 грн. 70 коп. пені;

-     7120 грн. 87 коп. як 3 % річних;

-     3000 моральної шкоди;

-     3195 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу;

-     120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього  305610 грн. 05 коп. ( триста п"ять тисяч шістсот десять грн. 05 коп.).

    В решта частині позовних вимог відмовити.

    Стягнути з ВАТ "Страхова компанія "Нова" на користь держави 1700 грн. 00 коп. судового збору.

     Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про  апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів  з дня проголошення рішення.

    СУДДЯ: