ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2010 року Справа № 2а-49/10/2370
09 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі – Ватажок-Сташинській А.В.,
за участю:
представника позивача – Білоуса В.Ю. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю «Службаспецбуд – Н» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в місті Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Службаспецбуд – Н» про стягнення за рахунок активів податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 165 грн. та з податку на прибуток у сумі 334 грн. 71 коп., усього на загальну суму 499 грн. 71 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Законів України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ та «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 зобов’язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати податки, збори та нараховані штрафні санкції. Відповідач свій обов’язок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 499 грн. 71 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (витяг станом на 19.01.2010 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Службаспецбуд – Н» зареєстроване як юридична особа 07.06.2006 року, ідентифікаційний код 34404686.
Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 165 грн. та по податку на прибуток у сумі 334 грн. 71 коп., усього на загальну суму 499 грн. 71 коп.
Відповідно до актів про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності № 4138/15-117 від 26.05.2009 року, № 6241/15-117 від 01.09.2009 року та акту про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів ТОВ «Службеспецбуд – Н» № 4873/15-210 від 24.06.2009 року судом встановлено, що відповідач в порушення п. п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не подав позивачу декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року та декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року терміном подання 22 червня 2009 року.
На підставі вказаних актів та згідно з ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції, про що ДПІ у м. Черкаси винесено податкові повідомлення – рішення № 0024621501/0 від 04.09.2009 року, № 0016001501/0 від 28.05.2009 року та № 0011181502 від 24.06.2009 року.
Зазначені податкові повідомлення – рішення було направлено на юридичну адресу боржника, проте повернуті на адресу відправника та відповідно до акту № 227/15-210 від 01.07.2009 року та переліків податкових вимог, податкових повідомлень-рішень, що були відправлені поштою та повернулися у зв’язку з неможливістю вручення і розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) № 361, № 578 розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) 12.06.2009 року, 21.09.2009 року та 01.07.2009 року, відповідно.
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, узгоджена, проте не сплачена та, з урахуванням переплати на день розгляду справи в суді, складає 499 грн. 71 коп. (170 грн. (по рішенню № 0024621501/0 від 04.09.2009 року) + 170 грн. (по рішенню № 0016001501/0 від 28.05.2009 року) + 170 грн. (по рішенню № 0011181502 від 24.06.2009 року) – 10 грн. 29 коп. (сума переплати).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/1745 від 30.06.2009 року та другу податкову вимогу № 2/2368 від 25.09.2009 року.
Вказані податкові вимоги згідно актів № 469 від 26.08.2009 року та № 550 від 09.10.2009 року були розміщені на дошці податкових оголошень(повідомлень) 26.08.2009 року та 09.10.2009 року, відповідно.
В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава № 8859003 від 07.07.2009 року.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.
Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.
Згідно даних ДПІ у м. Черкаси податковий борг у сумі 499 грн. 71 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення його з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись Конституцією України, Законами України «Про державну податкову службу», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів з товариства з обмеженою відповідальністю «Службаспецбуд – Н» (18005, м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 60, кім. 1, ідентифікаційний код 34404686) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) податковий борг у сумі 499 (чотириста дев’яносто дев’ять) грн. 71 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький